"Коронавірус – уроки на майбутнє, як піклуватися про безпеку життєдіяльності"

27 березня 2020

Увага всього світу прикована до пандемії коронавірусу. У порівнянні з глобальністю пандемії всі інші загрози та цінності відходять на другий план. «Свій внесок у боротьбу з вірусом повинен внести кожен з нас…», – з такими словами звернулося до усіх Європейське бюро ВООЗ.

Дійсно, весь інформаційний простір заповнений темою коронавірусу, проте, не втрачають актуальності й інші питання безпеки життєдіяльності, зокрема екології довкілля.

Відомо, що серед джерел забруднення не тільки промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс, але і побутові відходи, відходи тваринництва, транспорту, а також хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних рослин від шкідників, хвороб і бур'янів. Більшість небезпечних відходів в Україні опиняється на сміттєзвалищах, вздовж доріг, річок та в лісосмугах. Саме про таку ситуацію сигналізують небайдужі громадяни, звертаючись на урядову «гарячу лінію».

В Урядовому контактному центрі підготували добірку прикладів звернень громадян щодо забруднення довкілля. З початку 2020 року на урядову «гарячу лінію» надійшло дві сотні звернень цієї тематики, переважно з Житомирської, Хмельницької, Київської, Харківської та Кіровоградської областей. Заявники порушували питання забруднення водних об’єктів, ґрунту та поводження з відходами.

Так, мешканці Житомирської та Хмельницької областей масово зверталися зі скаргою на ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика – Україна» Полонського району у Хмельницькій області, яке протягом останніх 5 років проводить регулярні скидання відходів від виробництва в річку Хомора та річку Случ. Заявники повідомляли, що вода в річках має неприємний запах, а на дні відстежується клейка речовина зеленого кольору.

Зокрема, у середині лютого цього року на урядову «гарячу лінію» зателефонував житель Баранівського району Житомирської області та зареєстрував звернення щодо забруднення з 2015 року річки Хомора внаслідок відходів Понінківської картонно-паперової фабрики (Хмельницька область). Заявник просив сприяння у вжитті заходів стосовно припинення забруднення річки Хомора.

Відповідь Державної екологічної служби у Хмельницькій області на 10 аркушах свідчить про глибину та застарілість порушеної проблеми. Узагальнюючи відповідь, обмежимося викладенням заключного абзацу, а саме: Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області вживаються всі передбачені заходи державного нагляду (контролю) до ТОВ «Понінківська картонно-паперова фабрика – Україна».

Одеситка на початку лютого повідомила, що біля села Алтестове Біляєвського району Одеської області існує захоронення токсичних відходів з часів СССР. Заявниця зазначила, що вже зверталася з цим питанням до районної державної адміністрації, але станом на 12 лютого відходи не утилізовані. Жінка просила посприяти у вирішенні питання утилізації відходів.

За результатами розгляду звернення у Біляївській районній державній адміністрації поінформували, що вивезення та утилізація небезпечних речовин потребує значних коштів і провести такі роботи за рахунок районного бюджету немає можливості. Тому на виконання ст. 15 «Вилучення, утилізація, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів» Закону України «Про пестициди і агрохімікати», районна державна адміністрація кожного року, починаючи з 2013 року, клопотала щодо виділення коштів для вивезення з території Біляївського району та подальшої утилізації заборонених і непридатних до використання в сільському господарстві хімічних засобів захисту рослин.

У переліку хімічних засобів – орієнтовно 130 тонн отрутохімікатів, які знаходяться в сховищі, розташованому біля с. Алтестово на території Біляївського району Одеської області.

З метою організації робіт по збиранню, захороненню та вивезенню зазначених небезпечних речовин у 2019 році направлено листи до Одеської облдержадміністрації. Отже, рішення щодо термінів захоронення токсичних відходів буде прийматися Одеською облдержадміністрацією.

8 березня цього року на урядову «гарячу ліню» зателефонувала жителька Макарівського району Київської області та повідомила, що на земельній ділянці, розташованій у межах сільської ради с. Наливайківка на сміттєзвалищі виявлено цистерни із залишками ртутних ламп. Жінка вважає, що залишки вивезли працівники Макарівського ЖКГ. У зв’язку з цим вона просила допомогти вирішити питання щодо утилізації відходів.

З відповіді Макарівської райдержадміністрації випливає, що з порушеного питання неодноразово зверталися також інші жителі села Ниливайківка. Райдержадміністрацією вживалися заходи стосовно визначення кількості, складу, властивостей відходів, ступеня їх небезпеки для навколишнього природного середовища та визначення власника відходів.

Так, станом на 25 лютого цього року у порядку реагування на клопотання райдержадміністрації до ГУ ДСНС України у Київській області на місце події було направлено підрозділ Мобільного рятувального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Проте, райдержадміністрацією не отримано обґрунтованого висновку за результатами проведених експертиз та обстежень. Станом на 11 березня Головним управлінням Держгеокадастру власник земельної ділянки не визначений. Таким чином, райдержадміністрацією не може бути вжито заходів у повному обсязі щодо захисту довкілля. Натомість, продовжується пошук організації, яка зможе провести експертизу речовини та запропонувати план заходів.

Питання загальнодержавного значення порушив власник приватного підприємства з м. Рівне. Підприємство понад 10 років спеціалізується на зборі та сортуванні вторинної сировини. Заявник обурюється ситуацією, що склалася на ринку вторинної сировини, а саме відходи паперу (макулатура) та полімерів масово завозяться без всяких обмежень в Україну з Європи. Ціни на вказану сировину в рази нижчі ніж в Україні. За таких умов, на його думку, навіть якщо працювати повністю в тіні, то це є збитковим, не кажучи про офіційну роботу. Питаннями екології взагалі ніхто не переймається. Заявник просив звернути увагу відповідних органів виконавчої влади на зазначену ситуацію.

Міністерство енергетики та захисту довкілля, розглянувши звернення стосовно ситуації із збиранням вторсировини в Україні за умов відсутності фінансування цієї діяльності через принцип розширеної відповідальності виробника (далі – РВВ), поінформувало, що вирішення вказаного питання вимагає суттєвих змін у чинному законодавстві.

Розроблений проект Закону України «Про управління відходами» передбачає запровадження зазначеного принципу РВВ, що дозволить задіяти його у спеціальних законах відносно окремих видів відходів споживання, зокрема таких видів упаковки, як папір, картон, пластик, скло тощо.

Крім того, з 2019 року обласні державні адміністрації розробляють регіональні плани управління відходами, які мають враховувати взаємопов’язані завдання та заходи, які охоплять всі види діяльності, що належать до повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері управління відходами, у тому числі щодо організації збирання відходів упаковки.

ДОВІДКОВО:

За період з 18 по 24 березня 2020 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 24 063 звернень, з них телефоном — 20 792, через інтернет - 3 271.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію громадяни можуть, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 цілодобово та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем:

Урядова гаряча лінія 1545-1,
         Урядова гаряча лінія 1545-2,
         Урядова гаряча лінія 1545-3.

Працюють: «гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ –
(044) 284-19-64.

«Гаряча лінія» консультування та забезпечення зворотного зв’язку для осіб з інвалідністю –
за номером телефону 1539.

«Гаряча лінія» протидії контрабанді та корупції під час митного оформлення товарів –
за номером телефону 1548.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером телефону:
0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»:
+38(044) 284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua.

Звертаємо увагу, що на веб-сайті Центру у розділі «Консультаційна та інформаційна база» можна ознайомитися з відповідями на запитання, з якими найчастіше звертаються громадяни на урядову «гарячу лінію».



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua