Угода про політичну співпрацю, вільну торгівлю та стратегічне партнерство між Україною і Сполученим королівством Великої Британії та Північної Ірландії, яка запрацювала з 1 січня 2021 року, замінить у двосторонніх відносинах з Великою Британією Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами — з другої. Наголошено, що новий міжнародний договір базується на Угоді про асоціацію з ЄС та є її продовженням у двосторонніх відносинах між Україною та Сполученим королівством.
Документ надає вільний доступ на британський ринок для 98% української продукції, а з 2023 року для України буде лібералізовано ще 2%.
«Це знакова подія для нас, адже важливим було не тільки підписати угоду з Великою Британією, а й узгодити це з Європейським Союзом, враховуючи підписану раніше Угоду про асоціацію. Нам вдалося досягти хороших результатів, оскільки наших показників торгівлі з Євросоюзом не було змінено», — зазначив, коментуючи важливе для вітчизняних товаровиробників і споживачів підписання, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.
Він наголосив, що угода значно поліпшить баланс і структуру двосторонньої торгівлі між Україною та Сполученим королівством, забезпечить переконливі можливості для бізнесу, вигідну співпрацю з українськими партнерами.
Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем було підписано 21 січня 2019 року. На відміну від поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, яка стосується товарів, послуг, захисту прав інтелектуальної власності тощо і передбачає гармонізацію українського законодавства з нормами ЄС, угоду з Ізраїлем можна назвати класичною: її головний компонент — домовленості про зниження або скасування ввізних мит. Чинність документа спрямовано на двосторонню лібералізацію та усунення бар’єрів у торгівлі між країнами.
Про те, що вона запрацює з 1 січня 2021-го, наприкінці минулого року оптимістично заявляли і Президент України Володимир Зеленський, і прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. Так і сталося.
Угода передбачає скасування ввізних мит на певну кількість промислових товарів (крім ювелірних виробів). Нульове мито діятиме на 60% агропромислових товарів з ізраїльської сторони і 34% — з української.
Однак експерти наголошують, що інформацію про лібералізацію торгівлі слід розглядати в ширшому контексті. Адже на відкриті економіки більше уваги звертають інвестори. Ідеться про розвиток бізнесу, пошук виробничих ніш, отримання додаткових вигод і прибутку.
Як уже повідомляв «Урядовий кур’єр», Мінекономіки проводить підготовку до нових угод — з Тунісом, Єгиптом, Йорданією, В’єтнамом, Індонезією та Китаєм. Україна розширює можливості для преференційного експорту товарів на ринки ЄС, Норвегії, Ісландії, Швейцарії та Грузії в межах регіональної конвенції «ПанЄвроМед».
Серед інших підсумків міжнародної співпраці — активізація роботи щодо промислового безвізу, який надасть додаткові торговельні преференції для українських експортерів, і визнання української системи сертифікації насіння країнами ЄС, що дає змогу Україні повноправно брати участь у міжнародній торгівлі насінням.
Відділ аналітики
«Урядового кур’єра»
ДО РЕЧІ
Торговий дефіцит України знизився більш ніж удвічі за підсумками 2020 року — з 10,22 мільярда доларів до 4,9 мільярда.
Тарас Качка, торговий представник України, на своїй сторінці у фейсбуці зазначає: «У доларах експорт за цілий рік становив 49,32 мільярда, на 1,7% менше, ніж за 2019-й. У кризовий рік такий показник дуже хороший. Особливо позитивне скорочення торгового дефіциту більш ніж удвічі».
Він особливо відзначив динаміку грудня, коли експорт становив 4,88 мільярда, що більше на 150 мільйонів порівняно з попереднім місяцем і на 760 мільйонів — ніж у грудні 2019 року.
За його словами, секрет грудневих цифр — зростання у всьому світі ціни на метал і руду. Через скорочення врожаю фізичний експорт зернових виявився 2020 року меншим, ніж 2019-го. Але це зменшення фізичного експорту компенсоване зростанням ціни.