Понад рік російські телеканали поширюють відверті нісенітниці та брехню про Майдан. Потрапити в пастку штучної реальності може хто завгодно, але в таких масштабах це відбувається вперше. Інкубатор журналістських «качок» працює безперервно, а стратеги жахливої інформаційної кампанії впевнені, що так буде завжди. Тим більшою несподіванкою для Першого російського каналу став судовий позов від генерального продюсера миколаївського каналу «Так TV» секретаря Національної спілки журналістів Гліба Головченка.
.jpg)
Штурмові бригади бойових фламінго
Рік тому в ефірі програми «Воскресное время» на Першому російському телеканалі вийшов сюжет «Управление гневом», який розповідав про начебто підготовку штурмових бригад для зміни української влади. Цю нісенітницю російські пропагандисти проілюстрували кадрами із програми «Телевізійний прес-клуб з Глібом Головченком» на миколаївському телеканалі «Так TV». У компанію до журналіста взяли і директора миколаївського зоопарку Володимира Топчія.
Для доказу «правдивості» викладеного на екрані миготять якісь папери, рахунки, листи, скрин-шоти сайтів, фотографії. На одній із фотографій — «організатор бойових бригад» Володимир Топчій, на іншій — засідання миколаївського прес-клубу і фото Гліба Головченка.
Про те, що він, директор зоопарку, — один з організаторів кривавих подій на Майдані, Володимир Топчій дізнався у Ганновері. Подзвонив друг і повідомив: щойно дивився російську інформаційно-аналітичну програму, один із сюжетів якої був присвячений «розбору польотів» подій на Майдані. А коли йшлося про таємних організаторів протистояння, показали саме його.
— Я в інтернеті знайшов запис цієї програми, і справді, як доказ існування агентської мережі для навмисної дестабілізації ситуації у країні показали мене! На фотографії я сиджу в своєму кабінеті і з кимось розмовляю. А голос за кадром продовжує віщати, що на американські гроші існують організації, які задовго до відомих подій готували бойовиків, — розповідає пан Топчій.
Такі нинішні будні російської пропаганди. Щоб зробити інформацію схожою на правду, потрібні «вагомі аргументи» і «документальні підтвердження». А якщо їх немає, можна зробити фальшивку. Глядач все одно не зможе роздивитися папери — камера тільки великим планом покаже обведений кружечок, у якому проставлені суми в у. о., а голос за кадром вкладе в наївні вуха потрібну дезінформацію.
Чому показали саме директора зоопарку? Авторам байдуже, кого показувати, однак аудиторія, на яку це розраховано, проковтне фальшивку. А директор миколаївського зоопарку — відома особистість, в інтернеті чимало його фото.
Гліб Головченко розповідає: «А мене, як потім пояснили представники Першого російського каналу, використали просто як «художній образ», хоч передача з прес-клубу взагалі не стосувалася подій на Майдані. Ми з Володимиром Топчієм пожартували і виклали в інтернеті фото на тлі «бойових фламінго з Миколаєва». Втім, дарувати брехню і образу російським телевізійникам не збиралися. Аудиторія всесвітньої мережі ОРТ — близько 280 мільйонів осіб. Один із відповідачів — ефірний канал, інший — супутниковий.
Рік тому ми стали першими, хто не просто обурився брехнею Росії, а подав позов до суду. Спочатку ніхто не вірив, що в нас його візьмуть. Потім не вірили, що вдасться розпочати судовий розгляд справи. Але ми вирішили довести, що за свої права треба боротися навіть тоді, коли це здається неможливим. Ми готові відстоювати свою честь і гідність не тільки в українському, а й у міжнародних судах».
Пропонували «порєшать» кулуарно
Це перший позов українського громадянина до найбільшого телевізійного мовця РФ. 2 липня цього року на чергове судове засідання прийшли пан Головченко і його представник. Російські представники відповідачів на засіданні знову не з’явилися. Суд переніс засідання на 27 серпня, щоб підтвердити в Міністерстві юстиції України вручення повісток російській стороні.
Попри те, що судовий розгляд у Печерському суді столиці триває вже рік, український журналіст упевнений, що це може стати прецедентом аналогічних справ за позовами громадян України до російських мовців, які займаються пропагандою.
— У мене було кілька розмов із представниками ОРТ. Вони визнали, що схибили і запропонували вирішити справу кулуарно, але я відмовився. Це принципове питання. Тож головне — навіть не рішення суду, а журналістська позиція, — наголошує Гліб Головченко.
За його словами, останнім часом в цій царині багато чого змінилося — і в Україні, і за кордоном.
— Серед найголовнішого — завдяки активній позиції Нацради з питань телебачення і радіомовлення українські кабельні мережі перестали фінансувати російські канали. Також переглянуто гонорари російських акторів. Раніше вони отримували від 15 тисяч доларів за день. Цього вже не буде. Нас підтримують у світі. На генеральній асамблеї міжнародних прес-клубів звучали пропозиції звернутися до корпорацій своїх країн щодо відкликання рекламних бюджетів із російського телебачення. Коли одна з провідних світових корпорацій це зробила — а там бюджет з дев’ятьма нулями, — ми повірили в силу журналістської солідарності, — розповів пан Головченко.
Приклад для студентів
Є ще одна причина, через яку генеральний продюсер каналу «Так TV» та директор Миколаївського коледжу преси та телебачення наполегливо обстоює свою позицію. Це відповідальність перед студентами, яких він навчає дотримуватися журналістських стандартів.
Миколаївський коледж преси та телебачення вперше на пострадянському просторі отримав ліцензію на ефірне мовлення. Персонал телекомпанії «Так TV» на 90% складається з його студентів.
— Ми стали першим телеканалом у країні, який відмовився від російського продукту, і довели, що можемо власними силами виходити в ефір 24 години на добу. Робимо новини і програми українською мовою. Готуємо ведучих для прямого ефіру, фахівців репортажу. Це те, чого бракує сучасній українській журналістиці, — розповів Гліб Головченко.
Насамкінець. Телеканалу «Так TV» уже 10 років. Добір працівників тут дуже серйозний. Щорічно проводять конкурс шкільних медіа, переможці стають студентами коледжу та співробітниками каналу. Так тримати, колеги!