РАЗОМ
Європа та країни-сусіди розгортають
співробітництво на рівні місцевих громад
Понад 20 тисяч проектів, співфінансованих ЄС, зробили свій внесок у поліпшення життя громад, починаючи з 90-х років: від створення нових робочих місць до охорони довкілля, покращення медичних послуг, транспортного сполучення та енергозабезпечення. Звісно, що в таких проектах чи не головну роль відіграють активність і наполегливість територіальних громад, що проживають насамперед на прикордонних територіях.
Готувати вміємо, а подавати?
Конкретні приклади таких проектів, що вже втілюються за принципом співфінансування (90% — ЄС, 10% — інші джерела), журналісти побачили в сусідній Білорусі. Їх три. Перший — підвищення конкурентоздатності прикордонних територій; другий — покращення якості життя; третій — інституційна співпраця й підтримка ініціатив місцевих громад. Бюджет ЄС і, відповідно, фінансування проектів розраховані на 7 років: 2007—2013. Тож з 2014-го стартує нова семирічка, потрапити в плани якої ще можна, якщо виписати й запропонувати цікаву ідею. Спільних польсько-білоруських проектів значно більше, ніж тих, що відбуваються за участю українських громад.
Лише в одному Кам’янецькому районі Брестської області нині їх реалізують три: реконструкція водогону — на 1,8 мільйона євро; вдосконалення комунальної інфраструктури — на 1,6 мільйона євро; реконструкція центру надання послуг дітям з особливими потребами — 743 тисячі євро, який громада втілює в життя разом із поляками. На базі колишньої школи-інтернату в Кам’янці обладнали навчальний центр, де цілодобово можуть перебувати діти з патологіями розвитку. Працюють тут за ефективними реабілітаційними програмами.
Одне слово, сусіди-білоруси цілеспрямовано, без особливого галасу працюють над залученням інвестицій з ЄС. А ось у нас далі, ніж культурні обміни, співпраця чомусь не йде. Один із проектів, що втілюватиметься для українців із глибинки, — створення альтернативних форм дошкільної освіти в сільській місцевості, який стартує у жовтні. Його бюджет — 317 тисяч євро. Учасниками є 48 сільських общин з України та 24 — з 12 повітів Польщі.
— Не секрет, що доступність системи дошкільної освіти в сільській місцевості низька. Лише приблизно 30% дітей у селах Західної України відвідують дитсадки. Ми хочемо об’єднати зусилля школи, церкви, батьків та місцевого самоврядування заради альтернативних форм освіти й розвитку дітей, — каже координатор проекту Олена Шинаровська. — Подібна модель давно успішно діє в польській глибинці. З українського боку учасниками проекту є три райони Львівської, 2 — Волинської, 2 — Рівненської та 1 — Закарпатської області.
Найголовніше у таких проектах — «територіальний діалог». Фото автора
Тут працюють мільйони євро
Та найбільше захоплення, звичайно, викликають потужні інфраструктурні проекти, що реалізуються на польсько-білоруському прикордонні. 12 мільйонів євро — бюджет проекту будівництва й модернізації автодорожнього пункту пропуску «Печатка». З них 10 мільйонів — гроші ЄС, 2 млн — фінансування білоруського уряду. Якщо сьогодні на в’їзд і виїзд тут працюють по одній смузі, то в проекті, який уже стартував і завершиться за рік, — по 8 смуг руху на в’їзд і виїзд, найсучасніша інфраструктура і, як наслідок, зміна статусу пункту пропуску з міждержавного на міжнародний. Звісно, саме через цей пункт, що розміщений поблизу Біловезької Пущі, значно більше людей з усього світу зможуть відвідати цю унікальну перлину, котра визнана об’єктом світової спадщини.
— Мрію, щоб кожен, хто заходить у Пущу в нашій Хайнувці, міг спокійно вийти з неї в білоруських Каменюках — адже сьогодні таких людей затримують як порушників кордону, — каже староста повіту Хайнувка, що розташований з іншого боку Пущі. — Мені хотілося б, щоб кордони швидше перетворювалися на мости транскордонної співпраці.
— У нас багато інформації, особливо на центральних телеканалах, про негативне ставлення ЄС до України та Білорусі — звісно, через політичну складову. А тут ми на власні очі бачимо, яка потужна економічна співпраця між регіонами та між державами, про це мають знати територіальні громади прикордоння, — додає генеральний директор Волинської ОДТРК Людмила Куліш.
Справді, політика — політикою, а погоду в Європі, яка давно вже стала територією відкритих сердець, роблять звичайні громадяни, незважаючи на кордони.
ТОЧКА ЗОРУ
Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО,
представник України в Конгресі місцевих
і регіональних влад Ради Європи:
— У Кишиневі щойно завершилася конференція регіональних та місцевих влад країн Східного партнерства. На впровадження цієї ініціативи Євросоюз передбачив у своєму бюджеті 62 мільйони євро. Скористатися ними можуть країни-сусіди ЄС, на які спрямована ця ініціатива. Переконана: шлях до Європи знизу, за ініціативою самих громад, значно доречніший і, можливо, навіть простіший. Поки уряди відкинуть політичні нашарування і приймуть відповідні рішення, громади доведуть: іншого шляху, ніж європейський, у нас немає. Втішає, що деякі українські регіони доволі активно прокладають шлях у Європу: зокрема презентацію в штаб-квартирі ЄС уже мала Дніпропетровська область, а 9 жовтня такі презентації заплановані для Донецької та Луганської областей.