Заступник міністра з питань
житлово-комунального
господарства
Сергій ЛАСІКОВ
У витратах сімейного бюджету дедалі більше місця займає "комуналка". Що й казати, тарифи на найдорожчі послуги ЖКГ - тепло та гарячу воду - зросли суттєво. За ними підтягнулася ціна на електроенергію. Щоправда, енергетики в тариф заклали вагомий стимул для заощадження: якщо використовуєте не більше 150 кВт за місяць (а в будинках, обладнаних електроплитами, - 250 кВт), платитимете за старими тарифами. За електрику, використану понад норму, заплатите на 30% більше. Законодавці вирішили нас стимулювати і до своєчасної оплати за надані послуги, повернувши відмінену в 1996 році пеню. На перший погляд, з цими тарифами все зрозуміло. Але щойно вникаєш детальніше, виникає чимало запитань, на які можуть дати відповідь тільки фахівці. Тож на запитання читачів "УК" відповідав заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Сергій Ласіков.
Про тарифи і не тільки
Валентина ЛИСАК,
пенсіонерка, м. Рівне
- Чому всі дірки в комунальній галузі і уряд, і місцева влада латають лише через підвищення тарифів? Чому не йдеться про системні реформи в житлово-комунальному господарстві - галузі, яка їх найбільше потребує?
- Я б не сказав, що це так. Справді, певною мірою можна погодитися з тим, що сьогодні ЖКГ фінансується за залишковим принципом. Але говорити, що всі проблеми розв'язуються за рахунок тарифів, зовсім неправильно. До серпня минулого року всі тарифи на послуги житлово-комунального господарства встановлювалися місцевою владою. Тоді рівень відшкодування собівартості послуги економічно обгрунтованим тарифом складав майже 75%. Тобто щоб ЖКГ розвивалося належним чином, на той час воно мало отримувати звідкілясь ще 25% коштів. Тариф повинен відповідати якості послуги. Аби послуги були якісними, вони повинні надаватися за цілком економічно обгрунтованим тарифом. Тоді можна платити нашим працівникам належну зарплату і, відповідно, вимагати з них якісну роботу.
До того ж, завдання, яке стояло перед підприємствами галузі, - насамперед розраховуватися за енергоносії і виплачувати працівникам заробітну плату. А зарплата в житлово-комунальному господарстві нині дещо нижча, ніж у середньому по Україні. На 1 січня 2011 року вона складала приблизно 2200 грн. І це стосується всіх підгалузей: і теплоенергетики, і водопостачання та водовідведення, і міського електротранспорту, і житлового господарства... Так-от, найнижча зарплата - у житловому господарстві, тобто у ЖЕКах: там вона нижче 1800 грн. Тобто не можна сказати, що житловики отримують великі зарплати і жирують за рахунок тих коштів, які платять споживачі. На підприємствах ЖКГ працює понад 400 тис. осіб. Це чимало. Ви ж розумієте, що за невелику зарплату навряд чи когось змусиш працювати з високою віддачею і відповідальністю.
.jpg)
Торік була підвищена ціна на газ, рівень відшкодування послуг тарифами став ще меншим і на сьогодні складає приблизно 70%. А розраховуватися за газ і платити людям зарплату треба своєчасно.
У нас є законодавча база для того, щоб проводити реформи. Механізми реформування нашої галузі передбачені законами "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки" і "Про питну воду України". Ми знаємо що робити і як робити. На це потрібні гроші. На жаль, коштів з держбюджету на сьогодні недостатньо. І щороку їх закладається менше, ніж передбачено програмою. У першу чергу вони спрямовуються на аварійні роботи.
Для того, щоб реформи йшли в повному обсязі, потрібно, аби в галузь прийшов інвестор - чи зарубіжний, чи вітчизняний. Але жоден із них не вкладатиме кошти в неприбуткову справу. Чи хоча б збитків не було. А на сьогодні у сфері ЖКГ збитки становлять понад 3 млрд грн, тож інвестору складно продемонструвати привабливість нашої галузі. Проте є люди, які вкладають багато.
