ПРОФЕСІОНАЛИ
Протягом року водії луганських поштових автомобілів "об'їжджають" планету по екватору майже 160 разів
Водій Андрій Полтавець вибирається з кабіни спеціалізованої "Газелі", яку називає "ластівкою", щоб розім'яти ноги, доки начальниця пересувного пункту поштового зв'язку Наталя Грекова пропонує бабусям села Капітанове цікаві газети й журнали, приймає від них комунальні платежі й видає пенсії. На його 244-кілометровому маршруті десять населених пунктів. До деяких з них восени і навесні, коли розмокають грунтові дороги, а траса з твердим покриттям закінчується за кілька кілометрів від села, дістатися непросто. Однак як той "годинник", за яким звіряють своє повсякденне життя люди в глибинці, працює пошта на колесах.
- Найважче у новорічні свята, - зізнається Андрій Полтавець. - Усі святкують, а ми розвозимо пенсію. Спізнитися - не бажано, не приїхати - взагалі неможливо. Минулої зими під Новий рік замети в селі Капітанове були врівень із вікном водійської кабіни. Разок навіть застрягли. Довелося з диспетчером зв'язуватися. Добре, що трактор прибув за півгодини.
Загалом у Луганській дирекції УДППЗ "Укрпошта" 158 щоденних маршрутів, з них шість - обслуговують пересувні відділення зв'язку. Диспетчер працює цілодобово, обов'язки розподілені чітко, зв'язок із кожним водієм - постійний. Дані моніторингу про пересування кожного з 200 автомобілів луганських поштовиків постійно доповідають начальникові транспортного відділу Сергію Овчарову, який стежить за дотриманням порядку.
- Основна частина нашого автопарку розташована не в Луганську, а саме у центрах поштового зв'язку області, - розповідає С. Овчаров. - Автомобілі 24 марок і моделей, але найбільше серед "робочих бджілок" УАЗів та "Газелей", тому що їх вантажопідйомність найбільше відповідає обсягу перевезеної пошти. Це дає змогу збалансувати витрати таким чином, щоб собівартість послуги була оптимальною.
Але головне те, що середній вік луганських поштових автомобілів - вісім років. Тобто це наймолодший в Україні автопарк, тож і витрати на його утримання менші. Щоправда, й навантаження на кожне авто неабияке: добовий пробіг усіх машин становить 15 тис. кілометрів. За рік вони "об'їжджають" планету по екватору майже 160 разів.
- Робота поштового водія нелегка, - пояснює С. Овчаров. -Працює він, як і вся пошта, цілодобово. За одну зміну в середньому через його руки проходить майже тисяча мішків з поштою, газетних стосів, товарів народного споживання. Такі люди - золотий фонд нашої дирекції.
Усі ці теплі слова й про Андрія Полтавця, який щоранку допомагає начальникові пошти вантажити посилки, листи, товари широкого вжитку для людей похилого віку з віддалених сіл. Згадує, як одного разу у забутій Богом Гаврилівці бабуся з дитячою безпосередністю попросила привезти... тортик. Як було відмовити? Купили у Старобільську й привезли, зворушивши стареньку до сліз.
- Я гадаю, головне в нашій роботі - людяність, - каже А. Полтавець. - Але й дисципліна не на останньому місці. Об'їжджаючи залізничний переїзд на шляху зі Старобільська в село Лиман, ніколи не ризикую ні чужим, ні своїм життям.
Дисципліна і майстерність - головні вимоги в Луганській дирекції УДППЗ "Укрпошта". Тому й професійне свято - День автомобіліста - 11-й рік поспіль тут відзначають... конкурсом "Кращий за професією". Змагаються у стрільбах (адже водіям довірена зброя), визначають кращий автомобіль (кожний учасник готує свого "залізного коня", ніби до ще одного техогляду), на спеціальній трасі полігона, показують водійську майстерність на нестандартну ситуацію. Але головне - двобій із комп'ютером, коли для відповіді на 20 запитань про правила дорожнього руху дається лише 15 хвилин. Андрій Полтавець два роки тому майже виборов перемогу на обласному конкурсі. Підвів саме цей екзамен. Водій впорався за 7 хвилин, але комп'ютер нарахував у його відповідях три помилки. Нині на нього чекає нове випробування.
...Поки ми розмовляли про життя-буття, бабусі в жовтогарячих хустках із села Капітанове нарешті вибрали собі журнали й газети. Андрій Полтавець швидко і спритно допоміг начальниці пересувного поштового пункту зібратися. Глянув на годинник - графік!
- Щасливої дороги. Ні цвяха, ні жезла, - жартівливо бажали капітанівці.
Білокрила "ластівка" Полтавця спритно об'їхала калюжу, капітанівських гусаків і зникла за поворотом. Аби повернутися сюди вже завтра зі свіжими новинами.