"Ковбойська дуель на РСЗВ"

14 грудня 2024

Нинішній позивний Андрій отримав ще на початку служби. А пов’я заний він не з БпЛА, а зі скороченням від його імені. Був «Андрон», став «Дрон» — так уже повелося поміж побратимами.

Андрій переконаний, що захисникам України потрібні ротація та поповнення підготовленими підрозділами. Фото Руслана Тарасова

Хотів піти добровольцем ще 2014-го

«У ЗСУ я потрапив за власним бажанням ще 2020 року. Підписав контракт, пройшов базову загальновійськову підготовку — навчався в одній з артилерійських бригад. У січні 2021-го отримав «сотий ВОС» (стрілець) і вибув у зони проведення ООС, де відслужив вісім місяців», — згадує військовий.

2020 року Андрієві виповнилося 20. Багатьом українцям тоді здавалося, що війна на сході завмерла назавжди. Натомість «Дрон» був упевнений, що тим, хто хоче миру, слід готуватися до війни.

«Навчив 2014 рік. Тоді мені було 14, але я вже хотів піти служити добровольцем — захищати свою землю, рідних і близьких від ворога. Для мене війна почалася ще наприкінці 2013-го, коли почалися Майдан, репресії проти звичайних людей», — каже він.

У навчальному центрі Андрій не лише навчався, але й навчав сам. Як найбільш мотивованого та відповідального курсанта його призначили заступником командира. А оскільки інструкторів не вистачало, він часто сам проводив заняття з побратимами.

«Я з дитинства цікавився і займався воєнщиною. Дивився історичні й документальні фільми, читав книжки про війну, вивчав зброю і тактику бою. Тому мав певні теоретичні знання», — уточнює «Дрон».

Військовий додає, що попри обмежений час підготовки і нестачу інструкторів, навчали й готували до бойових дій якісно. Потім у зоні ООС здобуті знання й уміння вдалося істотно вдосконалити, бо цього потребувало повсякденне виконання бойових та спеціальних завдань. За його словами, у районі їхньої відповідальності тривалий час було загалом тихо і спокійно. Кілька разів вони виїжджали на чергування по три доби: готувалися, шліфували навички, напрацьовували практики. Та вже у листопаді-грудні 2021 року стало остаточно зрозуміло, що повномасштабне вторгнення неминуче відбудеться. До кордону підтягувалися російські війська, Андрій саме відбув на навчання на артилериста.

«Дрон» розпочав навчатися на командира протитанкового взводу, опановував гармату МТ-12 «Рапіра», РСЗВ «Град» та «Ураган», а продовжив заняття вже в бойових умовах, обстрілю ючи реактивною артилерією колону російських окупантів у Сумській області.

2022 року він воював у Сумській та Харківській областях, брав участь у вигнанні окупантів з півночі України, вдалому наступі Сил оборони на північ від Харкова наприкінці квітня та славнозвісній Слобожанській наступальній операції.

Прагнення та вміння випередити ворога на секунди

«У Сумській області ми працювали переважно по колонах російської техніки. А в Харківській почали відпрацьовувати ще й по базових таборах, скупченнях живої сили й техніки, вогневих позиціях. У реактивної артилерії є кілька видів снарядів, які застосовують залежно від цілі, якій необхідно завдати вогневого ураження. Є фугаси, касети. Можемо бити по піхоті, укріпленнях, колонах чи скупченнях ворожої техніки. Можемо дистанційно мінувати місцевість протитанковими мінами, щоб не давати ворогу просуватися», — уточнює артилерист.

Найбільше військовому за пам’я талися влучні удари по ворожих РСЗВ «градах» та «смерчах». Траплялося, що завдяки вчасному отриманню даних від розвідки вдавалося вдарити просто у вогневі позиції ворога ще тоді, коли він починав розгортатися і готуватися стріляти.

«Якщо розвідка спрацювала вчасно, надала якісні дані, тоді немає нічого складного: ми просто встигаємо швидше за них і знаємо, куди слід бити», — пояснює «Дрон».

Сторонньому спостерігачеві це трохи нагадує славнозвісну кінематографічну ковбойську дуель, у якій перемагає швидший та влучніший. Щоправда, тут між супротивниками не кільканадцять метрів, а десятки кілометрів, а їхня зброя — не кольти та вінчестери, а смертоносні далекобійні реактивні системи залпового вогню. Випередити ворога на секунди дають змогу якісні та вчасно надані розвіддані. Артилеристам надають координати, після чого вони виконують бойове завдання.

«Повний пакет із 16 снарядів можна випустити за дуже короткий час — від 8 до 20 секунд. Підготуватися ж до стрільби необхідно за кількадесят секунд, півтори хвилини максимум. А згорнутися необхідно вдвічі швидше — за 45 секунд максимум. Якщо екіпаж працює злагоджено, все відбувається дуже швидко», — розповідає «Дрон».

Пізніше, перебуваючи в безпечному місці, реактивники дізнаються про підсумки своєї роботи. Їм доводять результати об’єк тив ного контролю, надсилаючи фото чи коротке відео. Робити це дають змогу справжні дрони, які фіксують вогневе ураження ворожих цілей.

Андрій розповідає, що йому з побратимами завжди приємно дізнаватися, що вони влучили точно, завдавши окупантам максимальної шкоди. Гострий зір дронів і вмілі, швидкі та злагоджені дії екіпажу дають змогу влучно бити окупантів у найскладніших умовах. Це попри те, що за майже три роки від початку широкомасштабного вторгнення війна кілька разів змінювалася і потребує від українських воїнів постійного вдосконалення, адже ворог так само не стоїть на місці і вчиться на власних помилках.

«2022 року росіяни були дуже зухвалими, йшли колонами. Тепер навчаються не менше, ніж ми. У них і FPV більше розвиваються, й артилерія теж почала краще працювати», — підтверджує «Дрон».

Однак найбільша проблема, переконаний він, — не це, бо українські військові все одно перевершують ворога за рівнем підготовки та випереджають в інноваціях. Загрозою є зміна настроїв у суспільстві, адже багато хто говорить про втому від війни і не горить бажанням підтримувати ЗСУ.

«Чимало цивільних чомусь вважають, що війна для них уже скінчилася, ворог буде задоволений певними умовами і припинить бойові дії. Однак цього не буде, а війна поступово дійде до всіх. Тому військовим потрібне поповнення, нас потрібно міняти на передовій свіжими підготовленими підрозділами, даючи відпочити тим, хто воює багато місяців чи роки», — пояснює захисник України.

Антон ПЕЧЕРСЬКИЙ, АрміяInform, онлайн-медіа ЗСУ

 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua