Якось, чекаючи доньку під дверима кабінету біології, де закінчувався урок у старшокласників, почула, як учителька зауважила: «Пам’ятайте: від кого тхне цигарками — на іспиті на добру оцінку не сподівайтеся!» «Правильний педагог!» — подумалося. Та учні запротестували: до чого тут, мовляв, куріння, коли мають оцінюватися знання? «Ви помиляєтеся! — заперечила педагог. — Головне, щоб вивчене у школі не було нагромадженням інформації, від якої жодної користі. Якщо учень на відмінно розповідає про шкідливість куріння, а за межами класу чадить цигаркою, то, погодьтеся, він не засвоїв матеріалу».
Прикро, але насправді у такій ситуації вчителі можуть тільки лякати зниженою оцінкою. Тому та дискусія й закінчилася чиїмсь басовитим вигуком «А ми маємо право!»
У тому й біда, що маємо. Ніхто нікому не може заборонити нищити власне здоров’я ні цигарками, ні алкоголем. Але це стосується дорослих. Щодо дітей, то існує багато заборон, зокрема на продаж алкогольних та тютюнових виробів неповнолітнім. Та якось останні знаходять до них доступ.
Нинішніх підлітків дуже важко чимось налякати. Вони надивилися фільмів жахів, після яких уже нічого не страшно, награлися в комп’ютерних баталіях, після яких нікого не шкода. Як тут не вдатися і до «напою справжніх чоловіків», споживши який, усі проблеми розв’язуєш «однією лівою». Цікаво, а якщо задачка не розв’язується — пиво допоможе? Втім, не цим питанням переймається кожен п’ятий підліток в Україні, котрий, за даними статистики, регулярно цмулить цей напій. Для багатьох головним є не смакове задоволення, а імідж «крутого» парубка.
До речі, й батьків, і педагогів, і соціальних працівників останнім часом непокоїть уже далеко не нова, але така, що віднедавна стрімко злетіла на пік популярності цяцька, — кальян. Дуже вже престижно в молодіжному середовищі відвідувати дискотеки, кафе і нічні клуби, де є ця «вудка» для легковірних. Адже підлітки вважають, що куріння кальяну — абсолютно безпечний спосіб цікаво провести час, хоч за даними ВООЗ, це не тільки небезпечно для здоров’я, а ще й викликає залежність. Для кафе, якому вигідно «прив’язати» якнайбільше постійних клієнтів, це просто знахідка! Та як переконати молодь у тому, що ціна процвітання таких закладів — здоров’я їхніх завсідників?
Чернігівський соціальний центр для дітей, батьків та молоді регулярно проводить у школах міста анкетування щодо шкідливих звичок. Останнього разу в опитуванні взяло участь понад 700 чоловік. З’ясувалося, що вино, пиво, кальян підлітки вважають такими, що не шкодять здоров’ю. Тому, вперше спробувавши їх у 10—12 років, багато хто не зупиняється. Хоч малолітні наслідувачі дорослих шкідливих звичок навряд чи знають, що пляшка пива є еквівалентом 50 г горілки, а регулярне його пиття викликає звикання. Заперечують таке явище, як пивний алкоголізм, нині хіба що виробники пінистого напою.
Тому й забив на сполох ІІІ Міський форум батьків. Серед заходів, яких пропонують негайно вжити, — посилена соціальна реклама, популяризація спортивних дворових майданчиків, посилення профілактичної роботи в школах та патрулювання вулиць міста правоохоронними органами. Велику надію покладають на проведення рейдів для виявлення вживання або збуту наркотичних засобів на дискотеках, у кафе, барах, клубах.
Як тут не погодитись із вчителькою, яка навчає, що знання про шкідливі для здоров’я речі без розуміння, як їх застосувати, — просто баласт…