"Ключові завдання — мир в Україні та Європі"

Лариса ДАЦЮК
10 сiчня 2015

Як змусити Росію припинити агресію проти України і забратися з окупованих територій? Це питання стоїть на порядку денному не лише лідерів європейських держав, а й усього цивілізованого світу. Звісно, воно було основним під час офіційного візиту Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка до Федеративної Республіки Німеччина та переговорів з Федеральним канцлером Ангелою Меркель.

Якщо росіяни залишать Донбас, санкції послаблять

На переговорах у центрі уваги були питання як майбутнього України, так і європейської безпеки загалом. Нині стан справ у нашій країні має безпосередній вплив на весь Європейський Союз. На переконання Арсенія Яценюка, що більше безпеки і миру в Україні, то більше безпеки і миру в ЄС.

«Україна виконала свою частину мінських домовленостей, зокрема ухвалила непопулярні в країні, але потрібні на той час закони — про особливий статус Донецька і Луганська, про амністію, — передає слова Прем’єра департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. — Президент видав наказ про припинення вогню. Також ми готові були до проведення місцевих виборів на відповідних територіях, але, на жаль, РФ не виконала жодного пункту мінських домовленостей».

Арсеній Яценюк нагадав нашим західним партнерам, що Росія незаконно анексувала Крим і захопила українську територію, відправила свою армію в Донецьк і Луганськ. Вона постачає зброю терористам, порушила всі двосторонні й багатосторонні міжнародні угоди, розтоптавши ключовий принцип територіальної цілісності незалежної держави. І все це робилось і робиться під керівництвом російського президента.

За словами українського Прем’єр-міністра, Мінська угода — це «єдиний документ, на основі якого можна рухатися до врегулювання конфлікту». Передусім цей документ мусить виконувати Російська Федерація. І йдеться не про слова, а про дії, які мають виявлятися в тому, щоб Росія забрала своїх бандитів з української території, щоб було відновлено контроль над українсько-російським кордоном і сусід перестав постачати зброю терористам. Лише за таких умов ми можемо йти далі шляхом деескалації конфлікту.

«Ще є час і можливості, — наголосив Арсеній Яценюк, — щоб Росія все-таки виконала те, під чим вона підписалася і що авторизував російський президент».

Не забирає цього шансу в Росії і Ангела Меркель. Однак вона відкинула можливість поступового скасування санкцій, запроваджених ЄС, у разі часткового виконання мінських домовленостей. На її переконання, не можна розглядати визначення демаркаційної лінії між проросійськими сепаратистами та українськими військовими або встановлення надійного контролю на російсько-українському кордоні ізольовано одне від одного.

«Тому я вважаю, — заявила канцлер, — ми маємо побачити втілення всіх мінських домовленостей, перш ніж приймати рішення про скасування санкцій». І це була її відповідь деяким політикам з ЄС, які виступили з пропозицією поетапного послаблення санкцій проти Кремля, якщо мінські домовленості виконуватимуть поетапно.

Канцлер також наголосила, що не бачить причин для скасування санкцій, запроваджених у відповідь на анексію Криму. Така заява важлива ще й тому, що в березні Євросоюз має визначитися стосовно продовження або скасування режиму санкцій проти Росії, ухвалених лише на рік.

Урядовці дійшли згоди з усіх ключових питань сьогодення. Фото з сайту kmu.gov.ua

Наші реформи потребують підтримки

Значну увагу було приділено економічним реформам в Україні, які доводиться втілювати в життя за умов неоголошеної війни, розпочатої РФ. Порушивши це питання, Прем’єр наголосив, що, попри всі перешкоди, ми пройшли демократичні парламентські і президентські вибори, сформували коаліцію, яка налічує конституційну більшість у новому складі парламенту, і уряд робив, робить і далі ще більш наполегливо проводитиме складні, але такі потрібні для країни реформи.

«Ці реформи, — уточнив він, — стосуються й зменшення фіскального дефіциту, і, на жаль, закриття низки соціальних програм (тимчасово, як цього вимагає ситуація), і підвищення тарифів до ринкових рівнів, зміни бази оподаткування, боротьби з корупцією. Зокрема й боротьби з впливовими бізнес-групами».

Але для того щоб Україна стала успішною, їй необхідна допомога Заходу, зокрема й фінансова. Торік наша країна вже її отримала, однак нині необхідний додатковий стабілізаційний фінансовий пакет. Аби заспокоїти платників податків Євросоюзу, Арсеній Яценюк нагадав, що «ми не отримуємо жодної допомоги на безповоротній основі. Ми все повертаємо і дуже шануємо, що таку допомогу надають». Із тих 9 мільярдів доларів США, які Україна отримала минулого року від МВФ і західних партнерів, уряд повернув 14 мільярдів доларів кредитів.

«Ми сповідуємо принцип прозорості, відповідальності і підзвітності, — пояснив Прем’єр-міністр. — Якщо ми отримаємо цю допомогу, ми готові не просто звітувати, а в рамках нашої спільної роботи надавати будь-яку інформацію про те, які реформи в Україні проводяться, куди використовується ця допомога і що необхідно ще зробити, щоб Україна була дедалі ближчою до ЄС і відповідала європейським стандартам».

На підтвердження сказаного Арсеній Яценюк повідомив, що Україна вже досягла успіху в подоланні корупції в енергетичному секторі, прибравши компанії-посередники і припинивши витікання мільярдів доларів у кишені українських олігархів. І нині на прозорих європейських умовах ми купуємо газ за відкритими контрактами в німецьких та інших європейських компаній. Глава уряду нагадав, що разом із Німеччиною і за персональної допомоги її канцлера було підписано тристоронню угоду про тимчасове постачання природного газу в Україну.

Прем’єр також наголосив, що Україна ухвалила низку дуже важливих рішень щодо реформи енергетичного сектору. Зокрема ухвалено закон, за яким західні компанії мають право інвестувати в українську ГТС і купувати до 49% її акцій. На переконання Арсенія Яценюка, ці інвестиції надзвичайно важливі не лише для нас. «Південний потік» помер, а треба забезпечувати транзит газу до країн-членів ЄС», — нагадав він.

«Україна довела, що здатна гарантовано постачати природній газ в ЄС. Задля як додаткових гарантій безпеки постачання, так і формування нового енергетичного ринку в Європейському Союзі, ми хотіли б, щоб наші західні партнери, в першу чергу Німеччина, взяли участь в інвестуванні в модернізацію і спільну експлуатацію найбільшої газотранспортної системи Європи — української ГТС», — цитує слова глави уряду департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua