В Україні Ірена Коваль написала дві п’єси — для Богдана Ступки і Олексія Вертинського. На це її надихнув людина-театр Михайло Мельник (Дніпропетровський театр «Крик») та вивчення в аспірантурі листування Толстого з дружиною вподовж 48 років. Пані Ірена згадує: «Ступка лише через три роки почав працювати над роллю у «Леві і Левиці», спеціально вивчав матеріали про Толстого». Друга п’єса — «Маринований аристократ» нещодавно відзначила 10-річчя на сцені Молодого театру.
Ми зустрілися з пані Іреною на цьому святкуванні, куди авторка прийшла з чоловіком Ігорем. Вона каже: «Без його любові, підтримки і терпіння мої п’єси залишилися б папірцями на поличці». У її планах — написати ще одну п’єсу «Роздвоєна жінка», яку замовили двоє київських актрис.
— Пані Ірено, знаю, що нині ви переймаєтеся виданням автобіографічного роману-притчі «Відірвані», який
спочатку мав назву «Заборонено».
— Видавця знайшла на цьогорічному Львівському книжковому форумі. Його зацікавив роман, у якому йдеться про долі 26-річного брата і 21-річної сестри, які вперше зустрілися 1979-го в Москві. Це час, коли діаспора почала приїжджати в Україну. Тоді найбільше стала відчутна трагедія батьків, які не змогли адаптуватися до американських цінностей. Героїня, як і я, прийняла тільки близькі її духу цінності західного світу.
— В одному з інтерв’ю ви сказали, що останнім часом мало уваги приділяєте літературній праці. Чому?
— Бо Україна — серед гарячих новин усього світу. Хтось зі світових політиків прагне допомогти Україні, хтось на неї не зважає. На жаль, її вступ у Євросоюз не є бажаним для Європи, бо то ще один тягар. Що стосується США — Обама має раціональний характер професора. Він придивляється до проблеми, ретельно обмірковує, тоді приймає рішення. Захід не готовий дати зброю Україні, бо вона не в НАТО. Вони бояться, адже є приклад Сирії, Палестини. З іншого боку, вони дивуються мужності українців.
— У Києві до вашої програми увійшла зустріч з французьким філософом і письменником Паскалем Брюкнером, відомим тим, що його роман «Гіркий місяць» екранізував Роман Поланськи. Чим цікавий автор для вас?
— Для мене він філософ. Паскаль Брюкнер вважає, що нема такого питання, яке не здатне розпочати дискусію, адже кожен думає, що він має рацію. Він пояснив, що «праві» у Франції, Англії, Нідерландах обожнюють Путіна, бо вбачають у ньому Наполеона, він «гарматний», не боїться нікого, робить що хоче, веде за собою народ.
Паскаль зазначив, що українська молодь дивиться на Європу як на простір нових ідеалів. Її приваблюють демократичні процеси, право людини на індивідуальність, на вільну думку. А на Заході молодь не знає, чого хоче, не знає, у що вірити. Вона проти капіталізму і не хоче комунізму — отака порожнеча в Європі.
Америка стоїть вище за ідеалами. Європа йде на компроміс із Росією, яка думає, що Україна — це її парафія. А я бачу загальний лад і настрій в Києві: чистота, квіти — про це дбають люди, один народ.
— Чи здивували українці вас і світ?
— Так. Духом. Люди сказали: досить, наша гідність не миритиметься з таким станом речей. І цей висновок набув такого розмаху! Ніколи не вірила, що Янукович веде країну в Євросоюз. Він ментально не належав до Європи. Він прорахував і зрозумів, що вступ у ЄС не на користь йому особисто. Я весь час стежила в Інтернеті за подіями в Україні. Мені важливо, що тут діється. Те, що відбувається, трагічно.
Але люди зміцніли духом. Вам потрібно усвідомити, які ви талановиті, який маєте потенціал. Треба лише відвага і воля. Китайці дивуються вам: Україна така родюча, чого ж вона така бідна? Вони кажуть: українцям не треба весь час озиратися на Європу або азійську Росію — українці самі здатні побудувати добробут. І я з цим погоджуюся.
Ви країна виняткова. Люди талановиті, мобільні. Але… Що можу сказати? По-справжньому всі хочуть того, що мають.
Георгій-Григорій ПИЛИПЕНКО
для «Урядового кур’єра»
ДОСЬЄ «УК»
Ірена КОВАЛЬ. Народилася в Німеччині, навчалася у США. У 1994—1999 роках працювала кореспондентом Бі-Бі-Сі в Києві. Була сценаристом, продюсером і постановником концертно-театральної програми до 200-річчя Тараса Шевченка у «Кембридж Массачусетс». Магістр англійської літератури. Живе в місті Конкорд неподалік Бостона.
Післямова. У виданій в Україні «фантазії для дорослих людей» «Балерина без пуантів» Ірена Коваль озвучила свій мистецький меседж: пізнати себе, щоб пізнати природу руху в широкому розумінні, щоб розвинути таланти і завдяки відчуттю польоту вміти знизитися над чужою бідою.