Якщо подумки пройтися понад 560-кілометровим відрізком, який відділяє Сумщину від суміжної російської території, і порівняти його з тим, яким він був ще років 10 тому, то побачимо «дві величезні різниці». Годі й казати про початок 1990-х, коли північно-східні ворота країни були відкриті настіж. Інша справа зараз. Упродовж останніх одного-двох років через агресією на сході України робота з облаштування державного кордону стала однією з пріоритетних у діяльності обласної влади.
На цьому наголосив голова Сумської ОДА Микола Клочко, який проінспектував хід інженерно-технічних робіт, зокрема в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення Бачівськ, на ділянці відповідальності відділу Сопич Сумського прикордонного загону. Висновок: зроблено чимало, однак належить — ще більше. Адже область і країна в цілому повинні мати максимальні гарантії, аби в разі можливої агресії бути захищеними від такої навали. Для цього використали сучасну систему комплексу споруд.
.jpg)
Від етапу до етапу
У травні уряд України затвердив План заходів щодо інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, територій, прилеглих до районів проведення АТО та АР Крим, який розрахований на 2015—2018 роки.
Він передбачає три етапи. Цього року належить створити суцільні земляні споруди, впорядкувати місця несення служби та опорні пункти. 2016-го ділянки відповідальності прикордонних підрозділів скоротять до 30—40 кілометрів з одночасним створенням відповідних інфраструктур (на Сумщині заплановано розгорнути 8 таких підрозділів).
А впродовж 2017—2018 років державний кордон і підрозділи планують суттєво посилити сучасними засобами спостереження, сигналізації та ураження, завдяки чому колись невидима і умовна лінія розмежування стане серйозним оборонним рубежем із сучасними засобами захисту та контролю.
Як повідомила прес-служба Сумського прикордонного загону, протягом 2014—2015 років слобожанським правоохоронцям надано понад 6 мільйонів бюджетних гривень. На ці кошти придбано 6 металевих спостережних веж, які вже ефективно експлуатують. Нині закуповують і встановлюють металеве сітчасте загородження. А ще виконано величезний обсяг інших робіт, завдяки яким кордон став набагато надійнішим.
Муха пролетить, а порушникам — зась
Деякі скептики сумніваються в такій надійності. Мовляв, за сучасних інженерних та інших можливостей подібні бар’єри можна легко подолати. Питання дискусійне, але ніхто не заперечуватиме, що та сама металева сітчаста огорожа слугуватиме неабиякою перешкодою для потенційних порушників кордону.
Журналісти на власні очі переконалися в цьому. Призначена для прикриття флангів протяжністю до кілометра, кожна секція зверху має спіральні армовані колючі стрічки (щось на зразок козирка), а знизу — протипідкопні стрічки на глибині до 0,5 метра. Такий собі паркан із колючим дротом заввишки 2,5 метра, який можна хіба що обійти, а не подолати.
Також зараз на сумській ділянці кордону обладнано всім необхідним 8 опорних пунктів, 35 бліндажів, 230 окопів для стрільби зі стрілецької та групової зброї, 4 капоніри для бойової техніки, 180 вогневих позицій, 5 довготривалих оборонних точок тощо. У найближчих планах — установити бойові модулі, нові системи відеоспостереження, невибухових інженерних загороджень. Тож кордон стає якісно іншим, а особовий склад охороняє його надійно і професійно.
Інженерно-технічне облаштування можна пришвидшити, однак на заваді стають проблемні питання, які потребують вирішення на державному рівні. І насамперед щодо земельних ділянок у зоні прикордонного контролю. Так, чинна нормативно-правова база не передбачає відведення для інженерно-технічних споруд смуг завширшки 50 метрів, зокрема лісових ділянок. А ті, що належать до природно-заповідного фонду України, потребують згоди Міністерства екології та природних ресурсів України. Не визначено і порядок отримання нотаріальних згод, вилучення (викупу) земельних масивів, які перебувають у власності громадян. А на демаркаційні роботи та розробку технічної документації на земельні ділянки вздовж кордону Сумської області в Головному управлінні Держгеокадастру не передбачено коштів.
Проблеми не настільки масштабні і нерозв’язувані, аби відступати перед ними. Тим паче, що на кону — безпека країни.