Порядок денний відносин Києва та Мінська в межах Другого форуму регіонів України та Білорусі в Житомирі обговорили президенти обох країн Володимир Зеленський та Олександр Лукашенко. «Наші люди дружні, ментально близькі. Упевнений: кожен українець гордий, що в нас такі добрі сусіди й стосунки. Наша співпраця була, є і, впевнений, завжди буде послідовною та конструктивною. Так і повинно бути між друзями і найближчими сусідами. Ми чудово розуміємо один одного, і між нами немає жодних закритих тем для обговорення», — наголосив Президент України.

Глава Білорусі зазначив, що зустрічається віч-на-віч з Володимиром Зеленським, щоб ще раз звірити годинники. «Ви ніколи не мали проблем з територією Білорусі та з Білоруссю, ви ніколи їх не матимете. Ми завжди будемо найкращими та найнадійнішими вашими прихильниками, партнерами. І якщо нова влада України захоче з нами мати братерські, тісні відносини, за нами справа не стане. Упевнений, що все, про що домовимося, виконуватиметься. Нам історія надала такий шанс: домовившись, виконати на благо наших народів», — цитує Олександра Лукашенка Офіс Президента.

Володимир Зеленський переконаний, що такі форуми необхідно проводити регулярно. Адже це зміцнює партнерство між країнами у всіх сферах. І що дуже важливо, не лише на рівні двох столиць, Києва й Мінська, а й на рівні наших областей, а також окремих підприємств.

В очікуванні динамічного розвитку

Другий форум регіонів виявився плідним на підписання ділових контрактів і угод. У межах засідання Українсько-Білоруської консультативної ради ділового співробітництва між українським та білоруським бізнесом підписано контракти на понад півмільярда доларів США. «Білорусь — дуже важливий торговельний партнер України. За обсягами взаємної торгівлі в першому півріччі цього року вона посідає п’яте місце серед усіх країн (після Китаю, Росії, Німеччини та Польщі). Для нас дуже важливо, щоб Україна і Білорусь налагодили тісну торговельну співпрацю й відновили обсяги товарообігу.  У планах на цей рік — цифра не менш як 8 мільярдів доларів.  Упевнений, що засідання консультативної ради стане суттєвим кроком уперед у розширенні обсягів  взаємної торгівлі та номенклатури нашого експорту», — цитує президента Торгово-промислової палати України Геннадія Чижикова пресслужба ТПП. Відкрито нові напрями, за якими підписано контракти. Це не лише традиційна нафтохімія, машинобудування, а ще й будівельна галузь, легка і харчова промисловість.

Відбулася зустріч міністра інфраструктури України Владислава Криклія і міністра транспорту та комунікацій Білорусі Олексія Авраменка. Сторони зазначили, що йдеться про розширення співпраці між країнами в галузі транспорту. Один із пріоритетних напрямів співпраці — забезпечення умов для здійснення транзитних перевезень вантажів водним транспортом територією України. Владислав Криклій заявив, що основне завдання подальшої співпраці між Україною та Республікою Білорусь — розвиток судноплавства на річках Прип’ять і Дніпро, зокрема в межах реалізації проєкту Е-40.

«Маємо спільну мету і всі шанси змінювати геополітичну ситуацію, реалізовувати той інфраструктурний потенціал, який через законодавчі неврегулювання, відсутність транспортного коридору останнім часом був нереалізований. Переконаний, що обидві сторони від цього виграють», — цитує міністра пресслужба Мінінфраструктури.

Олексій Авраменко висловив сподівання, що найближчим часом заплановані кроки буде реалізовано, і це надасть значну динаміку в частині розвитку транспортних послуг і товарообміну між двома країнами.

Орієнтир на результат

За словами Владислава Криклія, експерти підрахували, що відновлення водного шляху E-40 дасть змогу перевозити між Україною і Білоруссю додаткових 4 мільйони тонн вантажів щорічно.

«E-40 забезпечить значну економію часу для перевізників у Центральній і Східній Європі. Участь у європейській ініціативі щодо відродження Е-40 — одне з першочергових завдань щодо розвитку річкового транспорту та логістики загалом. Українська сторона проведе техніко-економічне обґрунтування і вивчить стан довкілля. Розуміємо, що найкращих результатів буде досягнуто, якщо річкове сполучення запрацює в трьох країнах: Україні, Білорусі та Польщі. Тоді зможемо забезпечити зв’язок між Балтійським та Чорним морями, і ситуація на транспортних маршрутах зміниться кардинально», — підкреслив міністр.

Україна співпрацює з Європейською комісією та міжнародними організаціями з питань розвитку внутрішніх водних шляхів і гармонізації законодавства. Владислав Криклій наголосив, що ключові іноземні партнери підтримують реформу внутрішнього водного транспорту в Україні й очікують на ухвалення секторального закону, який імплементує директиви ЄС відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Міністр нагадав, що у вересні 2019 року у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт, який стане фундаментом для розвитку судноплавства на річках України.

Під час зустрічі було обговорено та узгоджено графік подальших кроків щодо інших галузей транспорту, визначено чіткі пріоритети й строки. Ідеться про лібералізацію автоперевезень, співпрацю залізниць. Владислав Криклій акцентував, що необхідно збільшувати й нарощувати оборотність вагонів.

Окремо обговорено підсумки та позитивну динаміку роботи потяга чотирьох столиць і вирішено спільно працювати, щоб спростити механізм перевірки документів під час транзиту для іноземних громадян.

Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»