Щодня під Бахмутом і в інших гарячих точках фронту зазнають поранень і відходять у вічність десятки вірних синів України. Серед них полтавці. Жителі Полтавської області з перших днів війни активно долучилися до визвольної боротьби проти агресора. Попри важкі втрати земляки рішуче налаштовані вигнати знавіснілого ворога з нашої землі, помститися за смерть рідних і близьких. Хто не може воювати зі зброєю в руках, той вносить свою частку в перемогу в тилу.

Одна мета на всіх

Команда волонтерів з Полтави в перші дні березня провела в місті акцію «Бандерівські тюльпани», щоб зібрати певну суму на тепловізори для ЗСУ. Вони розповіли, що пощастило назбирати 300 тисяч гривень. Цих коштів вистачить на чотири тепловізори для земляків, які воюють на мар’їнському, бахмутському й авдіївському напрямках. Планують придбати оптику виробництва США, що дає змогу відстежувати цілі на відстані 1180 метрів і має тривалий термін експлуатації.

Представники Кобеляцької громади теж придбали для наших бійців прилад нічного бачення. Активісти із Градизької громади відвезли в підрозділи 72 омбр ім. Чорних Запорожців відремонтований позашляховик «опель фронтера», комплект болотної гуми до нього, газові балони для опалення бліндажів з інфрачервоними газовими опалювачами та для приготування їжі, хімічні грілки, рукавиці, шкарпетки плетені й фабричні, устілки, балаклави, засоби гігієни, ліки і харчові продукти. Якусь кількість необхідних речей вони доставили і в підрозділи 30 омбр та 81 одшбр. Про це повідомив волонтер Сергій Лихопуд.

Усе доставлене на фронт придбали за кошти підприємців і фермерів селища Градизьк, сіл Великі Кринки, Бориси, міст Кременчук та Глобине, а також за пожертви місцевих жителів.

Придумали, де брати кошти на підтримку ЗСУ, і члени благодійної організації «Полтавський батальйон небайдужих». Її голова Наталія Гранчак розповіла, що в будинку Святого Миколая біля Свято-Успенського кафедрального собору Православної церкви України в Полтаві відкрили соціальну кав’ярню, прибуток від якої надходить українським захисникам.

Хорольська гімназія стала волонтерським центром з торішнього лютого. Тут на шкільній кухні готують смаколики для українських воїнів і відвозять за призначенням у Харківську, Луганську, Сумську й Донецьку області.

«Наліпили понад 30 тисяч штук вареників, спекли більш як 20 тисяч пиріжків, біляшів — 2 тисячі, 3 тисячі пампушок із часником. Готуємо для бійців плов з курячим м’ясом, тушковану капусту. Використали вже більш як 2 тонни борошна. В усіх одна мета: якнайшвидше здолати ненависного ворога», — розповіла кухарка гімназії Світлана Волошин.

Продукти для приготування привозять місцеві жителі та підприємці. Крім їжі, волонтери гімназії передають військовим автомобілі. За словами директора навчального закладу Миколи Копайгори, за рік війни бійцям відправили 28 автомобілів. Кошти на них збирають за кордоном і під час благодійних заходів у місті Хорол. Допомагати українським військовим хорольці планують до нашої перемоги.

Днями розробники проєкту «Щит» доставили на передову три окопні вежі — дві для прикордонників і одну для розвідників. Окопна вежа — вдосконалена система відеоспостереження, вона успішно себе зарекомендувала у протистоянні з агресором у Сумській, Харківській та Донецькій областях, а також на прифронтовій території на напрямках Соледар — Вугледар — Бахмут. Її можна розгортати і згортати за лічені хвилини незалежно від ландшафту. Завдяки цьому портативному командному пункту управління наші військові можуть відстежувати рух ворожого війська у прикордонній зоні. Окопна вежа дає змогу воїнам на значній відстані контролювати та фіксувати, що відбувається на лінії зіткнення.

Проєктів побільшає

«Ці додаткові очі необхідні, щоб убезпечити наших захисників від ворожих обстрілів, — каже засновник проєкту «Щит» Герой України полковник Денис Дикий. — Адже тепер видноколо для наших оборонців значно розшириться». Таке обладнання допомагає зберегти найцінніше — життя бійців.

«У планах — втілити ще більше схожих проєктів», — зазначив співрозробник проєкту «Щит» депутат Полтавської обласної ради Олексій Матюшенко.

Майстриня та дизайнерка переселенка з Донбасу Ірина Соколова, яка на початку війни виїхала до Бердянська, а нині живе в Миргороді, проводить майстер-класи зі створення прикрас із повсті, а нині зосередилася на шитті евакуаційних подушок. Евакуаційні подушки, або подушки-кістки, необхідні, щоб доставити поранених до шпиталю. Вони дають змогу зафіксувати голову чи кінцівки в нерухомому положенні.

«Я приєдналася до всеукраїнської «Швейної роти», яка шиє речі на потреби військових. Евакуаційні подушки шити досить просто, адже раніше в Бердянську я шила подібні з морськими водоростями всередині. Люди везли їх із собою додому на згадку, щоб весь рік відчувати запах моря. Але війна все змінила. Зараз головне — допомагати фронту та робити все для нашої перемоги», — ділиться міркуваннями пані Ірина.

Жителі Ставківського старостинського округу Зіньківської територіальної громади вже тривалий час виготовляють і передають на передову окопні свічки. Як розповів староста Володимир Баран, спочатку до цього проєкту долучилися односельці, потім жителі всієї громади, зокрема інші старостати, школи та підприємства. Місцеві бджолярі першими доставили віск для виготовлення свічок. Коли він закінчився, стали використовувати недогарки свічок, які їм надали релігійні громади колишніх Зіньківського та Шишацького районів. Із часом для виготовлення свічок стали використовувати парафін, бо він дешевший.

«Ми купуємо парафін здебільшого за спонсорські кошти. Спершу я навіть заручився підтримкою благодійників з Америки та Канади. Сума, звичайно, не була великою, та на кілька десятків свічок вистачало. Нині є проблеми з фінансами на такі речі, — зауважує староста округу. — Органи місцевого самоврядування не мають змоги допомагати власними коштами на закупівлю матеріалів для окопних свічок, а приватні структури могли б нас підтримати». Пан Володимир сподівається, що його заклик почують керівники великих підприємств і таки допоможуть вирішити це питання.

Ставківські волонтери мають більш як 2 тисячі свічок у заготовках і чекають на нову партію парафіну. Для виготовлення свічок у старостаті самостійно сконструювали спеціальний механізм, який у рази пришвидшує процес. Тож свічку без заливки накручують за 18 секунд. Староста села розповів, що за час існування волонтерського об’єднання військовим відправили вже понад 3 тисячі окопних свічок.

Надає істотну допомогу ЗСУ і обласна влада Полтавщини. Нещодавно ПОВА передала на фронт квадрокоптер з покращеними характеристиками, а обласна рада — п’ять станцій Starlink.