Ця дата ще на один крок наближає нас до наступного знаменного ювілею народного Любомудра, який відзначатимемо 2022 року. Але вже не один рік громадський організаційний комітет, очолюваний Героєм України Борисом Олійником, активно готується до цієї події. Зокрема у квітні 2014 року створено благодійний фонд «Батьківщина Григорія Сковороди», який передовсім переймається збором коштів для встановлення пам’ятника видатному земляку в Чорнухах на Полтавщині. Над ним працює київський скульптор Віталій Адріанов під опікою голови благодійного фонду Миколи Кривчуна та культуролога Бориса Войцехівського, прізвище якого відкриває список перших доброчинців, які зробили благодійні внески на виготовлення монумента.
Чимало публічних заходів, запланованих у Великому проекті, організовує проректор Всеукраїнського народного університету українознавства імені Г.С. Сковороди професор Галина Сагач. За її активної участі у київській спеціалізованій школі № 47 імені А.С. Макаренка з поглибленим вивченням іноземних мов відкрито Сковородівську світлицю. Згодом тут відбувся форум освітян Печерського району «Йдемо за Сковородою». Мені, учаснику цього форуму, запам’ятався виступ сержанта Київського військового ліцею імені Івана Богуна Антона Кащенка. Він, зокрема, акцентував на тому, що філософія Григорія Сковороди актуальна і в наш час. Гармонія природи і світу, боротьба з бездуховністю, утвердження в суспільстві істин християнської етики та моралі, соціальний оптимізм, культ людської дружби — аспекти вчення народного Любомудра — співзвучні молодому поколінню шукачів істини, оборонців прав і свобод людини..jpg)
А тепер перенесімося на південь країни. 10 березня 2011 року у місті Миколаєві відбулася урочиста презентація відділення Всеукраїнського народного університету українознавства імені Г.С. Сковороди. Серед його засновників — відомі дослідники і популяризатори творчої спадщини філософа: професор Микола Букач, директор міської науково-педагогічної бібліотеки Тетяна Роскіна, заслужений діяч мистецтв України Інна Черкесова, заслужений діяч культури Леонід Ржепецький. Навчальний заклад став осередком духовного просвітництва в області. Нині, коли сусід-агресор одержимий манією створити на нашій території якусь «новоросію», діяльність народного університету спрямована на утвердження у суспільстві ідей національного відродження та патріотизму. «Уподібнюйтесь пальмі: чим міцніше стискає її скеля, тим швидше й прекрасніше здіймається вона догори». Вдумайтеся у цей філософський афоризм Учителя життя.
Ініціативу миколаївців підтримала наукова та педагогічна спільнота Херсона. У лютому цього року тут почала діяти філія ВНУУ імені Г.С. Сковороди. Її очолила кандидат педагогічних наук Тетяна Кузьмич. Допомагала в організації обох філій університету Галина Сагач. Нині вона опікується підготовкою до відкриття відділення в Одесі. Таким чином педагогічна спільнота сковородинців втілює стратегічний план подолання духовної кризи в нашому суспільстві. У багатьох школах південного регіону в межах реалізації Великого проекту «Григорій Сковорода — 300» проводять уроки сковородознавства. Досліджуючи філософську спадщину мислителя в контексті проблем ХХІ століття, учнівська молодь долучається до його мудрих настанов щодо розуміння головної умови щастя кожної особистості — «сродної праці». Так, у сивашській школі №2 учні молодших класів засвоюють основи християнської етики у Сковородівській світлиці. Кожен урок на теми «Людина починається з добра», «Дитинство Григорія Сковороди», «Мій родовід», «Віра, надія, любов» — вистава, в якій самі школярі головні дійові особи.
Для старшокласників проводять заняття за авторським спецкурсом Галини Сагач «АveSkovoroda! Ідемо за Сковородою». Поглиблене вивчення життя і творчої спадщини мандрівного філософа здійснюється за цим курсом ще у двох школах Херсонщини. Недавно Галина Михайлівна передала мені для ознайомлення кілька рефератів юних сковородинців. Зокрема, десятикласник з міста Каховка Дмитро Воробйов присвятив свій реферат цікавим фактам, пов’язаним з філософом. Ось один із них: у 1943 році фашисти під час відступу підпалили дуба, під яким любив відпочивати Сковорода. Старожили Чорнух згадували, що дерево нагадувало гігантський палаючий факел. Та раптом з ясного неба ударив грім і хлинула злива, яка загасила вогонь. Віджило свій вік дерево лише у 1979 році.
Багато тематичних заходів у ці дні проводять у школі села Верби. Тут діє літературна студія «Філософія серця Григорія Сковороди». Першою велелюдною акцією студійців стало проведення методичного семінару «Втілення у життя ідей Великого проекту «Григорій Сковорода — 300». Цікавими та змістовними були творчі вечори «Стежками життя Григорія Сковороди», конкурс читців «Байок харківських».
Перехідну дату до знаменного 300-ліття народного Любомудра — 295-річчя від дня народження, організаційний комітет Великого проекту відзначає і виходом книжки «Учитель життя». Її упорядник і один з авторів знаний публіцист Володимир Стадниченко. Нині готується ще одне видання.
Важливою пам’ятною подією стала презентація у столичному Духовно-просвітницькому центрі «Християнська надія» літературно-пісенної композиції за творами Сковороди «Сад божественних пісень» у виконанні творчого гурту «Співоча родина». Лауреати всеукраїнських конкурсів вокальний дует сестер Галини та Людмили Турчак, гітаристи Сергій Мороз та Ігор Якубовський показали високохудожню музичну виставу.
Світ ловив його, але не спіймав. Та сьогодні він з нами. На шляху до 300-літнього ювілею у невичерпної творчої спадщини Григорія Сковороди дедалі більшає популяризаторів і шанувальників.
Павло ЛАРІОНОВ, член оргкомітету Великого проекту
«Григорій Сковорода — 300», для «Урядового кур’єра»