Патріотизм буває різним. Одні проливають кров, відстоюючи цілісність держави, другі воліють вимахувати гаслами в безпечному місці. Одні трудяться в поті чола на благо країни, другі розповідають, як можна працювати ще краще. Одні щиро і глибоко шанують усе українське, інші одягають вишиванку на… «нижчеспиння».
Правду кажучи, спочатку сприйняла це як жарт. Думала, що не може бути настільки примітивним менталітет, аби втулити прабабусин орнамент на заднє місце. Та ні, це москалі, напевне, вирішили підкинути чергову провокаційну «поганку», щоб познущатися з українського колориту. Можна зрозуміти, коли автівки чи будівлі прикрашають національними візерунками. Але щоб так відверто демонструвати, наскільки народні святині, даруйте, до дупи, нині, коли національна ідея і самосвідомість перестали бути абстрактними поняттями і стали однією з найважливіших вимог життя, це блюзнірство, якого при здоровому глузді не може бути.
І тут, як кажуть, ой. Ось тобі, Савко, й свитка, чи то пак труси — з вишивкою ручної роботи на пікантному місці. А хто захоче побачити всю ту красу на власні очі, ласкаво просимо в Інтернет. Там скільки завгодно світлин із чоловічими «боксерами» і жіночими «етнотрусиками», прикрашеними орнаментом, яким пишалася б будь-яка вишиванка. Купуйте, недорого! «Український сувенір з приколом» називається.
І з чого приколюємося, добродії? Чи не здається вам, що з такими «патріотами» і ворогів не треба? Навіть не сумніваюся, що закордонні туристи із задоволенням ту дивовижу розкуповують. Може, навіть не одягають, а тримають у домашніх музеях, гостям показують. І можна здогадатися, що вони думають і говорять про національну гідність українців.
Поза сумнівом, туристичну галузь розвивати нам потрібно. Вона у нас поки що квола та ледача. А могла б встигати набагато більше, моторно заробляючи відчутні прибутки для держави. Тож креативні сувеніри нині як ніколи актуальні. Гостей слід приваблювати чимось незвичайним. Та будь-яка фантазія там, де йдеться про народні символи, має тяжіти до здорового глузду. А то ми докотимося до того, що розмалюємо візерунками із старовинних вишиванок унітази та туалетний папір. Гадаєте, не купуватимуть? А назвемо їх патріотичними виробами, і все як по маслу піде!
Читала, що жартівники-виробники спочатку замислилися над тим, наскільки етичною буде така вишивка на білизні. А потім дійшли висновку, що наші бабусі вишивали нічні сорочки, тому все можна. На те що прикрашати сідниці нікому з наших предків не спало на гадку, сучасні «майстри» заплющують очі.
Звісно, нікому не заборониш одягатися за власним смаком. І яке спіднє, ніхто не бачить. Хоч із такими ексклюзивними перехнябленнями недалеко і до «переформатованого» параду вишиванок. Чим не привід похвалитися «патріотичною» білизною? Як гадаєте? Все-таки маємо надію, що до цього не дійде. І прислів’я «Немає роду без вироду» буде не про нас.