- Скільки бюджетних коштів цього року виділяється на ЖКГ?
- На реформування ЖКГ в бюджеті передбачається 100 млн грн, їх спрямують на пілотні проекти. Цього року напрацьовуємо механізми з енергозбереження, нових методів управління процесами ЖКГ. Окрім цього, передбачається 400 млн грн на програму "Питна вода України". Ці кошти дають змогу відпрацювати намічені програми згідно з дорученнями Президента і Кабінету Міністрів. Насамперед щодо забезпечення якісною питною водою тих населених пунктів, де вона не відповідає санітарним нормам.
- Наскільки прозорі у нас тарифи?
- Відшкодування наразі, як я сказав, складає майже 70%. Тарифи не є економічно обгрунтованими навіть на тих підприємствах, де вони встановлюються НКРЕ. Є доручення Президента, щоб напрацювати систему прозорості в призначенні тарифів, аби населення розуміло, за що платить. Люди мають оплачувати тільки ті послуги, які отримують. Згідно з дорученням Президента, за І квартал цього року Кабмін, НКРЕ і органи місцевого самоврядування повинні напрацювати відповідні механізми.
Готується механізм нарахування пені
Наталія БІЛОВИЦЬКА,
Дніпропетровська
область
- Пеню вже стягують чи ще ні? За яким порядком і в якому розмірі?
- Нагадаю, що пеня існувала до 1996 року. А в 96-му, коли виникла велика заборгованість із зарплати, Верховна Рада ввела мораторій на її застосування. Наприкінці минулого року був прийнятий закон, відповідно до якого цей мораторій скасовано. Підприємства отримали право на нарахування пені.
Звертаю увагу, що до введення мораторію всі платежі ми робили через каси Ощадбанку. Тобто підходили до віконця, надавали квитанцію і якщо мали борг, обраховували суму пені та нараховували її безпосередньо касири Ощадбанку. Нині ми, споживачі, маємо змогу оплачувати послуги ЖКГ, де нам зручно, - через будь-який банк, через Інтернет, тому механізм, який діяв до 1996 року, не може бути нині застосований. МінЖКГ разом із зацікавленими структурами напрацював проект відповідного закону, який незабаром подамо до Кабінету Міністрів. Згідно з ним пеню нараховуватимуть підприємства ЖКГ в сумі 0,1% за кожен день відтермінування платежу, але не більше, ніж 100% заборгованості, тобто пеня не може перевищувати загальну суму заборгованості.
Готуємо механізм нарахування пені і пропонуємо встановити термін оплати, після якого вона нараховуватиметься. Згідно з нормативними документами - типовими договорами тощо, до 20 числа кожного місяця людина має заплатити за житлово-комунальні послуги, надані їй у попередньому місяці. Ми пропонуємо залишити цей термін. Отже, якщо прийдемо платити 21 числа, - вже нараховуватиметься пеня. Хочу звернути увагу: цей відлік починатиметься не з дати надходження ваших коштів до того чи іншого підприємства ЖКГ, а з дати оплати, яка зазначена у квитанції. Якщо ви розрахувалися до 20 числа, ви не боржник.
Зауважте, що пеня повернута з 1 січня, тобто вона стосується тієї заборгованості, яка може виникнути в 2011 році. За січень ми повинні були заплатити до 20 лютого. Отже, якщо хтось не встиг до цього часу, нарахована йому пеня буде відображена в платіжці за наступний місяць. Думаю, що до цього часу ми внесемо пропозиції, і якщо Верховна Рада прийме їх, цей механізм запрацює з наступного місяця.
