Є на Буковині дивовижна традиція: кожний новий очільник виконавчої влади краю найперше присягає навести порядок у лісі. Ось і черговий голова Чернівецької облдержадміністрації Роман Ванзуряк заявив, що заради інтересів держави й екології Карпат, які, за його словами, вже стали голими від варварських масштабних лісозаготівель, він призупинить «вирубування лісів, санітарні рубки», а заодно і експорт лісоматеріалів, який ніби знищує місцеву деревопереробку.
Лісоруби і деревопереробники, здавалося б, мали піднятися на свій окремий Майдан після таких заяв. Оскільки це загрожує тим, що лісозаготівельні бригади змушені будуть податися з рідних лісів у світи у пошуках заробітку, а виробничники повинні будуть або завозити лісосировину з сусідніх областей і працювати собі в збиток, або взагалі зупинити підприємства.
Влади слово — не полова
Водночас жодна правоохоронна структура області не має фактів, які свідчили б про катастрофічний стан і «варварське знищення буковинських лісів» постійними лісокористувачами чи «гастролерами» з бензопилами. Гарячі громадські активісти, які останнім часом агресивно-наполегливо, але поки безрезультатно шукають на лісосіках корупційні схеми, пояснюють брак таких фактів тим, що, мовляв, прокурори з міліціонерами «кришують» порушників. Проте в обласному управлінні СБУ офіційно повідомили: «Випадків протиправної діяльності представників правоохоронних органів і владних структур в означеній сфері впродовж 2013—2014 років управлінням не зафіксовано».
— Щодня до нас надходить кілька заяв від громадських організацій та окремих громадян про ніби вчинені правопорушення в лісовому господарстві області. На кожну заяву ми оперативно реагуємо, виїжджаємо на місце, — розповідає заступник начальника УДСБЕЗ Чернівецького обласного управління МВС Валентин Буслов. — Наразі, зокрема й завдяки повідомленням небайдужих громадян, відкрито 14 «лісових» кримінальних проваджень за різними статтями — крадіжки, підробка документів, хабарництво (коли директор одного з лісгоспів вимагав винагороду за продаж деревини поза аукціоном), службові злочини (приміром, зумисне заниження майстром лісу кубатури деревини, відпущеної з нижнього складу, чи наданий співробітником лісгоспу дозвіл виїхати з лісосіки приватній вантажівці з краденим кругляком).
Але, за його словами, понад 90% такої інформації під час перевірки не підтверджується. — Зараз взагалі всі вважають себе спеціалістами у лісівництві, — констатує Валентин Буслов. — Нещодавно на «гарячу лінію» надійшов дзвінок: «Негайно приїздіть і арештуйте машину з кругляком, яку ми щойно зупинили, бо на колодах немає чипів». Збираємо спеціалістів, їдемо хтозна-куди у гори і з’ясовуємо, що лісовоз цілком легально перевозить продукцію з верхнього складу на нижній, тож чипування у таких випадках не потрібне.
З особливим завзяттям громадські активісти взялися за перевірку вагонів з кругляком, призначеним на експорт. — У жодному разі порушень не виявлено, заявники письмово погодились із комісією, складеними протоколами про відсутність складу злочину, щоб потім не казали, що ми заангажовано вели перевірку експортних справ, — підсумовує він.
Матеріали перевірок, проведених Чернівецькою міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері стосовно протиправної діяльності у сфері ведення лісового господарства, також не дають підстав говорити про варварське знищення Карпат.
До пилорам передом, а до лісу спиною
Певна річ, лісове господарство області, яку природа нагородила безцінним ресурсом, потребує всебічного аудиту і конкретного плану розвитку в загальному контексті економіки краю і кожного району окремо. Вказати владі раціональний напрям на цьому шляху повинні були учасники громадських слухань «Лісопереробна галузь краю: стан, проблеми розвитку, шляхи інтенсифікації», що відбулися днями з ініціативи Чернівецької облдержадміністрації. Тон на них задавали представники малого деревопереробного бізнесу (на податковому обліку в області перебуває 1,8 тисячі фізичних осіб-підприємців, які займаються низькотехнологічним лісопильним виробництвом). Добалакались до того, що замість існуючих нині аукціонів з продажу продукції лісозаготівель визнали за краще запровадити її… розподіл за рознарядками, як у старі радянські часи. Це трохи втримає на плаву деревопереробну галузь, але знищить лісову, під уламками якої, врешті, «накриються» й усі пилорами.
Поставити конструктивну крапку, хоча б з комою, у задавненій і, власне, нікому непотрібній суперечці між владою, лісівниками і деревопереробниками повинні були б науковці-економісти. Але жоден поважний вищий навчальний заклад на теренах Буковини, який має економічні факультети і кафедри, а також жоден із численних бізнес-центрів, які проголошують своїм завданням інтелектуально-організаційну допомогу в розвитку економіки і підприємництва краю, і не наближались до найболючішої і чи не найважливішої для Буковини виробничої теми.
