Майже шість років частина України Крим перебуває під окупацією Російської Федерації. І від початку анексії досі триває незаконне політичне, релігійне та кримінальне переслідування на його території проукраїнськи налаштованих місцевих жителів і представників корінного кримськотатарського народу.

Увагу до цього питання в День Соборності України вкотре вирішили привернути голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв та менеджер з комунікацій центру Ельвір Сагірман, презентувавши дослідження «Аналіз порушень прав людини в Криму за 2019 рік».

Небайдужим та право­захисникам

«Нам дуже важливо доносити цю інформацію до всіх небайдужих людей, передусім представників правозахисних організацій», — наголосив Ескендер Барієв.

Серед найкричущих порушень він назвав масові обшуки. У 2019 році їх було загалом 86. 64 з них — саме в будинках кримських татар. Вони мали переважно політичний чи релігійний підтекст за сфальшованими підозрами в участі цих людей у надуманих терористичних або екстремістських угрупованнях або заборонених в Росії релігійних течіях, як-от «Свідки Єгови». Обшуки проводили й у камерах вже затриманих політв’язнів.

Незаконних затримань торік було 157, з них 127 — кримських татар. Відбувалися вони і в їхніх будинках після незаконних обшуків, і під час громадянських акцій на території Криму та Росії. Кілька активістів було затримано під час пікетування суду Росії з намаганням довести, що їхніх друзів, які вже перебувають за ґратами окупантів, було запроторено туди незаконно. Затримували людей і на адмінмежі Криму за незаконними звинуваченнями у порушенні правил її перетину.

Після затримань зазвичай проводили незаконні допити. У 2019-му їх зафіксовано 340. Фігурантами здебільшого були релігійні діячі та кримські татари. Арештів же нарахували 335, 242 — представників корінного населення Криму. З них 43 — нові арешти, 252 — продовження строків тримання під вартою, а у 33 випадках заарештованим раніше винесли вироки. Відбувалися ці арешти за сфальшованими звинуваченнями «за шпигування на користь Києва», начебто заклики до тероризму, зберігання зброї чи вибухівки, посягання на цілісність Російської Федерації тощо.

«У такий спосіб окупаційна влада намагається дискредитувати корінний народ Криму і проукраїнських активістів серед російської й міжнародної громадськості, представляючи їх терористами й екстремістами», — наголосив експерт.

692 незаконно затриманих позбавили права на справедливий суд. Багатьом кримськотатарським активістам призначили грошо­ві штрафи. А в тих, кого вже певний час позбавлено волі, відбирали право на фізичне та моральне здоров’я. Їм не передавали від рідних ліків, не надавали необхідну медичну допомогу, чинили фізичний та моральний тиск, призначали примусові психіатричні експертизи.

Етапування також спричиняє тиск на затриманих. Адже, наприклад, перевозити затриманого через кілька різних місць позбавлення волі, де він зустрічається з багатьма іншими в’язнями, які чинять на нього тиск, особливо якщо його затримано за політичними мотивами і він не звичний до спілкування з таким контингентом, — теж кричуще порушення прав людини. Витримати таке дуже важко. Саме такого тиску свого часу зазнав політв’язень Володимир Балух, нещодавно звільнений у процесі обміну полоненими.

Серед інших тортур — перевезення ув’язнених на велику відстань у так званому олівці — невеликому замкненому просторі, де можна лише стояти.

За словами Ельвіра Сагірмана, порушували релігійні права (11 випадків за рік, що минув) — поліція та спецслужби Росії переривали молебні, обшукували імамів, на території деяких храмів починали незаконні будівництва, наприклад житлових комплексів або торговельних центрів, релігійні общини позбавляли права на приміщення, в яких вони перебували вже давно. Це стосувалося і представників УПЦ, і мусульман.

Примушують забути мову та культуру

Порушують право кримчан на чисте довкілля — бездумно забруднюють воду та повітря, а люди часто скаржаться на погане самопочуття. Також порушують право на освіту — кримським татарам не дозволяють відкривати класи для вивчення рідної мови й культури, а політв’язням — навіть спілкуватися з родичами та друзями під час відвідин рідною мовою. Неповнолітніх залучають до різноманітних військових заходів і навчань, а дорослих незаконно намагаються призвати на військову службу в армію РФ. У 2019 році відбувся вже десятий призов, під час якого планували відправити служити в РФ майже три тисячі кримчан.

Утім, є й приємна новина. 22 січня з колонії в російському місті Кургані звільнили фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» кримського татарина Рустема Ваїтова. Разом з адвокатом зустрічати звільненого через п’ять років політв’язня до колонії приїхали його брат і українські дипломати.

Проте в катівнях ФСБ та інших російських спецслужб й досі перебувають 165 незаконно звинувачених, серед яких 92 — кримські татари. І про це в жодному разі не можна забувати.