У Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) нещодавно було запроваджено пілотний проект з реалізації активів банків, що ліквідуються. Його суть полягає у проведенні аукціонів за голландською моделлю. Протягом одного дня відбуватиметься автоматичне покрокове зниження ціни лота доти, доки хтось із покупців першим натисне кнопку «придбати». Що позитивного та нового дасть ця практика державі і фізичним, а також юридичним особам, які були вкладниками погорілих банків?
Пришвидшення процесів
Те, що ФГВФО дуже поспішає, хоче якомога швидше значно активізувати роботу цього пілотного проекту, цілком зрозуміло. За інформацією самого фонду, станом на 1 липня цього року інституція виставила на торги лише 40% активів неплатоспроможних банків. А голландська модель значно пришвидшує ці процеси.
«Запровадження нової моделі торгів за принципами голландського аукціону — наступний етап еволюції підходів до реалізації активів ФГВФО. Ми вже забезпечуємо максимальне розкриття інформації про активи, розробили та запровадили зрозумілу систему «ProZorro «Продажі». Початкова ціна встановлюється на рівні балансової вартості. Пілотний проект, зберігаючи усі наші напрацювання, має допомогти нам оптимізувати реалізацію активів», — каже заступник директора-розпорядника ФГВФО Світлана Рекрут.
За умовами пілотного проекту, аукціони й надалі відбуватимуться виключно у системі «ProZorro «Продажі». Відмінність від поточної моделі — автоматичне покрокове зниження ціни від початкової до ціни продажу відбуватиметься впродовж одного дня. Загалом за день торгів ціна може знизитися зі 100 до 20% номіналу. Якщо ніхто не придбав товар з
80-відсотковою знижкою, то його перекладають в один із пулів, де він продаватиметься з іншими об’єктами.
Буде збільшено строки експозиції активів: ринку на ознайомлення з лотами буде надано 14 — 40 робочих днів.
Серед ключових змін — скасування обмеження щодо кількості учасників торгів. Навіть якщо участь в аукціоні візьме один покупець, який зробить ставку, торги будуть вважати такими, що відбулися.
Ще одна важлива новація — зареєструватися на торги можна навіть у день проведення аукціону.
Нову модель аукціону планують використовувати і для індивідуального продажу активів, і для реалізації пулів активів. Найперші лоти виставлятимуть на продаж уже наприкінці вересня цього року.
«Раніше ми працювали за стартовою моделлю аукціонів, так би мовити, граючи на підвищенні ціни за певний товар чи нерухоме майно. До чого це призводило? Була базова вартість об’єкта (зазвичай завищена), та за грою на ще більше підвищення лоти не викуповували. Після першого невдалого аукціону відбувався другий, потім третій і таке інше. Тобто ми всі втрачали чимало часу (до кількох місяців), поки лоти не викуповували. Грати на зниження цін ми не мали права. Відтепер маємо», — додає пані Рекрут.
Людського чинника не буде
За новими правилами голландського аукціону, стартовою ціною є так звана балансова — тобто скільки банку повинні віддати його кредитоотримувачі, така сума і ставиться на торги.
Член ради Нацбанку, почесний президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов вважає, що відтепер є позитивний чинник: всі учасники аукціонів хочуть якомога швидше їх завершити: «Недавно збування активів неплатоспроможних банків було таким собі ланцюжком аукціонів, які йшли один за одним. Нині ж активи банків продаватимуть не протягом 6—8 місяців, як раніше, а лише за день. Виграють усі: і держава, і фонд, і боржники, і покупці».
Такої самої думки і радник Президента Ігор Уманський. Він вважає, що голландські аукціони зводять нанівець так званий людський чинник: «Усе відбувається прозоро, для корупції немає підстав. А це дуже важливо. Ви лише вдумайтеся в цю цифру: в розпорядженні фонду залишилася просто-таки астрономічна сума. Вона дорівнює мало не чверті річного українського ВВП».
Пан Уманський вважає, що не лише ФГВФО може збувати проблемні активи банків, а цим треба займатися і самим фінансовим установам. Приміром, у державного ПриватБанку 150 мільярдів таких проблемних активів. Але зрозуміло, що в цьому разі кажемо не про ліквідовані банки, а про ті, які працюють.
Трохи негативу
Проте деякі експерти вважають, що особливого ефекту від голландських аукціонів в Україні не буде. На думку незалежного фінансового експерта Вадима Сироти, в нашій країні останніми роками діяло кілька майданчиків із продажу активів ліквідованих банків: СЕТАМ (державна), дві американські компанії — Debt Exchange та First Financial Network, ProZorro. «Усі вони на жаль, не дали позитивних результатів. Пілотний проект голландських аукціонів також не дасть нічого втішного. До того ж, як відомо, ФГВФО не виконав пункту меморандуму, який йому треба було виконати: продаж до 1 липня 2017 року на міжнародних майданчиках активів банків на суму не менш ніж 10 мільярдів доларів», — зазначив він.
Складнощі роботи такого аукціону будуть ще з тієї причини, що з 92 банків, які регулятор визнав неплатоспроможними, 13 змогли довести в судах незаконність своєї ліквідації. На кінець літа 2017 року це були такі: «Союз», «Преміум», «Капітал», «Укрінбанк», «Київська Русь», «Східно-Промисловий банк» «КГС-банк», «ТК Кредит», «Велес», «Радикал банк», «Фінансова Ініціатива», «Хрещатик» та «Михалівський».
Тобто виникає юридична суперечка. Фонд має право продавати майно ліквідованих банків до оскарження ухвалення рішення судів в апеляційному порядку. Однак у майбутньому ці фінансові установи можуть (чи певно будуть) намагатися повернути собі ці немалі активи.
Що позитивного від упровадження голландських аукціонів матимуть фізичні та юридичні особи? Як зазначив «УК» адвокат, управляючий партнер Growth Capital Law Firm Михайло Шнейдер, буде пришвидшено продаж активів ліквідованих банків і спрощено роботу фінансовим компаніям, які матимуть бажання їх придбати: «Це позитивно вплине й на ситуацію з виплатою грошей вкладникам цих фінустанов, однак кардинальних змін в цьому напрямку я б не очікував».
Звичайні вкладники також успішно можуть придбавати нерухоме майно банків, приміром офісну техніку: комп’ютери, принтери тощо. Зрозуміло, що її можуть продавати за низькою ціною. Також можна купити й автомобілі банків. У деяких з них були дуже великі парки машин. А це позитивний момент з огляду на те, що зазвичай техніка й авто у фінансових установах були дорогими і ще далеко не вичерпали ресурсу.
Від редакції. Однак попри негативні думки деяких експертів щодо введення в практику голландських аукціонів, їхня робота матиме багато позитивних моментів. Ще далеко до початку роботи пілотного проекту в Україні протягом останніх півроку непогано збували майно ліквідованих банків через інші майданчики. Так, за січень — липень 2017 року їх було продано на суму 304,7 мільйона гривень. Це в 200 разів більше, ніж за аналогічний період 2016-го. Якщо на повну силу почнуть працювати голландські аукціони, то на них збуватимуть ще в десятки разів більше активів, ніж нині. Так, ФГВФО планує найближчим часом продати активи 48 банків-банкрутів на суму 10,5 мільярда гривень. Однак цьому перешкоджатимуть рішення судів різних інстанцій щодо незаконності визнання деяких банків банкрутами та їхньої ліквідації.
Проте залишається понад 70 ліквідованих установ, які не оскаржували своєї ліквідації.