- Чому водоканал раз на три роки змушує власників лічильників, щоб вони самі за свій кошт відкручували лічильники, відвозили на повірку, а потім самі прикручували? І це ще не все. Після цього треба особисто їхати до водоканалу (по телефону відмовляються прийняти заявку), щоб викликати їхнього представника для пломбування лічильника...
- На кожному лічильнику має бути дві пломби: одна -метрологічної служби і друга - водоканалу, яка засвідчує, що вони його опломбували, - там є спеціальні фільтри, які не дають лічильнику забиватися. Самовільно жоден споживач не має права втручатися в роботу цього приладу. Для цього є виконавець робіт. Споживачеві слід звернутися до ЖЕКу або водоканалу для того, щоб цю послугу йому надали. Все інше -за рахунок виконавця. Спочатку треба викликати працівника водоканалу або ЖЕКу, який складе відповідний акт, і тільки після цього можна знімати лічильник. Існує багато нормативних документів, за якими ЖЕК повинен цей прилад зняти. Обслуговування цих приладів має бути закладено у тариф на квартирну плату. Але є чимало випадків, коли ЖЕКи за цю послугу не розраховуються з водоканалами, і водоканал відмовляється знімати прилади обліку і відправляти їх на повірку. Але споживач у жодному разі не повинен зазнавати незручностей. Йому варто звернутися до органу виконавчої влади, щоб той навів порядок у своєму господарстві.
Світлана БАРИШ,
м. Чернігів
- У нашому будинку на два під'їзди з 2001 чи 2002 року встановлений будинковий лічильник тепла. Ми справно платили за показниками цього лічильника, все було нормально. Але перед опалювальним сезоном 2009-2010 років нам принесли повідомлення про те, що лічильник не пройшов повірку. І на нас облтеплокомуненерго повісило борги за серпень, вересень і жовтень. Наприклад, на однокімнатну квартиру борг складає 300 грн. Ми скрізь зверталися - і в наш ЖЕК N 13, і в інші інстанції. Але вони не можуть між собою визначитися -на чиєму балансі ці лічильники.
- Хто вам встановлював цей прилад обліку?
- Ми не знаємо. Говорили, що нібито ЖЕК. Дані лічильника перевіряли, у мене є всі акти. Коли платили під час опалювального сезону 2009-2010 років, то акти складали, а почався нинішній сезон - уже ні актів не складають, ні даних не перевіряють, ніби у нас лічильника немає. А він знаходиться в підвалі, справний, тільки ніхто не хоче платити за його повірку. Ми боремось, писали міському голові, але нам взагалі не відповіли.
- У нас є державна житлово-комунальна інспекція в Чернігівській області. Туди направимо ваш запит, аби вони все перевірили, а потім надамо вам відповідь.
Комунальні послуги -
для жителів
села
Василь СЕНІВ,
голова Тлумацької
райдержадміністрації,
Івано-Франківська область
- Які перспективи розвитку сільської комунальної сфери в контексті бюджету 2011 року?
- Досі сільське комунальне господарство підпорядковувалося Міністерству агрополітики. Але нині йде адміністративна реформа, в процесі якої наше міністерство об'єднується з Мінрегіонбудом і створюється Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. До нього перейдуть ті функції Мінагрополітики, які стосуються управління комунальним господарством.
Звичайно, нам потрібен час, аби зробити ревізію стану справ з житлово-комунальним забезпеченням села. Раніше сільський житловий фонд обслуговували структури "Облсількомунгоспи". Нині - товариства з обмеженою відповідальністю. Окрім того, деякі органи місцевого самоврядування створюють свої об'єднання. Зараз відпрацьовується механізм організації єдиної системи управління цим процесом. Разом з органами місцевого самоврядування відпрацьовуватимемо і шляхи фінансування сільської "комуналки", і наведення порядку в цій галузі. У нас уже відбулася нарада в міністерстві, є відповідні доручення.
- Які послуги можуть надаватися сільським мешканцям?
