Такої пожежі, як спалахнула ще у понеділок на базі «БРСМ-Нафти» у селі Крячки неподалік Василькова, кажуть люди, навіть пожежні не пам’ятають з 60-х років минулого століття. Хто міг, той кинувся на боротьбу з вогнем. А решта киян і жителів області, без перебільшення, із завмираючим серцем відслідковує події в Інтернеті. Не можу відірватися від відео з величезним стовпом вогню, оповитим чорним димом, і я – цієї ночі сиділа до другої години, переглядаючи найсвіжішу інформацію, що оперативно з’являється у мережі. Не спалося ще й тому, що почало дерти у горлі, яке розболілося, як мовиться, на рівному місці. «Ти що, жартуєш? – дивується вранці колега. – На якому такому рівному? У місті робили заміри повітря, причому навіть не на південних його околицях, а в самісінькому центрі, на Інститутській і прилеглих до неї вулицях, і вміст у ньому продуктів згоряння бензину перевищує граничнодопустимий ледь не вп’ятеро!» Логічно – перепон для повітряних потоків жодних, тож спростування такої інформації, навіть якщо воно з’явиться, вкладене в уста офіційних осіб, виглядатиме, м’яко кажучи, не зовсім чесно.
До речі, якщо йдеться про компанію «БРСМ», котру пов’язують з екс-міністром екології Едуардом Ставицьким, який – за компанію, даруйте за тавтологію, з компанією папєрєдніков – дременув за кордон, то ця пожежа на її нафтобазі – далеко не перша. Рік тому горіла нафтобаза на лівому березі, у Переяславі-Хмельницькому. Тоді теж загинули люди й були скалічені. І щось я не пригадую, щоб з’являлася інформація, що знайшли винного і покарали. Сьогодні теж уже є загиблі й обгорілі. За офіційними даними, які мені вдалося знайти на сайті Держслужби з надзвичайних ситуацій, – постраждалих тринадцятеро, проте люди кажуть, що страшний урожай вогню – до трьох десятків чоловік. На сторінці Ірини Горбачової у «Фейсбуці» є фото молодого чоловіка з усміхненою дівчинкою. І – підпис: «Царство Небесне. Ми за нього боролися. Шкода, болить, пече вогнем... Через пожежу на нафтобазі загинув її співробітник Артур Арустамян. Він помер першим, прийнявши на себе весь удар, як наслідок – 90% опіків. 38-річний чоловік був одружений, у нього залишилося двоє дітей…» Скільки родин іще цими днями хоронитимуть своїх рідних? Поки сказати важко. Переглядаю найсвіжішу інформацію, оприлюднену на сайті ДСНС і їхній сторінці в ФБ: «Станом на 11 год. 11 червня на нафтобазі горить 3 ємності об’ємом 800 куб. м. Зранку горіла 1 ємність, але о 10:15 стався вибух двох ємностей. Нині завершується гасіння 13 ємностей об’ємом 50 куб. м, які вибухнули о 22 год. 10 червня». Голова надзвичайників Микола Чечоткін заспокоює: «Горіння трьох ємностей контрольоване. Загрози розповсюдження вогню в бік нафтобази KLO й військової частини немає. Постійно здійснюється спостереження та моніторинг ситуації, працює три бойові дільниці. Ми контролюємо 50% території нафтобази. Розпочалося відкачування нафтопродуктів з ємностей, що вціліли і підтікають». І – коментар відомого експерта енергетичного ринку Леоніда Косянчука: мовляв, яке відкачування, вам що, мало обгорілих людей?!
Рядок за рядком – вимальовується картина, котра й приблизно не схожа на ту, що представляють офіційно. «Тільки вчора повернувся додому з місця пожежі на нафтобазі, – пише на «Фейсбуці» в 0:59 Сергій Орлов. – Ну що вам сказати? Це пекло! Все продовжує горіти. Хлопці-пожежні борються з усіх сил. Молодці! Але погодувати своїх людей керівництво вчасно чомусь не спромоглося. Чому звичайні люди з навколишніх сіл повинні крихтами збирати продукти, гроші на воду й молоко, варити вдома гречку й вермішель десятками кілограмів й ламати голови, як нагодувати тих, хто воює з вогнем у прямому смислі слова! А там, окрім пожежних, ще є медики, котрі чергують цілодобово, міліція, яка стереже величезний периметр, даїшники, що регулюють рух, і всі, як не дивно, банально хочуть їсти! І не треба мені тут розповідати в інтернетах, що «тамусеє». Я там побув усього 4 години – і тепер кашляю, як сухотник на лісоповалі, а там півтисячі людей безвилазно дві доби. Треба, щоб ви побачили очі пожежного, у котрого обличчя чорного кольору від сажі, котрий валиться з ніг від утоми, і якому ти кажеш, що їжа закінчилась. І волонтери відразу починають вигадувати, кого й куди відправити, щоб іще на 60–80 чоловік привезти гарячого. Що, це не можна було централізовано організувати, а не давити хлопців сухими пайками?! І щось я не помітив там представників «БРСМ» з машинами харчів і напоїв. Люди чаю й кави банально хочуть, а волонтери не двожильні. І поки тут громадяни сперечаються, «можливо, це теракт», «цежякізбитки» і «це підступи конкурентів», там пожежним наплювати, хто винен: вони роблять усе, щоб вогонь не пішов жерти довколишні села разом з їхніми мешканцями. Вічна пам’ять хлопцям-пожежним, які загинули, першими прийнявши вогонь на себе».
А Олександр Шатилов із болем пише: мовляв, «про пожежних завжди згадують, якщо приходить біда. Служба тримається на чесному слові: якщо найближчим часом не реформувати, розвалиться повністю. Люди ризикують життям, а зарплатня – 2 тисячі гривень і машини 80-х років». Скажете, неправда, панове чиновники?
Не втрималася й саме пост Сергія навела майже повністю. І нехай хтось із можновладців спробує мені сказати, що в ньому – бодай краплина брехні: такі слова пишуться душею, а не на чиєсь замовлення. Вже вкотре переконуюсь, що наші люди – вони унікальні: коли на обійстя приходить біда, рятувати його кидаються толокою, тож і виживаємо ми нині не завдяки підтримці держави, а, як мовиться, усім бідам на зло. Та в мене запитання наостанок: панове міліція і прокурори, ви знайдете винних у тому, що сталося у Крячках, ви покараєте тих, хто допустив стільки біди, чи знову пускатимете людям пил в очі?!