КОМПЕТЕНТНО
Господарюємо за радянськими нормами
Юрій ШПАРИК,
заступник директора Інституту природознавчих наук
Прикарпатського національного університету:
— Варто подивитися на систему ведення лісового господарства Європи. Чехія, приміром, маючи два мільйони гектарів лісів, щорічно заготовляє 10 мільйонів кубометрів деревини при експортоорієнтованому, зауважу, лісівництві. Стільки ж заготовляє й Україна, хоча територія наших лісів уп’ятеро більша. До того ж при середньому приросту деревини у три куби на гектар ми вилучаємо всього один кубометр. Чехи вилучають п’ять кубометрів (маже 100% приросту) і не кажуть, що це погано, бо забезпечують природну циркуляцію відновлюваного ресурсу, яким є ліс. Ми ж, втрачаючи два кубометри на кожному гектарі, завдаємо вітчизняній економіці збитків у 800 мільйонів гривень щорічно.
До того ж Карпатські ліси стиглі й перестиглі. Вважають за норму, коли у віковій структурі лісу по 30% молодих, середньовікових і стиглих масивів. У нас зараз молодого лісу всього 19%, а середньовікового усі 60%. Це тому, що ми ведемо лісове господарство ще за радянськими нормами 1960-х років: лісовпорядкування розраховує лісосіку від половини природного приросту деревини. За 20 років запас деревини майже подвоївся. Тож ми сміливо можемо удвічі збільшити лісосіку без шкоди для екосистеми Карпат.
Тому помилково казати, що лісозаготівля знищує Карпати. Зрозуміло, потрібно проводити аналіз по кожному конкретному підприємству, по кожному урочищу і лісовій ділянці. Якщо директор лісгоспу, керівник екологічної інспекції не допускають зловживань, виконують все, що передбачено законодавством, то тоді нема жодних підстав стверджувати, що діяльність виробничих структур шкодить природі.
Якщо ж у когось з керівників виконавчої чи представницької влади певного регіону, у представників місцевого самоврядування чи у громадських організацій є сумніви щодо належного ведення на їхній території лісового господарства, вони можуть, навіть краще сказати, вони зобов’язані залучити спеціалістів до незалежного аудиту і за його висновками ухвалити конструктивні рішення.
Довкілля стане кращим не від заборон
Микола МАЛЯРЧУК,
голова ГО «Наш вибір», керівник комісії
з розвитку підприємництва Чернівецької обласної ради Майдану:
— Заборона лісозаготівлі, хай навіть тимчасова, підточить лісову і деревопереробну галузі краю. Деревопереробники і без того потерпають від безлічі негативних чинників, що склалися на ринку реалізації їхньої продукції. Якщо ще й відрізати їх від сировинної бази, то що ж взагалі будуть робити ці підприємства? Ми враз отримаємо порожні бюджети, безробіття і як наслідок — «голодні бунти» найперше у тих районах області, де люди живуть із заготівлі і переробки деревини, не маючи тому альтернативи.
Абсурдно стверджувати, що коли, мовляв, рубаємо ліс, то знищуємо легені землі. Ліс росте. Його потрібно з розумом використовувати для розвитку економічного і соціального добробуту нашого краю. Система контролю у лісовому господарстві сьогодні настільки жорстка і забюрократизована, що це вже шкодить самому лісу та екології Карпат. Мені жалілися директори лісгоспів, що не можуть отримати дозвіл на санітарну рубку, яку треба терміново проводити у всихаючих ялинниках, що становлять загрозу здоровому лісу. Як можна заборонити санітарні рубки, коли маємо у лісах стільки сухостою?
У лісівничій галузі економічний чинник почасти невід’ємний від екологічного. Довкілля стане кращим не від заборон, а тільки від зважених кроків, проведених спеціалістами, а не вуйками з вулиці, які вирішили нахрапом покерувати в лісі. Я не кажу, що у наших лісах усе ідеально. Але це якраз і небезпечно — забалакати проблему. Схеми «лівого» лісу і тіньових фінансових потоків формують на лісосіках, на верхніх і нижніх складах за рахунок «гри» на обсягах лісозаготівель, зміни сортименту і заниження сорту. Але жодний громадський діяч, хоч в який камуфляж не вбирався б, цього не побачить і нічого не доведе. Це можна викорінити тільки з волі самих директорів лісгоспів, але сподіватися на професійне сумління, погодьтеся, утопічно.
Є ще один шлях, ефективність якого доведена у 2005 році, коли ми на Буковині першими в країні запровадили схему продажу лісосічного фонду, яка враз відсікла корупцію і зловживання у лісокористуванні. Лісники мають займатися своєю справою, а лісозаготівельники і деревопереробники — своєю. Завдання ж влади — не робити з лісівників злодіїв і бандитів задля того, щоб поставити до керівництва лісом «своїх» людей, а запровадити чіткі, економічно виважені схеми функціонування однієї з провідних галузей Карпатського регіону.