- Це водопостачання, вивезення сміття, благоустрій... Є великі сільські населені пункти, де існує база для надання всього комплекту житлово-комунальних послуг.
Володимир,
Луганська область
- У нас ведеться багато розмов про те, що шахтні води можуть бути альтернативою для водопостачання. Хотілося б дізнатися, чи це так, бо від політиків чуємо різні думки.
- Ви самі розумієте, що в шахтній воді багато різних домішок, які впливають на довкілля. На сьогодні є різні механізми очищення такої води. Її можна використовувати лише як технічну. Вона не може бути альтернативною, якщо просто відкачувати її з шахти і по водогонах давати як питну воду. У будь-якому разі вода, що піднімається із шахти, повинна бути очищеною. А щоб довести її до стандартів питної, потрібно вкласти великі кошти.
Тетяна НЄМЧИНА,
голова комітету громадського
самоврядування Київської області
- Хочу запитати від громади міста Броварів. Комунальне підприємство "Бровариводоканал" скасоване, а активи, майно передане в господарське управління КП "Броваритеплоенергомережа". Це порушення Закону "Про питну воду і питне водопостачання", оскільки це підприємство не має відповідної ліцензії. Тому громада міста стурбована якістю подачі води і тим, що на таке порушення відсутнє реагування з боку держави. Але ж водоканал - це стратегічний об'єкт.
- Щоб відповісти, потрібно вивчити ситуацію. Я дам доручення нашому управлінню, що контролює такі питання, фахівці розберуться і, сподіваюсь, ми швидко його вирішимо.
Любов САФОНОВА,
м. Київ
- Я пенсіонерка і вже 30 років перебуваю на квартирному обліку. Живу в гуртожитку заводу "Маяк" в Оболонському районі. Ремонт мені не роблять. Коли перебудовували гуртожиток, навіть лінолеум на підлогу не поклали, ото по цементу ходжу з 1991 року. Уже до мене й поліартрит чіпляється. Не знаю, як далі жити. Балкона немає, сантехніку зробили абияк. Немає навіть сушки для білизни. Завод перебудував "готельки" під гуртожиток для своїх співробітників в одній половині будинку, а другу облаштував під квартири, які купували сторонні люди. Вони приватизували цю будівлю, а якщо я кудись скаржуся, вони кажуть, що це житловий будинок, і в мене квартира, а не кімната. Змушують ордер взяти. Але тоді я цю кімнату не приватизую, бо вона службова, хоча мене обманюють, що не службова...
- Залиште свою адресу, ми з вами зв'яжемося, щоб вивчити обставини. Якщо у вас нічого не зміниться - зателефонуйте.
Необхідно подивитися, що там за ситуація, у чиєму віданні цей будинок, чи можлива там приватизація... Зараз із гуртожитками накрутили такого, що кожен випадок слід розглядати окремо. Є й таке, що попродавали гуртожитки, а коли будівля з рук в руки перейшла, то подекуди складно відстежити, хто кому і що передав. Буває й таке, що виселяють мешканців на вулицю, хоча це протизаконно. Отже, якщо в цьому випадку щось незаконно було зроблено, подивимося, як це привести у відповідність до нормативних актів, зокрема Закону "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".
Чому в квартирі холодно?
Римма МІНГАЛЄЄВА,
м. Київ
- У мене в квартирі температура не піднімається вище 14 градусів. Хоча на батареях - 28-32 градуси. Все через те, що стіни ззовні пропускають вітер і холод, хоча зсередини утеплені, квартира кутова. Чи можна виміряти теплопровідність стін і утеплити їх? Хто це має робити?
- Квартира у вас приватизована?
- Так, але будинок обслуговує ЖЕК. Заяви я пишу років 10. Жодної реакції. Щоправда, обіцяли, що в січні знизять оплату за опалення. І взагалі, це можливо - перевірити теплопровідність?
- Звичайно, можливо.
