У серпні порівняно з липнем приріст промислового виробництва на Вінниччині зріс на 2,2%. Позитивна тенденція зберігається і тепер. Такий головний результат діяльності нової управлінської команди. З чого він складається, наш власкор з'ясовував у голови обласної державної адміністрації Миколи Джиги.
- Як вам вдалося захистити власного товаровиробника?
- Добре відомо, що в сільській місцевості населення переважно заробляє з продажу молока. Це питання економічне, соціальне. За підрахунками спеціалістів, на ринку молока в області обертається один мільярд гривень, 300 мільйонів - це тіньові потоки. Перед усіма його учасниками поставили вимогу дотримуватися вимог Закону "Про молоко і молочну продукцію". Витіснили посередників із заготівлі молока, які обманювали товаровиробників.
Завдяки серйозній роботі вдалося підняти оплату за один літр молока з 1,5 грн до 2,2 грн, а де-інде і до трьох. Щоправда, за даними молокозаводів, селяни здають 12% фальсифікованої сировини. Розв'язуємо і цю проблему. За місяць створили 100 нових молокоприймальних пунктів, обладнаних лабораторіями. Таким чином підняли доходи особистих селянських господарств і покращили якість молочної сировини.
- Завершується збирання пізніх зернових культур. Чи маєте де зберігати зерно?
- Вже зібрано 2,2 мільйона тонн ранніх зернових. 75% - другого і третього класу, тобто продовольче. Регіональні ресурси наповнили і будемо з своїм хлібом. До речі, намолотили 20 тис. тонн гречки: наша область може пів-України нагодувати.
Завершуються роботи на полях кукурудзи, соняшнику. Зберігати урожай є де: в області є 43 елеватори. Проте наскільки вони виконують вимоги закону про ринок зерна - це інше питання. За приховування доходів від оподаткування ми порушили кілька кримінальних справ. Суми чималі - від 700 тисяч до одного-двох мільйонів гривень.
Окрім того, елеватори виставляли товаровиробникам кабальні умови: оклади за зберігання зерна - 20 грн. на місяць за одну тонну. Зерносховища в області приватні, і їхні власники живуть за її межами. Тож зрозуміло, наш вплив на них максимально обмежений. Проте після проведення серйозної роботи ціну на зберігання вдалося зменшити до 14-15 гривень. Вона є паритетною для елеваторів і товаровиробників.
- Як збираєтеся відроджувати славу цукрової галузі?
- Під цукровими буряками сьогодні - 76 тисяч га, а це майже наполовину більше, ніж торік. Значно краща і врожайність солодких коренів. Очікуємо виробити 320 тисяч тонн цукру, тож повністю забезпечимо державну квоту. Власники підприємств висловлюють бажання розвивати галузь. Та країні треба ще подолати цукрову блокаду, створену довкола неї. Будуть ринки збуту - оживуть законсервовані цукрові заводи. Наступного року площу під цукровими буряками плануємо збільшити.
- Селяни просять владу навести порядок у сфері земельних ресурсів...
- Зауважу, що зловживання в сфері земельних ресурсів неорана цілина. Немає обліку і контролю за продукцією, яка вирощується на полях, мають місце приписки і викривлення в звітності. Засівається, приміром, 100 га, а звітують про 30. За працю на необлікованих землях зарплату дають у "конвертах", тож люди не зароблять на пенсію.
За нашими даними, третина аграрного сектору області працює в тіні. З економіки за рік виводиться близько мільярда гривень. Ми розпочали серйозну роботу з перевірки використання земель і за допомоги правоохоронних органів наведемо порядок. "Спуску" мінімізаторам не дамо. Власне, як і корупціонерам та хабарникам. Вже порушено чимало кримінальних справ. Водночас бізнес, який працює прозоро, передусім малий і середній, завжди може розраховувати на підтримку влади, а ділків з "тіні" виведемо.
- Вочевидь не все з наміченого вдалося зробити?
- Хоча заборгованість із заробітної плати зменшили на 5 мільйонів гривень, проте працедавці ще винні людям 25 млн грн. Ми поставили завдання до кінця року повністю погасити борги на працюючих підприємствах. Хочу запевнити, що "гратися" з цим питанням нікому не дозволимо. За фактом невиплати зарплати порушено понад 100 кримінальних справ, які передано до суду.
Неабиякою проблемою є довгобуди. Це, зокрема, спорудження двох шкіл в районах, хірургічного корпусу в обласній клінічній лікарні. Уряд надав області субвенцію на суму 20 млн грн і роботи на цих та інших об'єктах поновили. До кінця року завершимо спорудження об'їзної дороги довкола міста Калинівка, яка будується 16 років. Треба розв'язувати екологічні питання, забезпечити селян якісної питною водою, освітлювати села. На жаль, допоки не вдалося підняти зарплати до того рівня, на який заслуговують люди.
Нормалізувалась обстановка на і ринку праці. Маємо мінімальну за весь час кількість людей, що перебувають на обліку: 17 тисяч осіб. Вперше працевлаштовано майже половину тих, хто звернувся до центрів зайнятості. Цього не було і в докризові роки. 18 тисяч робочих місць створено за вісім місяців. Адже коли людина має роботу - це перша передумова стабільності в її житті.
Імпульсу економіці надасть також реалізація кількох потужних інвестпроектів. Сьогодні облдержадміністрація супроводжує портфель інвестицій на суму 15 млрд грн.
- Нещодавно ви зініціювали проведення медичного огляду дітей. У зв'язку з чим?
- Пересувна поліклініка обласної дитячої лікарні згідно з графіком працює у селах. Дані медичного огляду невтішні: багато дітей мають відхилення у фізичному розвитку. Виходить, що з дитинства формуємо пацієнтів для лікарень. А в області є 334 тисячі дітей, отож профілактика необхідна очевидною стала потреба популяризувати здоровий спосіб життя. Це стосується не лише дітей, а й молоді, дорослого населення.
Олег ЧЕБАН
ДОСЬЄ "УК"
Микола ДЖИГА. Народився 15 травня 1949 року на Вінниччині. Освіта вища, за фахом правознавець. Розпочинав слідчим. Працював заступником начальника Головного управління МВС України в Київській області, начальником Управління МВС України в Кіровоградській області. Обіймав посаду першого заступника міністра внутрішніх справ - начальника Головного управління боротьби з організованою злочинністю. З 2 червня 2010 року призначений на посаду голови Вінницької обласної державної адміністрації.