Нещодавно голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що в межах проведення в Україні податкової реформи народні обранці та інші експерти дійшли висновку: треба об’єднати єдиний соціальний внесок (ЄСВ), податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовий збір (ВЗ). Парламентарій вказує, що ставка такого податку буде зниженою.

Донори бюджету та хитрий військовий збір

Із народними обранцями погоджується міністр фінансів України Оксана Маркарова: «Правильний вихід — це поліпшувати сплачуваність податків і одночасно зменшувати тінь. І коли ми побачимо реальних платників податків і їхні можливості, тоді зможемо змінювати податкові ставки. Вважаю, що податки на зарплату і ПДФО треба зменшувати».

Сама по собі ідея консолідації цих податків вдала: бізнес менше втрачатиме часу на адміністрування. Проте ЄСВ та й ПДФО — дуже вагомі податки. Перший з них — основне джерело надходження коштів до Пенсійного фонду. Другий — донор бюджету номер два.

Останнім часом надходження до державного бюджету від справляння ПДФО зросли вдвічі. Щодо ВЗ експерти вважають, що наші Збройні сили непогано фінансують з різноманітних джерел і цей податок можна ліквідувати. Хоч автор не поділяє такої думки: у країні триває війна, тому ВЗ не можна скасовувати.

Єдине, чого не розуміють експерти, — це вибірковість осіб, які сплачують військовий збір. Член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків адвокат Тарас Коваль зазначає «Урядовому кур’єру», що цей податок сплачують лише фізичні особи — наймані працівники. А не платять його самозайняті фізичні та юридичні особи, що викликає подив. Але чому, адже вони також громадяни України?

Має бути не більше 25 відсотків

Але повернімося до об’єднаного податку. «Не розумію, як можна поєднати три зовсім різні за природою справляння податки в один. Адже ЄСВ сплачує підприємство за найманого працівника, а ПДФО та ВЗ — сама наймана особа. Це, звісно, не обмовка, можливо у народних обранців є ідеї. Проте сама ідея такої консолідації дуже вдала. Це буде легше адмініструвати, менше доведеться втрачати паперу на звітність тощо», — зазначає «Урядовому кур’єру» експерт із податкової політики Ольга Шевцова.

Щодо складності об’єднання таких податків є й позитивна відповідь. Директор Інституту соціально-економічних трансформацій Ілля Несходовський, палкий прихильник такого об’єднання, вважає, що практику консолідування вже давно напрацьовано у світі й нічого дивного в цьому немає.

«Ця ідея не зовсім нова. Ми про це говорили ще 5—6 років тому. Зробити таке просто. Чому це пропонуємо? Хоч кілька років тому було значно зменшено розмір ЄСВ, переважна частина заробітних плат наших найманих працівників усе ще перебуває в тіні. За моїми даними, на сьогодні обсяги таких заробітних плат сягають 200 мільярдів гривень», — зазначає «Урядовому кур’єру» податковий аналітик Вячеслав Черкашин.

Експерт наголошує, що розмір такого об’єднаного податку має бути не більшим за 20—25%, інакше його не треба вводити, бо він не дасть позитивного ефекту. До того ж, аби ввести консолідований податок, треба ухвалити законопроекти, і це може розтягнутися на невизначений термін.

Пан Черкашин упевнений, що треба нарешті зробити окрему статтю державного бюджету, де чітко буде встановлено суму, потрібну на виплату пенсій. Аналітик переконаний, що в цьому разі всі ми будемо знати, що гроші в головному фінансовому документі є, їх розписано.

«І коли їх не вистачатиме, можна переглядати інші видатки і робити все можливе, щоб дофінансувати у межах державного бюджету кошти, потрібні на виплату пенсій», — додає він.

Надходжень можна недорахуватися

Не можна сказати про те, що всі такі нововведення від народних обранців та деяких аналітиків знайшли розуміння всіх експертів. Зменшення податків та їхньої кількості — для будь-якої держави дуже серйозна справа. Країни Заходу, як свідчить багаторічна практика, постійно збільшують кількість і розміри податків. Адже, звісно, державам, з огляду на сучасні реалії старіння населення, проблеми з переселенцями, стагнації національних економік треба мати гроші на розвиток, пенсії, стипендії, зарплату, медицину, науку, культуру тощо.

Опонент консолідації ЄСВ, ПДФО та ВЗ — Тарас Коваль. За його словами, якщо так зробити, можна недорахуватися значних надходжень до державного бюджету: «Протягом останніх п’яти років обсяги надходження коштів від справляння ПДФО фактично зрівнялися з таким самим показником щодо податку на прибуток. ПДФО став бюджетоутворюючим податком. Його частка в загальній доходній частині бюджету становить 10%. До ЄСВ в мене питання особливе: його не можна чіпати, поповнювати Пенсійний фонд буде просто нічим».

Треба додати ще одну цифру: на ПДФО і податок на прибуток підприємств (ППП) нині припадає 20% дохідної частини бюджету. А ми пам’ятаємо («Урядовий кур’єр» про це неодноразово писав), що, згідно з іншою ідеєю експертів, яку вони продукували останніми роками, — заміни ППП на податок на виведений капітал (ПВК), країна також може недорахуватися значних бюджетних коштів протягом кількох років. Хоч і тут теж суперечливо.

Деякі експерти кажуть, що, по суті, податкова політика і структура податків не викликають особливих нарікань: усе йде за вже напрацьованою схемою. Тож можна говорити лише про поліпшення умов та обсягів надходження коштів від справляння різних податків.

Поради для влади

«Мій рецепт у цьому сенсі для нинішньої законодавчої влади простий: на рівні податкових агентів (приміром роботодавців) залишити все, як і було. Проте рекомендую об’єднати податкові звіти (декларації) за податками з (та) на фонд оплати праці в один. На рівні фізичних осіб найманих працівників ввести необов’язкове (добровільне) декларування доходів та видатків. У цьому сенсі істотно розширити перелік сум для податкового кредиту, наприклад, на суми сплачених коштів за комунальні послуги. Саме такий підхід дасть змогу поступово вирішити велику кількість завдань», — зазначає Тарас Коваль.

На його думку, так можна поліпшити декларування доходів і сплачених податків, ступінь сплачуваності за комунальні послуги й деякі інші моменти.

Експерт має рацію, як і його опоненти, які пропагують практику консолідованого податку та введення ПВК.

Різні країни по-різному проводили податкову політику. Не можна в цьому питанні рівнятися на якусь державу та повністю переймати її досвід. Кожна, зокрема Україна, має особливості ведення бізнесу, економічну ситуацію, валютний та фінансовий ринки, врешті-решт, історико-економічні традиції.

Тому щодо вибору податків, збільшення або зменшення їхньої кількості та якості треба, з огляду на вітчизняну специфіку, не поспішаючи робити зміни.