- А ЖЕК каже, що це дорого, у них немає грошей. Я ветеран, мені 70 років, хотіла б, аби мені це зробили.
- Ми записали ваше прохання. Звернемося до державної житлово-комунальної інспекції Києва для вивчення ситуації, а потім приймемо рішення.
Любомира,
м. Київ
- Я живу в п'ятиповерховій "хрущовці". У моїй квартирі батареї ледве гріють. Якщо я їх навіть поміняю на нові, це не допоможе, бо самі труби такі забиті, що по них ледве проходить тепло. А оплату нараховують повністю. Хто має міняти загальні комунікації?
- Це проблема непроста. В тарифі на квартирну плату має бути закладено і складову на ремонти. Щороку після закінчення опалювального сезону організація, яка обслуговує ваш будинок, має промивати систему, щоб вона не забивалася. Загалом вона має зробити все, щоб забезпечити нормальне функціонування системи опалення. Але не всі це роблять. У багатьох випадках та вода, яка споживається теплокомуненерго, не відповідає навіть стандартам технічної води. Там багато сполук, які забивають цю систему. Роботи з промивання системи опалення виконуються за рахунок коштів виконавця (виробника) послуг з теплопостачання. У багатьох нових будинках ці системи йдуть за межами квартири, по загальних площах, і це дає можливість вільного доступу до них. Отже, можна укладати договори з управляючою компанією, яка повинна це робити за ті кошти, які мешканець платить за житлові послуги. У старих будинках, "хрущовках", комунікації ідуть всередині квартир, і якщо квартири приватизовані, комунальникам потрібно отримати дозвіл кожного мешканця для того, аби дістатися до труб, які йдуть по стояках, що розташовані в кімнатах. А це створює певні складності.
- А що ви порадите таким, як Любомира, у кого холодно в квартирах, і де нічого не робиться?
- Мешканцям треба зібратися і створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Тоді вони можуть претендувати на державну підтримку в ремонті житла. Є спеціальний механізм, який передбачає виділення коштів на капремонт будинку за умови створення ОСББ. Без цієї умови гроші на капремонт не даються. Торік за цим механізмом було виділено понад 100 млн грн. Частково люди їх використали на ремонти дахів і ліфтового господарства. Ми допомагали об'єднанням цю роботу проводити. Цього року також можна спрямувати певні кошти - через пілотні проекти. Та й для людей буде краще, якщо вони створять ОСББ. Тоді вони зможуть разом зібратися, вирішити, які послуги їм потрібні, укласти угоду з керуючою компанією, і матимуть право вимагати від неї належної якості цих послуг.
- Планується реконструювати "хрущовки" чи ні?
- Реконструкція - це прерогатива органів місцевого самоврядування, на балансі якого перебуває будинок. Для цього, по-перше, потрібні кошти. А по-друге, необхідно підрахувати, наскільки вигідною буде реконструкція. Адже "хрущовки" теж у різному стані. Є такі будинки, які краще знести і звести на цьому місці нові, сучасні. А є будинки у пристойному стані - там достатньо поміняти комунікації та утеплити стіни. Різні стандарти є. Однак кожному мешканцю треба створити комфортні умови для проживання.
ДOСЬЄ "УК"
Сергій ЛАСІКОВ. Народився 12 квітня 1956 року в с. Семигір'я Артемівського району Донецької області. У 1982 р. закінчив Донецький інститут радянської торгівлі за спеціальністю "Економіка торгівлі". У 2004 р. отримав другу вищу освіту в Донецькому державному університеті економіки і торгівлі за спеціальністю "Фінанси". З липня 2010 року працює заступником міністра з питань ЖКГ. Має почесне звання "Заслужений економіст України", нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів.
ПРЕС-ЦЕНТР "УК"
З питань організації та проведення "прямих ліній" і "круглих столів" "Урядового кур'єра" звертатись до керівника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою іmrіch@ukcc.com.ua