Проект «Новоросія» забуксував. Ситуацію на окупованому сході України Путін намагається рятувати кадровими методами. Замість Владислава Суркова так званим куратором російських найманців на Донбасі він призначив віце-прем’єр-міністра РФ Дмитра Козака.
Читачі, напевне, пам’ятають діалог російського президента із заступником глави уряду при інспектуванні новозбудованих до Олімпіади в Сочі об’єктів (віце-прем’єр відповідав за цей напрям). Путін допитувався в Козака: «Подорожчання об’єкта є?» — «Так, подорожчання теж є, серйозне». — «Наскільки?» — «Було мільярд двісті…» — «А стало?» — «Стало 8». — «Із мільярда двісті перетворилося на 8 мільярдів?» — «Так». — «Молодці! Гарно працюєте».
Попри приголомшливе перевищення бюджету, Козака не звільнили, йому доручили не менш відповідальну роботу. Недаремно цю людину називають «особистим пожежником Путіна». Нині Козак контролює ще й розбудову інфраструктури в окупованому РФ Криму, зокрема зведення горезвісного Керченського мосту, під час будівництва підходів до якого вже розкрадено колосальні кошти.
Хто ж цей серйозний чоловік із наче витесаним із каменю обличчям — орлиним носом, широкими ніздрями і масивними щелепами? Тридцять років тому Дмитро Козак закінчив юрфак Ленінградського університету — альма-матері Володимира Путіна і Дмитра Медведєва. Працював прокурором. У 1990-х — у команді мера Санкт-Петербурга Анатолія Собчака. Очолював юридичний комітет, а його друг Путін — із зовнішніх зв’язків. Деякий час Козак був віце-губернатором Санкт-Петербурзької області.
Його кар’єра набрала стрімких обертів з переїздом у Кремль Путіна, який потягнув у Москву пітерських колег. Козак керував передвиборною кампанією Путіна, контролював уряд РФ, за що його прозвали «тіньовим прем’єром». Був повноважним представником президента у Південному федеральному окрузі («кремлівським розводящим» на Кавказі). Вибудовував жорстку схему підпорядкування Кремлю непокірної Чечні. Згодом — міністр регіонального розвитку і вже восьмий рік — заступник голови уряду РФ.
Незважаючи на його високі державні посади, чимало росіян переконані, що у ДНК («Дмитрий Николаевич Козак») потенціал значно серйозніший. Його неодноразово вважали без п’яти хвилин генпрокурором, прем’єр-міністром і навіть намісником Путіна на посаді президента. Попри визнання Козака деякими російськими ЗМІ ще й «кращим юристом країни» і «батьком адміністративної реформи», я у це не надто вірив. Бо хіба українця допустять до найвищих посад? Козак із Кіровоградської області. А моя посилена увага до нього продиктована тим, що ми з одного села.
У програмі «Секретний фронт» на телеканалі ICTV експерти наголосили на маловідомих фактах біографії віце-прем’єра Козака, зокрема на його вербуванні спецслужбами під час перебування в лавах Радянської Армії. Співробітник зовнішньої розвідки КДБ 1982—1991 рр. Олександр Зеленько повідомив: «Він гереушник, причому прослужив там від рядового і пройшов спецназ ГРУ (Головне розвідувальне управління. — Авт.). У нього є особистісна риса — він містик… Він має комплекс, за який його списали з ГРУ, — уроджене і занижене відчуття небезпеки. Це не тому, що він смілива людина і переборює страх. Він просто тупо не боїться. Він може йти на будь-які ризиковані кроки».
Українець-перевертень, який погодився воювати проти власного народу, — так охарактеризували його телевізійники. А політолог Олександр Палій додав: «Це людина, яка перестала бути українцем, власне кажучи, Дмитром Козаком (наголос у прізвищі Козак росіяни перенесли з другого складу на перший. — Авт.) і яка працює на Російську імперію — так, як на Російську імперію працювала досить велика кількість українців-манкуртів».
Та й у жителів Бандурового Гайворонського району вже не відчувається гордості за впливового земляка. Так, гарно вчився, багато читав, був серйозним і відповідальним. Родичі повідомили, що Мітя років з 20 не відвідував рідне село. Один земляк заявив у телекамеру: Козак робитиме все, що скаже йому Путін. А землячка зауважила, що той постійно ховає обличчя, бо, мовляв, соромно перед українцями.
Проходячи недавно повз хату, у якій жив Козак, подумав, що вона стояла б за 2—3 кілометри від кордону з «Новоросією», якби Путіну вдалося реалізувати свій проект з відторгнення від України сходу і півдня. На щастя, цього не сталося. Згадалися мені також покійні батьки Дмитра Козака — прості колгоспники. І сам Мітя, який улітку 1985 року після закінчення університету ганяв по селу на мотоциклі з коляскою. Він по кілька разів на день приїжджав до місцевої олійні, у якій працювала його мама Маруся і поблизу якої я жив.
Призначення Козака куратором так званих ЛНР і ДНР Олександр Зеленько пояснив так: «Він фахівець жорстокого тиску, тому зараз Плотницький і Захарченко перебуватимуть під ним. Він їх дуже швидко приведе до тями. Він поставить усе на рейки 1937 року». На переконання експертів, за всім цим начебто має відбутися остаточне згортання проекту «Новоросія». Утім, за словами Олександра Палія, теперішнє завдання Росії — «впарити» Україні «ЛНР» і «ДНР». А це означає, що ці проблемні квазіутворення ще попсують нам життя.