НAШІ НA OРБІТІ
Росіянин з українськими коренями Олег Скрипочка - бортінженер міжнародного космічного екіпажу
Інтернаціональна команда
Російський космічний корабель "Союз ТМА-01М", плановий запуск якого відбувся вранці 8 жовтня з космодрому Байконур на території Казахстану, доправить на Міжнародну космічну станцію екіпаж з трьох астронавтів: двох громадян Росії -Олександра Калері (командир корабля "Союз") і Олега Скрипочки (бортінженер) - та громадянина США Скота Келлі (командир МКС).
Корабель стартував у запланований час. І вже за 10 хвилин, вийшовши на заданий курс, розгорнув свої антени та сонячні батареї. Після двох діб польоту космонавти мають стикувати свій корабель із Міжнародною орбітальною космічною станцією. Там на них уже чекають троє членів її екіпажу. На МКС розпочнеться їхня п'ятимісячна вахта в орбітальній лабораторії.
- Це буде нелегка робота. З нинішнім запуском ми розпочинаємо випробування особливого корабля нової серії з доопрацьованим комплексом бортових систем. У ньому повністю виключили аналогові системи, замінивши їх цифровими. І всі вони вперше потрапили в космос у такому виконанні, - попередив хлопців напередодні старту голова Роскосмосу Анатолій Пермінов. - Та ми переконані, що ви з цим упораєтесь.
- Наш екіпаж мусить провести підготовку для подальшого розвитку післяшаттлової ери. Прийматимемо на орбіті два крайні "Шаттли", "Прогреси", "Союзи", космічний корабель Європейської космічної агенції та транспортний - з Японії. У нас попереду - три виходи у відкритий космос, - окреслив завдання екіпажу командир корабля Олександр Калері, який за день до старту зустрічався з журналістами. - Але ми до цього готові й докладемо всіх зусиль, аби допомогти творцям апарата "навчити його літати".
- Я готовий, - у свою чергу правильною російською мовою підтвердив і Скот Келлі.
Як вдалося з'ясувати журналістам, в одному із "Шаттлів" на орбіту до Скота має прибути його брат-близнюк. Тож він уже зараз передбачає радість зустрічі.
- Маємо провести десятки наукових експериментів. Але найбільш цікавим і творчим мені здається моніторинг Земної поверхні, - поділився Олег Скрипочка. - Ми будемо вести космічну фото- та відеозйомку екологічних процесів на Землі, слідкувати за розвитком природних подій та наслідками впливу людини на навколишнє середовище.
Дебютант
До речі, Олег Скрипочка - єдиний дебютант в екіпажі "Союзу". Традиційне побажання "вдалого польоту і повернення на рідну Землю" голови Роскосмосу Анатолія Пермінова схвилювало його найбільше, адже нинішній політ для 40-річного космонавта - перший. Його ж колег можна вважати справжніми космічними вовками: в Олександра Калері за плечима вже 4(!) космічні польоти (цілих 609 діб у космосі!), в американського астронавта - 2 (20 діб 17 годин 03 хв у навколоземному просторі).
Та щойно офіційна комісія Роскосмосу затвердила склад екіпажу, як у пресі з'явилася інформація, що один із членів екіпажу - Олег Скрипочка - українець. Хоча, як відразу ж з'ясувалося, він усе ж громадянин Росії. Але - таки є у хлопця козацька бойова закваска!
Олег народився у Невинномиську на Ставропіллі у родині військового. Тож батька переводили із гарнізону до гарнізону, й родині довелося, супроводжуючи його, пожити у різних регіонах тоді єдиної країни СРСР. Врешті прибули у Запоріжжя. Олега віддали до престижної за тих часів фізико-математичної школи N28. Закінчивши її, хлопець 1987 року їде в Москву і вступає до МВТУ ім. Баумана. У Запоріжжя він таки навідувався: поспілкуватися з друзями дитинства. А коли у лютому 2000 року його прийняли на посаду космонавта-випробувача у загін РКК "Енергія", часу на візити додому не стало зовсім. Хоча його там усі пам'ятають.
- Він прийшов до нас у 9-й клас, - згадує свого учня його класний керівник викладачка англійської тепер уже гімназії N28 Галина Львова. - Спливло майже чверть віку, та я його дуже добре пам'ятаю. Ще тоді бачила: у хлопця - справжній хист до технічних наук. Був кмітливим, добре розумівся на різноманітних схемах, кресленнях, а до того ще й наполегливим, добросовісним, акуратним.
Колишня вчителька нинішнього космонавта пригадала кілька шкільних історій. Якось клас мав прибирати закріплену за ним територію. А в Олега саме на цей час було призначене тренування, якого він ні за яких обставин ніколи не пропускав. Тож і попросив, щоб йому виокремили його ділянку і дозволили прибрати вранці. Слова свого дотримав.
- У хлопця справді музичне прізвище - Скрипочка, тож друзі, щоб посміятися, часом його питали, мовляв, Скрипочко, де ж твоя флейта, на тому все і закінчувалося, - тепло посміхнулася Галина Максимівна.
Путівка у космос
Запоріжці можуть пишатися ще й тим, що свої перші кроки на шляху до космосу нинішній бортінженер "Союзу" зробив саме у столиці українського козацтва - паралельно з навчанням у школі він два роки опановував ази своєї майбутньої професії у Запорізькому експериментальному загоні юних космонавтів ім. Комарова.
- Створений на базі міської станції юних техніків, загін був відкритий 12 квітня 1980 року, - пригадує його керівник Володимир Кириченко. - Олег прийшов до нас, коли ми вже стали на ноги. Вперше у світі дітлахи виховувались за експериментальною програмою підготовки космонавтів. Вони стрибали із парашутом, пірнали з аквалангом, ходили у походи: у Крим, навіть за Полярним колом побували. А якось вдалося відвідати й Байконур. Повне сонячне затемнення у 1990 році (а тоді маленький загін виріс до молодіжного аерокосмічного клубу "Сіріус" ім. Комарова) спостерігали на Соловках. Та вже без Олега - він тоді вчився у Москві.
З батьками космонавта із запорізьким корінням поспілкуватися, на жаль, не вдалося: його родина, зі слів колишніх сусідів Скрипочок, виїхала із Запоріжжя. Та на Олега тут завжди чекають. У рідній гімназії присвятили йому цілий стенд. Школярі збирають запитання до нього, на які, передбачається, космонавт відповість, перебуваючи на орбіті - під час чергових сеансів зв'язку. Місцева газета взялася налагодити зв'язок із ним за допомогою прес-служби Роскосмосу. А керівник запорізького загону юних космонавтів Володимир Кириченко планує зустрічати Олега особисто після його повернення на Землю.
- Не вийшло провести у космос, то зустрінемо у Зоряному, - з оптимізмом наполягає він.