З січня 2022 року в Україні стало на одну державну установу більше. Ініційована громадським сектором мережа «Шкіл супергероїв», яка протягом семи років реалізовувала освітні програми в дитячих лікарнях за підтримки міжнародних організацій, соціально-відповідального бізнесу, неурядових організацій та волонтерів, нарешті отримала державний статус і фінансування. До початку широкомасштабного вторгнення новостворений державний заклад «Школа супергероїв» встиг тільки пройти реєстрацію. Здавалося, що роботу відкладуть до кращих часів, але громадська організація, яка сім років виношувала найуспішніший освітній проєкт у лікарнях, не дала йому завмерти, а навпаки адаптувала роботу під час війни та навіть відкриває нові напрями. Які виклики постали під час війни, як школи в лікарнях перетворюються на центри психологічної реабілітації дітей, розповіла виконувачка обов’язків директорки державної установи «Школа супергероїв» Євгенія СМІРНОВА.
— З початком широкомасштабної війни «Школа супергероїв» мала всі шанси стати проєктом, який відтерміновано в реалізації через форсмажорні обставини. Як сталося, що нові виклики відкрили для вас нові можливості?
— Кожен українець буде все життя пам’ятати 24 лютого 2022 року, і я теж бачила реакцію нашої команди, ми були налякані та розгублені, як і вся країна. Здавалося, що ці сім років ми робили щось не те, потрібно було ходити в тир і вчитися стріляти, а ми займалися освітою в дитячих лікарнях і допомагали дітям, хворим на ВІЛ/СНІД та онкологію. Дякуючи міжнародним партнерам, у перші тижні війни почалася евакуація дітей за кордон, бо в Україні надавати висококваліфіковану медичну допомогу було важко і вкрай небезпечно. Минали дні, підопічні «Школи супергероїв» залишали країну, і ми не розуміли, як працювати і куди рухатися. Але цей стан тривав недовго — на лікування до «Охматдиту» привезли дівчинку з окупованого Маріуполя. Від її історії у жилах стигне кров — пережила пекло обстрілів та втрату близької людини, яка померла в неї на руках. І перше бажання, яке озвучила Каріна психологам лікарні, що вона хоче продовжити вчитися і готуватися до ЗНО з математики. В один момент дитина мобілізувала всю нашу команду і «Школа супергероїв» поновила навчальний процес спочатку в «Охматдиті», а потім і в інших лікарнях. Наша школа тепер не тільки навчає дітей, а є першою ланкою реабілітації від психологічних травм війни. Для дітей навчання стало частиною довоєнної буденності, що повертає їх в зону комфорту, в якій ніщо і ніхто не загрожує, де можна забути про жахливу реальність, фантазувати та будувати плани на майбутнє. Коли почалася деокупація міст, до лікарень почали потрапляти діти з вогнепальними пораненнями, мінно-вибуховими ранами, діти, що пережили сексуальне насильство і втрату близьких. Я одразу почала писати міжнародним організаціям, які мають досвід роботи під час військових конфліктів з проханням поділитися знаннями та методиками психологічної реабілітації дітей, які зазнали тяжких психологічних травм. Здається, що на цій планеті я звернулася до всіх, хто міг чимось допомогти. Ми швидко організували тренінги для лікарняних вчителів. І тут уже вразили наші педагоги, які долучилися до тренінгів з укриттів та навіть окупованого Херсона.
За будь-яких обставин наші вчителі намагаються дати дитині відчуття захищеності, спокою настільки, наскільки це можливо. Кожне місто, лікарня чи будь-яка інша будівля, де перебуває зараз дитина, умовно безпечне, російська армія обстрілює ракетами всю Україну. Під час уроку вчитель може стикнутися зі складними ситуаціями. Наприклад, коли лунає сирена повітряної тривоги у дітей бувають приступи посттравматичного синдрому. Тому важливо всіх учителів, та навіть і медпрацівників, якнайшвидше навчити правильно реагувати. У новій реальності психологічна стабілізація дітей стала пріоритетним напрямом роботи державної установи «Школи супергероїв».
