Напередодні нового року представники НАК «Нафтогаз України», Оператора ГТС України та ПАТ «Газпром» підписали угоди, необхідні для продовження транзиту російського газу територією України до 2024 року включно.

Досягнення цього стало можливим завдяки системній роботі команди Нафтогазу, спрямованій на роз’яснення ризиків будівництва «Північного потоку-2», запровадження урядом США проти нього санкцій, якісному проведенню анбандлінгу й ефективній роботі Нафтогазу в арбітражах, наголошують у Національній акціонерній компанії.

Що передбачено в угодах

До пакета входять: між­операторська угода між Оператором ГТС України (ОГТСУ) та Газпромом, яка визначає технічні регламенти і правила взаємодії між операторами суміжних мереж (interconnection agreement), договір про організацію транзиту між Нафтогазом і Газпромом, у якому зафіксовано умови та обсяги транзиту на найближчі п’ять років, мирова угода між Нафтогазом і Газпромом, згідно з якою сторони відмовляються від взаємних претензій за контрактами 2009 року.

Усі ці угоди підписано на виконання протоколу зустрічі, яка відбулася у Берліні та Мінську 19—20 грудня торік за участі представників ЄС, України й РФ, а також Нафтогазу, ОГТСУ та Газпрому.

Угоди передбачають:

• виплату Газпромом 2,918 млрд дол. компенсації на виконання рішення Стокгольмського арбітражу від грудня 2017-го та лютого 2018 року. Нафтогаз отримав ці кошти 27 грудня 2019 року;

• відкликання всіх арбітражних судових позовів, за якими не прийнято кінцевих рішень;

• зняття арештів на майно, активи і грошові кошти Газпрому, а також відмова у майбутньому від всіх можливих претензій та позовів за контрактами січня 2009 року;

• мінімальні обсяги транзиту за роками зафіксовано у таких розмірах: 2020 рік — 65 млрд куб. м, 2021—2024 роки — по 40 млрд куб. м газу щорічно.

Нафтогаз відзначив зацікавленість Газпрому в можливості у майбутньому відновити постачання газу в Україну з урахуванням принципу формування вартості газу на базі ціни європейського хабу NCG. Питання щодо постачання газу — не частина пакетних домовленостей.

Підписані угоди не стосуються питання судових позовів підприємств групи «Нафтогаз» проти Російської Федерації щодо захоплених активів групи в АР Крим.

Як обернути п’ятирічку на користь

За підсумками підписання угод Україна отримає гарантований дохід від транзиту на найближчі п’ять років. Визначеність щодо майбутнього транзиту надає нові можливості розвитку газового ринку країни і продовження реформ в енергетиці, збереження робочих місць у галузі транспортування газу та майбутні замовлення для українських виробників промислового обладнання, пов’язані з технічною підтримкою роботи української ГТС. Буде зменшено курсові ризики, пов’язані з недоотриманням значних валютних надходжень.

«Підписані угоди — результат прийнятного компромісу. Головним результатом домовленостей є отримання майже 3 млрд дол. від Газпрому й те, що українська ГТС буде завантажена і зможе наступні п’ять років працювати беззбитково. Транзиту не буде перервано, і його здійснюватиме незалежний сертифікований оператор. Скасовуються численні ризики зокрема для фінансової системи країни, які могли реалізуватися в разі припинення транзиту, — зазначив голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв. — Ми вдячні Європейській комісії за її послідовну позицію, яка свідчить про визнан­ня надійності та ефективності української ГТС, а також американським партнерам за підтримку енергетичної безпеки на європейському континенті», — наголосив він.

В інтерв’ю, опублікованому на YouTube-каналі Нафтогазу, Андрій Коболєв пояснив, що компроміс, на який довелося піти, пов’язаний з невідповідністю українських законів про транспортування газу європейським.

«У зв’язку з невідповідністю українських і європейських законів, які впливають на ринок природного газу, Газпром відмовився брати на себе ризики українського законодавства», — зазначив голова правління.

Тож, за його словами, Наф­тогаз фактично виступив буфером між російською компанією й Україною. «Для нас ці ризики звичні. Ми не в захваті від такого варіанта, але це елемент компромісу», — резюмував голова правління НАК.

Попереду багато роботи

Отже, пакет документів щодо врегулювання відносин у царині транзиту газу з Росії до Європи підписали, як кажуть, під ялинку. За словами експерта з енергетики президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, на відміну від погодженого берлінсько-мінського протоколу від 20 грудня, який було оприлюднено, контрактів не оприлюднять, оскільки вони комерційна таємниця. Хіба що їх «зіллють», як було з контрактами 2009 року. Тоді побачимо деталі, які й дадуть змогу зробити комплексну оцінку, на чиєму полі інтересів і чиїм коштом було досягнуто компромісу.

Навіть кремлівська сторона визнає, що компроміс у домовленостях щодо транзиту російського газу територією України допоміг Газпрому уникнути значних втрат. Адже порівняно з позовами, що загрожували багатомільярдними стягненнями і ймовірним банкрутством, яке бовваніло на обрії, виплачені ним 2,9 мільярда доларів — дитяча забавка. Наша сторона зазначає, що вперше в історії України Газпром уклав контракт на транзит за європейським принципом «качай або плати». Адже до цього закупівлі газу в Газпрому відбувалися за схожим, але не вигідним для України й вигідним для Росії принципом «бери або плати».

За будь-яких обставин підписання нового конт­ракту на транзит — це лише початок нового шляху. На цьому наголошує виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко, який був одним з найзадіяніших учасників процесу. У дописі на сторінці у фейсбуці він наголошує: «Ми маємо завершити реформу ринку газу, зокрема забезпечити повну відповідність європейським правилам. Маємо радикально підвищити рівень енергоефективності і так зменшити неефективне споживання газу, маємо значно збільшити власний видобуток газу. Маємо нарешті трансформувати Нафтогаз у сучасну й ефективну національну компанію. Якщо ми це зробимо, то зможемо повністю реалізувати можливості, які нам дає новий конт­ракт на транзит та отримання 3 млрд дол. від Газпрому за рішенням Стокгольмського арбітражу».