Національний науковий центр «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Національної академії аграрних наук України (ННЦ «ІМЕСГ») — відома наукова установою в Україні й за її межами. Понад 90 років, маючи в різні часи різні назви, колективи інституту і його мережі самовіддано працюють над розв’язанням актуальних проблем науково-технічного забезпечення сільського господарства, розробляючи нові механізовані технологій й технічні засоби для їх реалізації.
Знакові розробки
За цей час багато розробок і проєктів за участі його вчених стали знаковими. Зокрема вітродвигуни серії УНДІМ, напівгребеневий спосіб вирощування картоплі, технології потокового збирання зернових і зернобобових культур з одночасним подрібненням та вивезенням соломи з поля, приставки ППК-4 для збирання кукурудзи, трактори Т-150К і Т-150 та їх модернізовані варіанти, трактори ЛТЗ-145 і ЛТЗ-155, шлейфи сільськогосподарських машин до них, сімейство ярусних плугів ПНЯ-4-40, ПНЯ-6-40 зі змінними робочими органами до тракторів класу 3 і 5 та машини для безвідвального обробітку і глибокого розпушування ґрунту ПЩН-2,5, ЩП-3-70 та ЯР-70.
За участі співробітників ННЦ «ІМЕСГ» розроблено і впроваджено у виробництво базову модель ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території, машини для внесення мінеральних добрив СТТ-10, АВМ-8, ПШ-21,6, МВУ-5СПРО, МРД-4, МВД-5, МВД-9, зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич», технічні засоби для післязбиральної обробки врожаю з пневмовібровідцентровими робочими органами серії БЦС.
Спільно з фахівцями Інституту кормів розроблено технологію і технічні засоби для збирання, подрібнення й зберігання зерна кукурудзи у вологому стані. Науковці ННЦ «ІМЕСГ» створили сімейство безрешітних молоткових дробарок, комплекс машин і обладнання для доїння та первинної обробки молока, шафу для керування освітлювальними установками тваринницьких і птахівничих приміщень ПН-ТТЕ-40-380-50У3.
Вчені інституту обґрунтували перспективні напрями розвитку конструкцій сільгосптехніки, системи машин для комплексної механізації виробничих процесів у рослинництві й тваринництві, розробили наукові основи формування ефективної техніко-технологічної бази агропідприємств і створили багато інших розробок, які справно слугували і слугують аграріям в роботі.
Не виняток і попередній п’ятирічний цикл досліджень ННЦ «ІМЕСГ» та його мережі, адже успішно виконано 62 проєкти. За підсумками цих досліджень і виконання робіт за господарськими договорами розроблено технологічні проєкти і технічні засоби, значну частину яких поставлено на виробництво або виготовлено дослідні партії машин. Підсумком цих досліджень стала наукова робота «Високоефективні комплекси технічних засобів для вирощування зернових та інших культур», яку 2018 року було удостоєно Державної премії України в галузі науки і техніки. Упровадження у виробництво цих комплексів дало значний економічний ефект, який становить понад 2,4 мільярда гривень.
У стратегічній перспективі агропромислового виробництва вченим науково-дослідних установ агротехнічного напряму варто терміново скорегувати свою діяльність у розширенні досліджень, результати яких стануть основою для технологічного і технічного переоснащення агросектору на основі впровадження високотехнологічних процесів, автоматизованих і роботизованих технічних засобів і систем. Це адресно створюватиме сприятливі умови для росту рослин і розвитку тварин, забезпечить своєчасне виконання всіх технологічних операцій з вирощування, збирання урожаю, первинної його обробки та зберігання сільгосппродукції без втрат. Тільки таким шляхом можна мінімізувати негативний вплив дефіциту робочої сили, прибрати оператора із зони з підвищеним забрудненням, досягти екологізації агропромислового виробництва та забезпечити адаптацію агротехнологій до зміни клімату.
Нині у провідних країнах аналізують і вивчають закономірності енергоощадних процесів дії робочих органів машин на ґрунтове середовище, технологічні матеріали, рослини та їх урожай, зокрема для адресного забезпечення комфортних умов росту та розвитку рослин і тварин, зменшення негативного впливу на довкілля. Це стає можливим лише у разі автоматизації й комп’ютеризації стаціонарних і мобільних технологічних процесів і створення на основі отриманих результатів новітніх технологій і технічних засобів. Природне прагнення науковців до прориву в дослідженнях і розробках, що стосуються кардинальних технологічних змін, здобуття новітніх знань та компетенцій, які сприятимуть створенню глобальних конкурентоспроможних продуктів.
Потроєний потенціал
Отже, для інтенсифікації вітчизняного дослідницького процесу із зазначених наукових напрямів є нагальна потреба у концентрації наукових кадрів і матеріальних та фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах. Це потребує реорганізації наукових установ з технічних наук, корегування тематики їхніх досліджень, перепрофілювання частини підрозділів та їхніх співробітників на виконання нової тематики й започаткування наскрізного принципу створення новацій вченими від ідеї до експериментального зразка у цеху та його апробації в умовах агровиробництва. Є нагальна потреба переведення всіх наукових співробітників на контрактну форму роботи як найдосконалішу й найефективнішу.
Реалізацію названих заходів у межах наявних вітчизняних наукових установ і підприємств обмежує чинне законодавство з питань управління науковими установами, із захисту прав працівників щодо зміни умов праці. Тому для активізації дослідницького процесу з використанням досвіду та сучасних світових вимог президія Національної академії аграрних наук України постановою від 29 грудня 2020 року №19/05 ініціювала утворення Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва НААН України, реорганізувавши шляхом злиття ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» із двома підприємствами його мережі — Запорізьким науково-дослідним центром з механізації тваринництва та Державним підприємством «Агромаш».
Відповідно до клопотання Міністерства освіти і науки України, 28 липня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження №853-р «Про погодження утворення Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України».
Колективи трьох об’єднаних установ, без сумніву, мають високий професійний і творчий рівень. Вчені, інженери, проєктанти завжди прагнули і прагнуть оригінально розв’язувати складні науково-технічні проблеми, бути на вістрі наукового пошуку. Тож наполегливо працюючи, вони неодмінно досягнуть позитивних результатів, яких від них очікує агросектор і держава.
Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»