Коли у начальника Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Чигринця запитують, які складові економічних та інших успіхів колективу, керівник неодмінно наголошує на вмінні рахувати і бачити майбутній результат такого підрахунку. Кожна цифра може багато чого не лише розповісти, а й підказати. Що саме має на увазі досвідчений керівник і організатор лісогосподарського виробництва?

Ліс рубають — новий саджають

Для лісівників основний ресурс — деревина, яку заготовляють під час рубок задля формування і оздоровлення лісів. За останні 5 років на Сумщині площа стиглих і перестійних насаджень зросла в півтора раза, відповідно збільшилися запаси деревини. Щороку середній приріст деревини на лісовому гектарі становить понад 4 кубічних метри, тобто стволова маса приростає більш як на мільйон кубометрів. Лісівники заготовляють понад 700 тисяч кубометрів деревини, або річний приріст використовують на 70%. Для порівняння: у Європі цей показник становить 80—90%.

Лісозаготівлі ведуть з широким запровадженням природозберігаючих технологій. Застосовують лісовозні причепи з гідроманіпулятором фірми «Веймер», сучасні автопоїзди МАЗ, обладнані причепами та гідроманіпуляторами, а на валці лісу використовують ланцюгові бензопили фірм «Штіль», «Хускварна». Наприклад, нижньоскладські роботи у Кролевецькому лісомисливському господарстві організували на базі сучасного перенавантажувача на гумовому ходу «Катерпілер».

Пріоритетний напрям використання деревини — поставка її на внутрішній ринок для потреб вітчизняних споживачів, значна її частина — понад 200 тисяч кубометрів — переробляється на власних потужностях.

Деревину обробляють з використанням сучасних технологій та новітнього обладнання, що дає змогу випускати конкурентоспроможну продукцію, яка відповідає українським та міжнародним стандартам. Це зокрема паркетні індустріальні ламелі, штучний паркет, облицювальна дощечка, дошка для підлоги, блокгаузи, столярні та сувенірні вироби, обрізні пиломатеріали тощо.

До слова, виробництво — безвідходне, адже котли працюють на відходах лісопиляння, забезпечуючи дешеве тепло як для виробничих, так і побутових потреб. Це щороку заощаджує понад 12 мільйонів гривень. А у Свеському лісгоспі з відходів лісопиляння випускають паливні гранули — пелети, від яких додатково мають понад 2,2 мільйона гривень доходу.

Тріска економить газ

Особливо клопітний у погодному і витратний в економічному розумінні осінньо-зимовий сезон. На певному етапі ціновий газовий зашморг унеможливив нарощування доходної складової, тож довелося шукати кардинальний вихід. І його знайшли. Вже понад 15 років 36 котелень лісогосподарських підприємств використовують альтернативні види палива — відходи лісопиляння. Окрім тепла і безвідходного виробництва, за рік вдається заощаджувати більш як мільйон гривень.

Так, недавно у Середино-Будському та Шосткинському лісгоспах встановили 2 додаткових потужних енергозберігаючих котли КРІГЕР КВм (а)-082 з механічною подачею сипучого палива, що дало змогу не тільки розв’язати опалювальну проблему, а й розширити виробничі потужності.

Як говорить директор Шосткинського лісгоспу Микола Бут, новинка чудово вписалася у котельний комплекс механічної лісової дільниці, де зосереджене виробництво. А за словами його колеги Олександра Плужникова з Середино-Будського лісництва, де останніми роками встановили дві сушильні камери LUKA-75, відтепер є стовідсоткова гарантія безперебійності виробництва і подачі тепла до будівель. Це лише кілька прикладів, наскільки успішно працюють інвестиції, даючи змогу з часом нарощувати доходи.

Так, упродовж минулого року капітальні інвестиції державних підприємств обласного управління лісового та мисливського господарства становили майже 17 мільйонів гривень.

Дороги дорого коштують

Аналізуючи складові економічних успіхів, варто наголосити також на дорогах. Так-так, саме лісових дорогах, без яких годі уявити ефективну роботу. До того ж дороги — важлива рекреаційна складова, зручне сполучення між населеними пунктами, інші вигоди.

Як розповів Віктор Чигринець, цим питанням почали займатися ще 2008-го. Відтоді прокладено понад 250 кілометрів, які можна назвати справжніми магістралями. Зараз своєрідні дорожні новосілля справили і продовжують справляти в усіх без винятку лісгоспах управління. До того ж це не якісь вузенькі, нашвидкуруч вимощені полотна — такі асфальтівки можуть становити гідну конкуренцію навіть окремим автобанам.

І нинішнього року заплановано облаштувати 9,2 км земляного полотна, 7,4 — з твердим покриттям, а на двох кілометрах тверде покриття реконструювати. Звісно, це не остаточна дорожня крапка, бо, як вважають в управлінні, справжні дороги ніколи не закінчуються.

На допомогу прийшов «Бобер»

У колективі лісівників є і свої винахідники, завдяки роботі яких вдається заощаджувати додаткові кошти. Так, нещодавно у Державному реєстрі України з’явився відповідний запис про агрегат «Бобер», змайстрований лісівниками Охтирського лісгоспу. Уже сама назва машини для пониження пеньків свідчить про її надзвичайну працездатність. «Бобер» успішно пройшов випробування і сьогодні став незамінним при виконанні цієї важливої технологічної операції.

Як говорить директор Охтирського лісгоспу Юрій Римар, роботу над агрегатом за авторським проєктом лісівники розпочали кілька років тому, позаторік вперше випробували його під час підготовки лісосік на ділянках вирубок головного користування, де техніка зарекомендувала себе на відмінно. А вже сьогодні агрегат здобув загальноукраїнське визнання.

Пристрій агрегатується з трактором МТЗ-82, його обслуговують тракторист і оператор, які для зрізання пеньків використовують стрічкову пилу завширшки 35 міліметрів, завдовжки 4,2 метра, захватом пропилу 800 міліметрів. Двигун внутрішнього згорання споживає за зміну 5 літрів бензину, а трактор — 15 літрів дизельного пального, що надзвичайно економно і ефективно порівняно з попередньою трудомісткою і затратною технологією.

Як повідомили в управлінні, лісівники-винахідники продовжують пошуки, готуючи нові виробничі розробки. Тож можна не сумніватися, що після «Бобра» будуть інші машини та агрегати, які не тільки удосконалять ті чи ті процеси, а й заощадять чималі кошти для розвитку галузі.

Ось така загальна економічна арифметика сумських лісівників, на якій постійно наголошує Віктор Чигринець. Її результат зримий, конкретний і повчальний для багатьох господарників.