Нашу родину — мене, мою матір і дочку — після аварії на Чорнобильській АЕС відселили з 10-кілометрової зони. І попри те, що ми втратили рідну домівку і здоров’я, й досі доводиться жити в нелюдських умовах. Хоч коли нас відселяли, обіцяли створити всі належні умови для нормального життя таких, як наша, родин. І що ж маємо нині?
Жити доводиться у невеличкій двокімнатній хрущовці. Вже другий рік у квартирі немає опалення. Взимку дуже холодно, від цього постійно болять голова і горло, терпнуть руки й ноги. У квартирі ходимо у верхньому одязі. Моя мама — людина похилого віку, інвалід, кілька разів падала і травмувалася, бо від холоду втрачала свідомість. До того ж стіни у помешканні вкриті грибком, а ще — протікає дах. І це також дуже негативно відображається на нашому й без того підірваному здоров’ї.
А за втрачене здоров’я нам не виплачують ні копійки. Також одного разу не отримували путівок на оздоровлення.
Моя мама — інвалід по зору, ветеран війни і праці, учасник бойових дій і потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС. А моя дочка в перші дні після аварії перебувала у 3-кілометровій зоні, що істотно підірвало її здоров’я. Але чиновники на це не зважають.
Чи дочекаємося коли-небудь справжньої допомоги від держави?
Г. ЦИМБАЛІСТ,
селище Іршанськ Житомирської обл.
Галина КОРІННА,
директор департаменту праці
та соцзахисту населення Житомирської ОДА:
— У серпні 1986 року вашій сім’ї як евакуйованій із зони відчуження
було виділено благоустроєний будинок садибного типу житловою площею 40 квадратних метрів у селі Ярешки Баришівського району Київської області, від якого у лютому 1987 року ви відмовилися. Оскільки на момент аварії на Чорнобильській АЕС ваша дочка навчалася у місті Вишгороді Київської області і проживала в гуртожитку, вона, за направленням Міненерго СРСР, переїхала на роботу у Кривий Ріг, де одержала двокімнатну квартиру зі всіма зручностями житловою площею 26 квадратних метрів, яку в 1988 році самостійно обміняла на квартиру в селищі Іршанськ. Держава участі в обміні квартири не брала.
Попри це, ви неодноразово зверталися в різні інстанції щодо переселення на територію Київської області. Ваше звернення ретельно вивчалося та надавалися конкретні пропозиції.
Бажаючи допомогти вашій сім’ї, у 1989 році Київська облагропромрада пропонувала будинки садибного типу в селищах для евакуйованих у Варовському Іванківського району, Шандрі Миронівського району, Саварці Богуславського району Київської області. В 1990 році вашій сім’ї пропонували двокімнатні квартири у місті Сквира. Житомирський облвиконком 1993 року запропонував переселитися в один із будинків у Брусилівському районі, а 29.12.1994 року — в селах Житомирської області, де будували житло для переселенців з радіоактивно забруднених територій. Від усіх пропозицій ви відмовилися.
Нині ви проживаєте у двокімнатній квартирі разом з мамою 1927 року народження та донькою 1977 року народження. Загальна площа цієї квартири становить 43,93 квадратного метра, з них житлова — 29,0, яка відповідає нормам проживання трьох осіб. Квартира розміщена на останньому поверсі чотириповерхового будинку, з централізованим водопостачанням та відповідає технічним вимогам населеного пункту. Про те, що дах тече та стіни в аварійному стані, жодної заяви від мешканців про неналежний стан будинку до житлово-комунальної служби та селищної ради не надходило. Будинок перебуває в задовільному для проживання стані. У зв’язку з масовим переходом місцевих жителів на індивідуальне опалення, селище відключене від централізованого.
Це звернення розглядали в 2012 році на засіданні постійно діючої комісії з питань розгляду звернень громадян райдержадміністрації. Іршанська селищна рада запропонувала вашій сім’ї надати допомогу в поточному ремонті квартири, від якої ви відмовилися.
Відповідно до статті 4 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі — закон) право на самостійне переселення із зони посиленого радіоекологічного контролю мають громадяни, а також сім’ї, у складі яких є вагітні жінки або діти до 18 років, за умови, що вони за медичними показниками, які визначаються Міністерством охорони здоров’я, проживати у цій зоні не можуть. Таким чином на цей час члени вашої сім’ї не мають підстав для відселення.
Додатково інформую, що ви, ваша мати та дочка перебуваєте на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Володарсько-Волинської райдержадміністрації як громадяни, евакуйовані в 1986 році із зони відчуження 2 категорії. Щомісячно відповідно до статті 21 згаданого закону ви отримуєте компенсацію 25% вартості продуктів харчування розміром 141,50 гривні, яка встановлена наказом Міністерства соціальної політики від 30.01.2012 року № 44 на 2012 рік та від 31.01.2013 року № 35 на 2013 рік. Також вам виплачується щорічна допомога на оздоровлення розміром 75 гривень щороку, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, ваша мати має статус учасника бойових дій і користується 75% знижкою на оплату житлово-комунальних послуг.
Таким чином, враховуючи, що згідно із статтею 32 закону право на забезпечення житлом громадянам, які евакуйовані або відселені з території радіоактивного забруднення, надається один раз та з огляду на неодноразові відмови вашої сім’ї від житла, яке пропонували протягом багатьох років Київський і Житомирський облвиконкоми, законних підстав для перегляду житлових умов вашої сім’ї немає.