Зараз вчителі «Школи супергероїв» в Національній дитячій лікарні «Охматдит» працюють з Маринкою, дівчинкою яка цього року мала піти в перший клас. Але у свої шість років вона втратила ніжку через російський ракетний удар. Її перші уроки відбуваються не в класі, а в лікарняній палаті. Маринка родом із Херсонщини, ворожий снаряд влучив у будинок. Дитина отримала тяжке поранення на початку травня. У лікарні Кривого Рогу дівчинці врятували життя, але лікарям довелося ампутувати ногу вище коліна. Через три тижні після ампутації дитина потрапила до «Охматдиту». Перші дні вона майже постійно лежала. Зрідка сідала на ліжко, але самостійно не могла пересуватися. Команда фахівців — психологи, хірурги, реабілітологи — готувала Маринку до протезування — потрібно було зміцнити м’язи тіла, підготувати ніжку, навчити дитину тримати координацію на одній нозі та вільно переміщуватися у просторі. Зараз дівчинка навчається ходити на своєму першому навчальному протезі. Вона навіть дала йому ім’я — Кеша. За два тижні активної роботи з фахівцями, Маринка вже самостійно ходить на протезі за допомогою милиць.
Маринка та її мама — дуже життєрадісні та відкриті. Дівчинка із задоволенням займається з вчителями «Школи супергероїв», найбільше їй подобаються уроки математики. Останнім часом заняття проходять у Бібліотеці Супергероїв, після яких Маринка любить ще погратися в ігровій зоні бібліотеки.
— Багато гуманітарних проєктів скоротили свої програми в Україні через небезпеки війни. За рахунок чого реалізується проєкт «Школи супергероїв»?
— У грудні 2021 року уряд ухвалив рішення про створення державної установи «Школа супергероїв». До початку широкомасштабної війни ми тільки здійснили реєстрацію державної установи, але не встигли оформити всі необхідні документи й почати працювати. А з 24 лютого закрили всі державні реєстри, і «Школа супергероїв» як державна установа розпочати роботу не могла. Врятували наші донори та партнери, які підтримували нашу діяльність у мережі Шкіл Супергероїв всі сім років її існування. Упродовж перших місяців війни оплату вчителів нам фінансували завдяки Фонду сприяння демократії Посольства США, проєкту «Право на освіту» каналу 1+1 та Трансатлантичному фонду медичної допомоги. Я дякую всім нашим партнерам і донорам, які підставили плече і допомогли зберегти проєкт у найскладніший час. Ми сподіваємося, що тепер держава зможе профінансувати основні потреби «Школи супергероїв» з бюджету.
— Державні організації в певному сенсі зарегульовані та повільні. Чи не станеться так, що з набуттям статусу державної установи «Школа супергероїв» втратить свою мобільність і відкритість для інновацій.
— Державна установа «Школа супергероїв» починає відлік своєї
історії із січня цього року. Сам проєкт трансформувався з освітньої ініціативи громадської організації «Маленьке серце з мистецтвом», яку підтримав канал 1+1, а кураторкою «Школи Супергероїв» стала Наталія Мосейчук, ведуча 1+1 і марафону Єдиних новин. Те, що ми сьогодні маємо, насамперед здобуток потужної волонтерської спільноти, що впродовж семи років допомагала нам створювати та реалізовувати освітні програми. Для мене, як засновниці «Школи Супергероїв», дуже важливо, щоб під час становлення школа не втратила свої цінності — це відкритість, орієнтованість на дитину, врахування індивідуальних та особливих освітніх потреб кожної дитини, рівність у доступі до якісних освітніх послуг та відсутність дискримінації, єдність і різноманітність методів навчання, виховання та розвитку, академічна свобода та педагогічна майстерність педагогічних працівників, якість, обґрунтованість та своєчасність надання освітніх послуг. Як державна установа, ми й далі підтримуватимемо партнерство з волонтерами та громадськими організаціями для впровадження інноваційних освітніх ініціатив. Нам важливо, щоб «Школа супергероїв» залишалася відкритою, не забюрократизованою. Ми зацікавлені в тому, щоб освітні центри в лікарнях були ефективними, тому секретаріат державної установи взяв на себе максимально всю паперову роботу, щоб на місцях могли якнайбільше часу присвячувати дітям, учителям і батькам.
— Під час війни команда «Школи супергероїв» почала працювати над новим напрямом дошкільної освіти. Як сталося, що нові виклики відкрили для вас нові можливості?
