Через кілька годин після складної операції на жовчному міхурі — про яку свідчать видалені чотири камінці завбільшки з горобине яйце кожний — пацієнтка запитала, чи може йти додому. Хірург Михайло Сербул порадив їй переночувати у клініці. А наступного дня перед випискою вона, на прохання медиків, спілкувалася з журналістами і з усмішкою запропонувала знайти на її тілі сліди від оперативного втручання. Жодних швів ми не побачили. Що це: фантастика? Ні, це наша звичайна практика, сказав Михайло Михайлович.
Хірург Михайло Сербул першим у країні провів унікальні за складністю лапароскопічні операції — спленектомію (видалення селезінки) у 1995 році та нефректомію (видалення нирки) в 2002 році, стояв біля витоків створення Центру мініінвазивної хірургії. Нині хоч і є керівником хірургічного центру Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, виконує близько 300 операцій на рік, переважно лапароскопічним методом. Протягом останніх 5 років активно практикує складний хірургічний метод лікування ожиріння — баріатричні операції.
Водночас тут ще й проводять навчання колег з усіх областей. Не на лекціях, звичайно, практикують майстер-класи. Останній могли бачити не лише присутні в залі центру, а й в Інтернеті. Передував він науково-практичній конференції «Сучасні технології у хірургічному лікуванні гриж живота». Чому саме ця проблема стала предметом уваги?
За статистичними даними, до 7% українців хворіють на грижі живота. Щорічно в Україні виконують близько 100 тисяч операцій для лікування цього захворювання, з них лише 3,5-4,5% є лапароскопічними, тобто такими, під час який використовують прогресивний метод оперативного лікування без розрізів. Нині впровадження лапароскопічних хірургічних методів є надзвичайно актуальною потребою для українських пацієнтів. Адже цей метод, який широко практикують за кордоном, дає змогу радикально зменшити кількість рецидивів (на 60% і більше) та післяопераційних ускладнень, а також скоротити реабілітаційний період. Однак такі операції вимагають сучасного обладнання і фахівців високої кваліфікації.
І це продемонстрував Михайло Сербул, який за день дав не один, а чотири майстер-класи. Спостерігаючи за роботою визнаного не лише в Україні, а й у світі майстра, ловиш себе на думці, що його робота — мистецтво. В залі сімдесят досвідчених хірургів: всі з захватом спостерігають за роботою майстра.
Після першої операції Михайло Сербул вийшов до журналістів. На обличчі — жодних слідів пережитого напруження, втоми.
— Операція пройшла успішно, — повідомив. — Зважте, на майстер-класи ми відібрали найскладніші випадки.
— А чи не важко проводити одразу чотири операції? — запитую.
— Для мене це звичайний режим роботи, — відповідає лікар. — Мій хірургічний день триває десять-дванадцять годин.
Ось звідки витоки філігранної майстерності. Праця і бажання самовдосконалення формують справжнього хірурга.
Тож не випадково саме йому доручали очолити клініку, яку створювали не як дубляж наявних медичних систем, а для впровадження нових методик у хірургії.
Лапароскопічні операції передбачають два проколи: один для відеокамери, другий для маніпулювання інструментами. Вершина майстерності хірурга — коли все роблять через один прокол. Саме так було у випадку з хворою, про яку ми вже згадували. Їй прокол робили через пуп, тому й жодного шва. Подібні операції систематично виконують лише тут. Всього у закладі виконують за рік більше ніж 2,5 тисячі операцій.
Важливо й інше. В центрі освоїли так звану метаболічну хірургію. Вона має місце тоді, коли одночасно з усуненням проблеми, яка привела хворого до лікаря, зникають і супутні хвороби. Найпомітніше це при лікуванні ожиріння. Наводять такий факт. Пацієнт, який до операції мав вагу 150 кілограмів, через рік мав уже 80 кілограмів. При цьому він позбувся кількох супутніх захворювань.
ПРЯМА МОВА
.jpg)
Михайло СЕРБУЛ,
хірург:
— Лапароскопічна хірургія вже давно є стандартом у країнах Європи та США, її широко використовують фахівці для проведення операцій, які раніше були надто травматичними, призводили до значної кількості ускладнень та мали довгий період відновлення. Переваги цього методу беззаперечні як для пацієнтів, так і для системи охорони здоров’я загалом. Наприклад, середній час перебування пацієнта в стаціонарі нашого центру — 1,6 доби.
Ярослав ФЕЛЕШТИНСЬКИЙ,.jpg)
президент Української асоціації
хірургів-герніологів:
— Навчання сучасним методам хірургії і вдосконалення майстерності лікарів є запорукою покращення рівня допомоги українським пацієнтам. З цією метою на базі Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за підтримки Української асоціації хірургів-герніологів проводять навчальні курси з практичними майстер-класами, щоб якомога більше хірургів опановували прогресивні методики, які є світовим стандартом у хірургії.
Наприклад, у Європі близько 85% усіх операцій виконуються мініінвазивним лапароскопічним способом. І можливостей для обміну досвідом з європейськими колегами тепер стане більше, оскільки нещодавно наша Асоціація була прийнята до Європейської асоціації хірургів-герніологів.