П’ятирічний Василько з Черкас застудився. Температура підскочила до 39, нежить, кашель. Оскільки лікарі нині на виклики фактично не ходять, довелося викликати швидку. Потім, щоб не зашкодити малюкові, лікували вдома самотужки. Уже пізніше, розповіла мама, коли стан хворого трохи стабілізувався, пішли у поліклініку. Хлопчикові у прийомі не відмовили, уважно оглянули. Призначили подальше лікування. Однак вільних педіатрів, з якими можна укласти договір на обслуговування, повідомили, там уже не залишилося. Усі вже набрали необхідну кількість пацієнтів і навіть більше.
За приблизними підрахунками департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Черкаської міської ради, в обласному центрі без договорів із лікарями нині залишається близько 10 тисяч дітей. Приміром, у педіатричному відділенні Черкаського міського центру медико-санітарної допомоги №5 працюють лише 13 педіатрів. Робочих рук не вистачає, тож шукають принаймні ще трьох лікарів. А поки що дітей приймають і без угод.
Загалом у Черкасах педіатрів нині гостро бракує. Замість 48 необхідних працюють лише 35, 20 із них пенсійного віку. Ті, що є, потрібну кількість пацієнтів уже набрали. Батьки, шукаючи вихід, пробують домовлятися з лікарями інших мікрорайонів, населених пунктів. Багато з них і не відмовляють.
Приміром, близько 40 маленьких пацієнтів щодня приймає досвідчений лікар-педіатр Олександр Понурко. Він уклав договори на обслуговування майже тисячі дітей, але черга до нього не меншає. Гарні відгуки про Наталію Стеценко з дитячої поліклініки №2, в якої обслуговують сотні маленьких черкащан. До неї також шикуються черги. Є й чимало інших фахівців, яким можна довірити здоров’я дитини.
Постанова Кабінету Міністрів, ухвалена торік наприкінці грудня, пояснює директор департаменту охорони здоров’я та медичних послуг міськради Олег Стадник, встановлює такий порядок, що за надлишку пацієнтів у сімейного лікаря чи педіатра до нього застосовують понижувальний коефіцієнт. «Тобто якщо лікар набрав пацієнтів більше на 10%, то грошей йому надійде лише 80% суми, що має прийти».
З огляду на це й вибудовують роботу заклади охорони здоров’я. Планують залучати до роботи інтернів і запрошувати лікарів з інших областей. Водночас обіцяють компенсувати оренду житла. А поки що рекомендують батькам шукати фахівців в інших населених пунктах або підписувати угоди із сімейними лікарями.
У Міністерстві охорони здоров’я знають про проблему дефіциту педіатрів, яка нині є в багатьох містах. За словами заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, її розв’язання покладено на місцеву владу, а труднощі з кадрами розцінюють як тимчасові. Проте пацієнтам від того аж ніяк не легше.
Та й повністю покладатися у вирішенні цього питання лише на місцеву владу, здається, навряд чи доцільно. Дефіцит медичних кадрів нині зачепив дуже багато країн, зокрема й нашу. За даними ВООЗ, у світі вже не вистачає 7 мільйонів медичних працівників. За різними оцінками, з України щороку їх виїжджає майже 7 тисяч. У лікувальних закладах бракує десятків тисяч лікарів і ще більше медсестер. За даними Державної служби зайнятості на 1 лютого 2018 року, найбільш дефіцитні спеціальності в медицині — сімейні лікарі та педіатри. Однак це дані щодо офіційно зареєстрованих у центрах зайнятості безробітних медиків і офіційно розміщених вакансій. Насправді ж ситуація, очевидно, ще більш напружена, адже щорічно повідомляють, що медустанови недоукомплектовано на 20—50% залежно від регіону (на заході України ситуація дещо краща, ніж в інших) і населеного пункту (в сільській місцевості комплектація медперсоналом гірша), а це десятки тисяч фахівців.
Слід сподіватися, що здійснювана реформа дасть змогу розв’язати й цю проблему.