ГУЛЯННЯ ПО-УКРАЇНСЬКИ
У Миргороді Полтавської області цими вихідними вперше вшанували нашу годувальницю
Свиня для українця — це навіть більше, ніж корова для індуса. І хоча вона для нас не є священною твариною чи об’єктом релігійного шанування, бо і рука на неї піднімається, і поганяти її можемо, проте поважаємо і любимо цю домашню тварину дуже сильно. Вона в усі часи була поруч, рятувала від голоду.
Ще з позаминулого століття селекціонери на території України з кращих англійських та французьких свиней створювали породу, в якій гармонійно поєднувалися б м’ясо і сало. Напередодні Великої Вітчизняної війни з’явилася така порода — миргородська чорно-ряба, і було започатковане її вирощування. Тож 70-річчя виведення еталону української свині й вирішили відсвяткувати у відомому курортному містечку Полтавської області.
.jpg){kind=link}
Іменинниці миргородській чорно-рябій — 70 років! Фото з сайту telegraf.in.ua
А шкірочка — то найсмачніше!
Миргород звик до гостей, адже курорт гостинно зустрічає відпочивальників з усієї України. А цими вихідними на перший фестиваль «Свято свині» з’їхалися до 5 тисяч справжніх шанувальників нашої улюблениці.
Придбавши вхідний квиток за 30 грн, який давав можливість скуштувати козацький куліш, шматок смаженої на відкритому вогні свинини та узвар, прямуємо (ноги самі несуть!) на аромати, від яких тече слинка, а уява малює картини в дусі охочого попоїсти Гаргантюа.
«Мушкетери» ледве не затоптали переможницю Міледі. Фото УНІАН
На гастрономічному майданчику кипить, смажиться, тушкується, печеться…
Від неймовірного кулінарного шоу під відкритим небом голова йде обертом. Юшки, стейки, шашлики, плов і котлети, млинці і вареники з м’ясом, сальтисони і кров’янка, свинячі вушка і смажені ковбаски! Про сало я мовчу, бо його тут стільки, що перекуштувати усе неможливо!
А ось і поросятко на вертелі! До речі, його готують львівські козаки. Це їхня коронна страва, то й зробили для них виняток, бо кухарі на святі — тільки місцеві. Мирослав Шварб розповів, що м’ясо свинини смачне, і маринувати, вимочувати його можна в тому, що подобається. А печену свинку в усі часи українці їли. Питаємо, як же правильно їсти печене порося? Мирослав радить зрізати шкірочку, а потім вже відрізати шматочки і їсти з приправами. «А шкірочку?» — питаю. «Та тож найсмачніше! — відповідає. — На закуску!»
На фестивалі готують лише місцеві кухарі та тільки з місцевої свинини породи-іменинниці. От козаки з Миргородського козацького полку частують справжнім кулешем. А там наливають домашній квас, пиво. А ондечки такий духмяний хліб пропонують, що встояти неможливо!.. Тільки скуштувавши першу порцію апетитної свининки, запивши все це запашним узваром, можна озирнутися навсібіч. А подивитися на святі є на що, та й розважитися можна непогано.
Ну яке свято без королівської страви — м'яса на вертелі! Фото Укрінформу
Найспритнішою була Міледі
Прямуємо у свинячий зоопарк — саме так, адже у свиней існує велика кількість порід. І кожна з них цікава по-своєму. Тож охочі роздивлялися дикого кабанчика, чухали за вушком білу свинку. Малеча з цікавістю спостерігала за змаганнями з бігу маленьких в’єтнамських поросят. Щоправда, виявилися вони не надто спритними чи не надто голодними (?), бо навіть на їстівну приманку, якою їх спонукали до фінішу, не дуже реагували. До речі, у перегонах свинок з іменами славних мушкетерів та Міледі перемогла «дама», хоча «поросячий тренер» Петро запевняв, що поросятка-хлопчики зазвичай бігають швидше. Він розповів, що спортивний свинячий вік нетривалий — 2–6 місяців. Спершу їх тренують у 10-метрових загонах, вибраковують деяких, а потім випускають на забіги.
До речі, з давніх-давен, восени люди святкували закінчення сільськогосподарських робіт та збір урожаю. Ярмаркували і в Європі, і в Україні. Все найкраще виносили на базар, влаштовували гуляння і частували стравами та напоями національної кухні. Зазвичай і кололи вгодовану свинку, аби було чим почастувати гостей. Організовували й змагання тих, хто обробляє м’ясо, адже це теж професія, і в ній є кращі спеціалісти. Хотіли й у Миргороді влаштувати подібні змагання. Але проти них виступила громадська організація вегетаріанців із Дніпропетровська, навіть заявили про своє намагання пікетувати фестиваль. Тож організатори вирішили не псувати людям свято і професійні перегони відмінили. Адже відмінністю таких народних гулянь є не банальне вживання смачних страв й алкогольних напоїв, а святкова задушевна атмосфера, коли незнайомі люди почуваються друзями.
Смачний куліш став конкурентом свинині. Фото УНІАН
До Миргорода завітали гості з Києва, Полтави, Харкова, Дніпропетровська. Усім сподобалися страви та національний колорит свята. Бідкалися, що не змогли купити сала. Хоча додому привезуть ексклюзивний сувенір: глиняні п’ятачки, які тут ходили замість грошей, — еквівалент 10 грн.
Свято минуло, а на згадку про нього ми пропонуємо вам рецепт свинячих завиванців, який ми дізналися у Миргороді. Скуштуйте, дуже смачно!
У змаганнях на швидкість поїдання страв у виграші залишився кожний учасник. Фото з сайту telegraf.in.ua
ЗАВИВАНЦІ
Шматок свинини відбити, посолити, поперчити, покласти зверху начинку із смаженої цибулі, грибів, смаженої квашеної капусти. Закрутити рулетиком, зв’язати ниткою, злегка підсмажити і викласти у горщик. Залити трохи водою, додати сметани, спеції. Тушкувати у духовці. Нитки зняти, подати з картоплею і соліннями.