Скасування обов’язкового вивчення деяких гуманітарних дисциплін у вишах спричинило в суспільстві такий резонанс, що цю проблему днями обговорювали в Будинку уряду представники університетів, наукових установ НАН, громадськості за участю віце-прем’єр-міністра В’ячеслава Кириленка та міністра освіти Сергія Квіта. За результатами дискусії ухваленонизку принципових рішень.
ПРЯМА МОВА
віце-прем’єр-міністр:
— Усі учасники зустрічі єдині в тому, що вивчення філософії й українознавчих дисциплін потрібно зберегти. Кількість годин має не зменшуватись, а збільшуватись. Усі правові колізії, пов’язані з ухваленням Закону «Про вищу освіту» і скасуванням переліку обов’язкових дисциплін, буде знято новим наказом Міністерства освіті і науки. Цей документ міститиме рекомендації автономним університетам щодо збереження обов’язкового викладання деяких гуманітарних предметів. Щоб академічна спільнота брала участь у напрацюванні таких рішень, під егідою Міністерства освіти і науки буде створено робочі групи, які також напрацьовуватимуть нові державні стандарти освіти з оновленим переліком компетенцій, якими повинні володіти випускники вишів згідно з новим проєвропейським законом про вищу освіту.
Сергій КВІТ,
міністр освіти і науки:
— У нових умовах університет сам вирішує, які предмети обов’язкові. Але не забуваймо, що наше завдання — підвищення якості освіти. Чи забезпечать дотримання цього курсу неякісні університети? Це турбує і громадськість, і міністерство. Однозначно, що вивчення української мови, історії України, філософії, історії культури, як і англійської мови, не повинно залишитися за межами вишу. При цьому частину предметів студенти обиратимуть самостійно. Щоб узгодити всі позиції згідно з вимогами нового закону, міністерство видасть наказ із рекомендаціями щодо організації навчального процесу на перехідний період. Вага згаданих чотирьох предметів зросте.
Мирослав ПОПОВИЧ,
директор Інституту філософії НАН:
— Ця зустріч в уряді перша в моєму житті, що закінчилася конструктивно. Відчувається, що всі турбуються за справу. Філософія — сфера, де йдеться про життя і смерть. Це не абстрактні поняття. Треба, щоб ми краще розуміли себе, прагнути, щоб люди більше були зв’язані з майбутнім.
Валерій СМОЛІЙ,
директор Інституту історії НАН:
— У мене немає сумніву щодо необхідності вивчення історії у будь-який період життя. Адже до попереднього рівня знань додається наступний. Непокоїть якість знань — їх треба поглиблювати. Водночас продукувати нові, які сприйматимуться і щодня використовуватимуться.
Леонід ГУБЕРСЬКИЙ,
президент Спілки ректорів вищихнавчальних закладів України:
— На нараді йшлося про глибинні процеси освіти. Процес реформування вимагає нових підходів. Для імплементації закону потрібна щоденна робота. Готуючи фахівців різних напрямів, маємо забезпечувати стратегічне завдання — виховувати українських патріотів. Адже від рівня свідомості залежить усе. Спільно з міністерством університети працюватимуть над розробкою нових стандартів освіти.