Як перемогти в Україні корупцію і вибудувати прозорі відносини між чиновниками і бізнесом? Дуже просто. Для цього потрібен Мойсей і 40 років загального ходіння якщо не в пустелі, то хоча б в українському степу, жартує моя знайома, для якої боротьба з корупцією багато років є службовим обов’язком. А потім додає, що відбити бажання брати хабарі у держслужбовців справді можна, і для цього існує цілком надійний спосіб. Треба лише мінімізувати, а краще взагалі виключити людський чинник й автоматизувати будь-які процеси, щоб представники держструктур не могли вчиняти на свій розсуд та створювати для бізнесу штучні проблеми. Саме в такому напрямку сьогодні намагається рухатися митна служба, співробітників якої неодноразово звинувачували в побудові корупційних схем.
Таблички з цінами скасують
— Заплановано повноцінне застосування системи аналізу ризиків. Головна мета — виключити людський чинник під час прийняття рішень. Це зменшить корупційну складову в діяльності посадових осіб митних органів і в принципі зробить процедуру митного контролю об’єктивнішою, — розповів під час зустрічі з «білим» бізнесом (імпортерами) заступник міністра доходів та зборів Віталій Науменко. — І обов’язковим має бути контроль за дотриманням цієї системи. Потрібно забезпечити, щоб її виконували безпосередньо на місцях. Наступний шлях — це зміна підходів до митної вартості товарів.
Тривалий час використовували певні табличні підходи. Були сформульовані ціни у вигляді таблиці, і було два рівні ціни: нижній поріг та верхній. Це підштовхувало компанії-імпортери давати хабарі інспекторам, аби оформити товар за найнижчими цінами. Відповідно, до державного бюджету надходило менше податків. А податки повинні сплачувати з реальних цін, тому напрацьовуємо механізми аналізування ціни.
В. Науменко запропонував бізнесу поєднати зусилля щодо боротьби із сірим імпортом, аби разом працювати не лише на репутацію тих чи тих компаній, а й поліпшити імідж України на міжнародній арені. Він підкреслив: принципово важливо зробити так, щоб Україну сприймали у світі як державу, в якій немає корупційної складової.
Плата за ризик
Нагадаємо, що кілька років тому в митній службі почали запроваджувати автоматизовану систему аналізу управління ризиками, яка повинна забезпечувати контроль за переміщенням товарів і транспортних засобів через кордон, правильне оподаткування товарів, недопущення випадків декларування не своїм найменуванням, маніпуляцій з кодами, вартістю, країною походження та іншими показниками, які впливають на повноту оподаткування. Вона побудована на перевірці зовнішньоекономічної діяльності конкретного суб’єкта, його характеристиках та характеристиках товарів, які переміщують. Усе залежить від того, на що зреагувала система аналізу ризиків. Якщо вона перевірила код товару і вважає, що потрібно надати цьому увагу, інспектор повинен вивчити додаткові документи, що підтверджують його характеристики і класифікацію, і за потреби провести огляд. Те саме з митною вартістю. Якщо система просить надати увагу документам, що її підтверджують, інспектор має це зробити. Що стосується правопорушень, то інспектор обов’язково буде проінформований про те, що за певною статтею вже складали протоколи про порушення митних правил щодо конкретного підприємства або перевізника. У такому разі слід провести ретельніший огляд автомобіля для виявлення можливих схованок.
Тобто обсяг митних формальностей, які повинен провести інспектор, визначає саме автоматизована система. На жаль, останнім часом інспектори керувалися не стільки законом та технічними напрацюваннями, скільки вказівками свого керівництва. І діяли відповідно до схем, які були вигідні певним посадовим особам.
Нині, аби така система ризиків справді працювала ефективно, потрібно змінити підхід до роботи у всій вертикалі митної служби і звільнити інспекторів від відповідальності за невиконання неправомірних рішень, від тиску за допомогою так званого «телефонного права».
«Поки що залишився той самий штат, який діє за тією самою методологією, яку йому нав’язували останні роки. У нього основне завдання — «віджимати», — каже співголова митного комітету Європейської Бізнес Асоціації Олександр Лазарєв. — Скасуємо таблички з цінами — це добре. Але тоді ми переходимо до аналізу ціни інспекторами — і нічого не зміниться, тому що ці ціни не можуть помінятися кардинально. Коли ухвалили новий Митний кодекс, ніхто не знав, як правильно за ним працювати. Ми почали працювати за законом, і на три—чотири місяці «видихнули». У нас брали прямі контракти, скасували таке поняття, як база митної вартості. Все почалося, ніби з чистого аркуша. Тепер у нас є можливість ще раз почати все з чистого аркуша, але важливо потім цей аркуш не забруднити».
Бізнес на довірі
У митній службі, яка фактично заново відроджується після ліквідації Міністерства доходів і зборів, обіцяють, що максимально відповідально поставляться до того кредиту довіри, який отримали від бізнесу. І одним з ефективних механізмів, що спрощують митні процедури, пропонують запровадження пост-аудит-контролю, роль якого було нівельовано під час злиття податкової та митної служб в єдине міністерство.
«Під час трансформації відійшли такі важливі інструменти, як боротьба з контрабандою, митна статистика, пост-аудит-контроль, і ми сподіваємося, що їх буде відновлено, — пояснює начальник управління організації митного контролю та оформлення Міністерства доходів та зборів Ігор Тимофєєв. — Коли напрацьовували положення Митного кодексу, ми вважали, що пост-аудит-контроль — це принципово новий перспективний напрямок роботи служби. Це фактично дає можливість перейти на новий рівень якості роботи — той, на якому перебувають митні служби найрозвиненіших країн світу, — коли акцент контрольних процедур переноситься з кордону всередину країни.
Таким чином бізнес матиме можливість у пришвидшеному форматі проходити певні митні процедури на кордоні, але при цьому митна служба зможе ретельніше перевіряти правильність декларування й інші параметри оформлення всередині країни. Коли створили Міністерство доходів і зборів, цей напрям не було повністю ліквідовано, але було відокремлено певним чином від прямої діяльності підрозділів, які займалися митними справами, і митниць на місцях. Якщо 2012 року ефективність діяльності пост-аудит-контролю становила 135 мільйонів гривень, то 2013-го, коли створили Міндоходів і ця функція відійшла в інші підрозділи, до бюджету було перераховано аж… 1,5 мільйона».
У більшості європейських країн суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності практично не витрачає часу на митне оформлення товарів на кордоні. Як правило, він приїжджає до себе на склад, надсилає декларацію в електронному вигляді і платить усі необхідні податки. А в деяких країнах це взагалі можна робити раз на місяць. Але в будь-який момент митний аудитор може перевірити всі його бухгалтерські документи. Причому зробити це дистанційно, в електронному вигляді. Тобто бізнес має усвідомити, що така співпраця — це вулиця з двостороннім рухом, де учасники поважають одне одного.
«Відносини між митницею та бізнесом потрібно переносити на вищий рівень, — зазначив співголова комітету з митної політики Американської торгової палати в Україні Ігор Даньков. — Раніше існував певний бар’єр, з одного боку якого була митниця, з іншого — різні асоціації, які приходять з проблемними питаннями від імені бізнесу, просять їх вирішити. Далі діалог триває на цій основі. Тепер, гадаю, має бути все по-іншому. Ми повинні давати свої пропозиції, показувати свої очікування та допомагати митникам розв’язувати проблеми».
Представники бізнесу запропонували митникам підписати протокол про наміри, який передбачає активну співпрацю, аби звіряти подальші кроки, що допоможуть підприємцям працювати прозоро та комфортно, наповнюючи державну скарбницю.