Анатолій Резніков — досвідчений лікар-епідеміолог, кандидат медичних наук, викладач Рівненської медичної академії. Прислухатися до його фахових рекомендацій варто кожному. До речі, вони дисонують із псевдопорадами, що переповнюють інтернет. Тому не ведіться на шахрайські заробітки — слухайте і чуйте фахівців.
— Анатолію Петровичу, чи правда, що коронавірус вражає лише тих, кому за 65—70 років?
— Ні, під його прицілом усі вікові групи. Інша річ, що молодь до 20 років переносить ураження фактично безсимптомно. Це зрозуміло що: чим молодший організм, то ефективніше він бореться з будь-якими хворобами та вірусами, зокрема й цим. А імунітет у старших людей справді ослаблений, бо нажили вже чимало болячок (серцево-судинні захворювання, діабет і його ускладнення, інші). І всі вони зменшують опір організму будь-яким інфекціям.
В Італії, яка не може впоратися з коронавірусом, бачимо з екранів переважно старших людей. Це країна, де люди живуть справді довго, тому, зрозуміло, хворіють насамперед довгожителі. Тож у лікарнях справді доводиться обирати, кого саме підключити до апарата штучної вентиляції легень. І перевагу віддають людям репродуктивного віку, хоч як жорстоко це звучить. У нас, зрозуміло, такої кількості довгожителів немає.
— Скільки ж триває інкубаційний період підступної хвороби?
— Вважають, що 14 днів. Але захворювання може проявитися й через кілька днів, а може, навпаки, маскуватися аж до місяця. Чому в нас карантин? Бо можна заразитися від того, хто й сам не знає, що він уже є носієм. А в нас, на жаль, немає достатньої кількості навіть експрес-тестів.
— Скільки є видів тестів на коронавірус?
— Два. Перший — експрес-тест, який за краплею крові пацієнта має виявити антитіла вірусу. Щоправда, він дає значну похибку. До того ж, антитіла коронавірусу з’являються в людини лише на п’ятий день після того, як він потрапить в організм. Тому найкраще пройти два таких тести з інтервалом 5—7 днів.
Другий вид — складний тест методом так званої полімеразно-ланцюгової реакції. Він дорогий і точний, бо це дослідження на молекулярному рівні. Але його призначають виключно лікарі за відповідними показами. Наскільки відомо, борт із Китаю вже доставив обидва види тестів в Україну.
— Скількох осіб може заразити носій коронавірусу?
— Усіх, хто з ним контактує, тобто необмежену кількість. Адже щоб заразитися, достатньо побути поруч лише 15 секунд. Зважте, що вірус дуже агресивний і не до кінця вивчений. І передається, до речі, не лише повітряно-крапельним шляхом, а й через кал, сечу, а ще через поверхні — дверні ручки, стіл, підлогу. Зі звичайним хатнім пилом він теж підіймається до слизових оболонок людини. Тому важливо ретельно дотримуватися правил гігієни і підтримувати чистоту.
Чому в містах навіть вулиці дезінфікують? Ось плюнув хтось на дорогу чи тротуар, а ви наступили на те місце і принесли додому вірус разом із взуттям. Підошви теж варто мити з дезінфекторами. І в під’їздах багатоквартирних будинків прибирати частіше, й теж із ними.
— А які з дезрозчинів найефективніші?
— Препарати, що містять не менш як 70% етилового спирту. Та оскільки він сушить шкіру рук, до нього додають трішки гліцерину для пом’якшення і перекису водню. Я, наприклад, роблю так: в аптечну пляшечку спирту додаю чайну ложку гліцерину і дві чайні ложки перекису водню. Можна користуватися й хлоргексидином, декасаном.
— Читала, що знеболювальне ібупрофен лише прискорює розмноження вірусу.
— Не знаю, тому не буду тут категоричним.
— Чи правда, що людей рятує насамперед дистанція, а маски й рукавички ні?
— Дистанція — це те, що найбільш дієве у протидії вірусу. Тут, як кажуть, навіть не обговорюється. Але і маска, й рукавички теж захищають. Одна річ — прогулюватися без маски десь у полі, інша — йти в аптеку чи магазин. Люди, серед яких ви перебуваєте, просто не знають, є вони носіями вірусу чи ні. То чому б максимально не захиститися?
— А чи можна захворіти на коронавірусну недугу повторно?
— Так, навіть кілька разів. Адже він, як і вірус грипу, модифікується, стає більш вірулентним, тобто агресивнішим. А запобіжників немає — на створення вакцини знадобиться щонайменше рік. Чому від кору чи дифтерії треба вакцинуватися щодесять років? Бо імунітет знижується або й зовсім втрачається. Щоб не захворіти, треба його поновити. Так і тут.
Тому наголошую: карантин — це не канікули. Треба, щоб держава подбала про засоби захисту насамперед для лікарів та медперсоналу, бо хто ж тоді працюватиме? Друге, що має зробити влада — сама чи з допомогою наших олігархів, — закупити обладнання, яке насичує кров киснем. Що вищий відсоток насичення, то швидший перебіг відновлення, 95% насичення і більше — це ідеальний варіант. Таке обладнання дуже згодиться нині, адже багато співвітчизників, що повертаються з-за кордону, навіть перебуваючи в інкубаційному періоді, інфікують інших. Тоді не дійде до апаратів штучної вентиляції легень.
А ми всі на своєму рівні маємо виконувати ті прості дії, про які я говорив, вони й справді здатні врятувати життя.
— А як поводитеся у дні карантину ви?
— По-перше, намагаюся не ходити в людні місця. У магазин чи аптеку йду в масці, яку, до речі, виготовив сам із восьми шарів марлі. Вона багаторазового використання, її можна прати і прасувати. По-друге, стежу за раціоном: повноцінне збалансоване харчування зміцнює імунітет, який, цілком логічно, ослаблений після зими. Яйця, м’ясо, риба, овочі, молочні продукти— усе це має бути на столі. Для нас зараз дуже важливий білок, неоціненний для будівництва та відтворення клітин, вироблення антитіл і ферментів. Урешті, в разі нестачі енергії в організмі білки самі служать її джерелом. Не варто переохолоджуватися — це ослаблює імунітет. І нарешті надважливий наш психоемоційний стан: шукайте приводи для радості, бо пригнічення посилює стрес. А стрес і вірус — то, вважайте, близнюки.
Тому новини слухаю лише раз на день, інакше можна захворіти лише від них. І звісно, сприймаю їх доволі критично, аналізуючи та порівнюючи, довіряючи лише перевіреним джерелам. І вам раджу робити саме так: береженого, врешті-решт, Господь береже.
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»