— «Школа супергероїв» завжди займалася шкільною освітою дітей. Але в лікарні потрапляє багато дошкільнят, і вони з цікавістю спостерігають за уроками, навіть намагаються бути їх повноправними учасниками. І ми мріяли залучити їх, реалізувати освітню програму саме для них. Крім того, далеко не в усіх відділеннях, навіть лікарнях, збереглися посади вихователів. Якщо треба було урізати витрати, то заклади скорочували посади саме вихователів. І так сталося, що під час війни ми не тільки не скорочуємо нашу діяльність, а навпаки відкриваємо нові напрями. Уряд підтримав нашу ініціативу і дозволив працювати з дошкільнятами, брати на роботу вихователів та їхніх асистентів. Ми робимо все, щоб найближчим часом відкрити перший дитячий садок у нашому флагмані — київській лікарні «Охматдит», а потім масштабувати досвід у всіх освітніх центрах «Школи супергероїв».
— «Школа супергероїв» стала першою соціальною франшизою в Україні та до того ж на однаково високому рівні реалізованою у столиці та в регіонах.
— Одні з найкращих освітніх центрів «Школи супергероїв» розташовуються в Житомирі. І між ними існує прихована конкуренція: між містом Житомиром і областю, там дві школи. Їхня робота завжди радує, бо коли є здорова конкуренція, вона лише допомагає працювати та підвищувати стандарти. Тут хотіла б відзначити особисту участь у становленні «Школи супергероїв» у Житомирі міського голови Сергія Сухомлина. Я пам’ятаю той момент, коли ми зустрілися вперше і яким натхненним був пан Сергій після презентації проєкту, скільки зусиль він доклав для запуску. Ми захистили проєкт перед депутатами міської ради Житомира та отримали їхнє погодження. «Школа супергероїв» у місті працює вже три роки, навіть під час повітряних тривог заняття проходять в укриттях.
Як показала практика сьогодення, під час війни вчителі, які працюють з дітьми мають володіти знаннями та навичками надання кризової психологічної допомоги, знаннями з ознак тривожних розладів у дітей, задля вчасного реагування і направлення на фахову психологічну допомогу. Також важливим є посилення командної роботи вчителя і психолога, проведення реабілітаційних занять спрямованих на корекцію емоційного стану дітей, групових інтерактивних занять із дітьми, ігрових, святкових заходів. Актуальною потребою також є підготовка вчителів із проходженням циклу навчання з кризової психологічної допомоги для роботи з дітьми особливо під час війни, тому розробка та реалізація спеціальної програми з кризової психологічної допомоги дітям, дорослим — важлива складова професійних навичок вчителя. Як зазначає психолог Олена Анопрієнко, під час війни посилюється роль психолога в роботі з психологічною травмою не тільки дітей, батьків, а й педагогічного персоналу, який також перебуває у стресовому стані, пов’язаному з війною. Розробка та впровадження державних програм реабілітації — важлива складова збереження психічного здоров’я населення. Програми психологічної реабілітації мають бути спрямовані на дітей, батьків і педагогічний персонал, поширені в усіх закладах освіти та особливо в освітніх центрах «Школи супергероїв», які розташовуються в лікарнях.
— За вісім місяців широкомасштабної війни команда «Школи супергероїв» набула унікального досвіду роботи. На який строк ви можете дозволити собі планування?
— Наразі ми реалізовуємо програму мінімум — це забезпечення повноцінної роботи вже створених восьми осередків «Школи супергероїв» у регіонах. Але, попри війну, ми продовжимо розвивати освітні осередки «Школи супергероїв» по всій країні, бо є запити від різних лікарень. Зараз для нас дуже важлива підтримка керівників лікарень і місцевої влади в забезпеченні життєдіяльності наявних освітніх осередків та в побудові нових. Хоч як складно, ми продовжимо розвивати проєкт. Саме зараз працюємо над створенням двох нових «Шкіл супергероїв» — у Національному інституті раку в Києві та у дитячому хоспісі Харківської міської лікарні №5. Держава має забезпечити оплату вчителів, а наших партнерів, донорів і волонтерів ми проситимемо допомогти в облаштуванні приміщень. Важливо, щоб життя дітей у лікарнях залишалося повноцінним, щоб у них був доступ до якісної освіти. У цей непростий час ми й далі відкриватимемо нашим маленьким супергероям можливості. Оскільки в теперішній ситуації, «Школа супергероїв» стала першою ланкою в психологічній реабілітації дітей, це той проєкт, навколо якого варто об’єднатися всім небайдужим.
Олександр СТАСОВ
для «Урядового кур’єра»