Кажуть, що любов до Вітчизни, почуття патріотизму, національну самобутність всотують із молоком матері. Певне, так і є. Але почасти. Бо все це, як справджують реалії життя, приходить не саме по собі, а в процесі виховання, прищеплення з дитинства цінностей, які потім визначають людину як громадянина, патріота, захисника і дбайливого господаря своєї землі.

Прийнято вважати, що формують особистість передовсім батьки і школа, а разом з ними — різні суспільні інституції та державні структури. І останнім часом, з розвитком сучасних технологій та комп’ютеризацією, дедалі рідше згадують бібліотеки. Цілком незаслужено! У цьому неважко переконатися, побувавши в Харківській обласній бібліотеці для дітей, що в центрі міста на вулиці Алчевських. Вона за роки незалежності України стала форпостом Харківської області у формуванні в дітей свідомої патріотичної позиції, любові до Батьківщини, шанування державної символіки, гордості бути Українцем.

Харківська царина українства

Через карантин у залах бібліотеки не багатолюдно. Але й упродовж пандемії сюди щодня приходять, щоправда, не групами, а поодинці, з дотриманням усіх засторог, юні шанувальники книжки. Як каже заступник директора обласного комунального закладу «Харківська обласна бібліотека для дітей» Роман Драган, для них напередодні відзначення Дня Незалежності України це незвично, адже у свята чи напередодні визначних державних дат тут не зачиняються двері, впускаючи до храму знань цілі делегації зі шкіл, інтернатів, закладів соціально-реабілітаційного типу. А вже традиційними стали гості з Юридичної академії, котрі називають бібліотеку другою альма-матер.

Як і щороку, працівники бібліотеки готувалися до Дня Незалежності за багатьма напрямами. Дарма що відвідувачів буде небагато. Але ті, хто завітає до будинку на Алчевських, неодмінно порине в атмосферу урочистості, єдності й незламності українського народу.

До свята працівники розгорнули дві книжкові виставки для дітей молодшого і старшого віку. Першу назвали любовно та пестливо «Україно, я твоя краплинка». Саме до її стелажів, де розміщено книжки про історію України, її сьогодення, підійшов хлопчик з мамою. Матвій дуже любить читати, але виставка привабила його передовсім святковим оформленням та яскравими виданнями. Він другокласник і віддає перевагу казкам та дитячим історіям. Та погортавши сторінки книжки «Ці дивовижні українці», зацікавився, запитав, чи можна її взяти додому.

З нашої короткої розмови стало зрозуміло, що хлопець уперше бере в руки таке серйозне видання, але добре орієнтується в державній символіці й атрибутиці. Щоправда, про День Незалежності йому ніхто не розповів ні у школі, ні вдома. Отож маленька імпровізована лекція від працівників бібліотеки про обстоювання впродовж століть нашої незалежності та суверенності, війну на сході країни, АТО/ООС стали для нього одкровенням і навіть потрясінням.

А вже відвідини музею АТО, першого в мережі дитячих бібліотек України, зовсім ошелешили хлопця. Бо на Донбасі триває війна. Чиїсь батьки й матері гинуть від рук російських агресорів та їхніх найманців, захищаючи і його, Матвія.

Блокпост АТО в серцях та свідомості дітей

Бібліотечний музей, куди Матвія запросив його розпорядник Олександр Кузьменко, недарма назвали блокпостом. Він і справді тримає кругову оборону від фальшованої інформації про події на сході країни, дешевої агітації апологетів «рускава міра», щоб вона не труїла душі юнацтва брехливою російською пропагандою, що через супутникові тарілки та інтернет просочується в українські домівки.

У цій невеликій, на жаль, кімнатці сконцентрована правда про війну на Донбасі, про наших Героїв, яка матеріалізувалася в численних експонатах, подарованих друзями бібліотеки.

Коли Матвій із широко розплющеними очима жадібно слухав розповідь Олександра Кузьменка, до музею зазирнуло трійко хлопців. Це восьмикласники сусідньої 36-ї школи, яких заманив на книжкову виставку «Україна у просторі і часі» Борис Сапєлкін, що вже тут побував. Йому дуже подобаються книжки про українське козацтво, Володимира Великого. Тож цією пристрастю вирішив заразити друзів. Але почувши, що в музеї щось відбувається, заспішив сюди.

Олександр Кузьменко, за його словами, екскурсію музеєм розпочинає з історії створення блокпосту АТО. Бо вже перші подаровані експонати викликають щиру зацікавленість юних відвідувачів. Так, Олександр Мамалуй, постійний читач бібліотеки в роки юності, який з перших днів АТО добровольцем пішов на Донбас захищати українську землю від російських агресорів, помінявши мантію судді на офіцерські погони, подарував розгрузку, берет, цінні книжки. З його видання воєнного щоденника, яке розлетілося Україною, й почалася розповідь.

Дізнавшись від Наталії Саліної, що книжка «ДАП», яку подарував Мамалуй, коштує аж 80 тисяч, хлопці дуже здивувалися.

«Річ у тому, що кошти від продажу цієї книжки спрямовували на реабілітацію воїнів АТО», — пояснила учням Наталія Саліна. Школярі мали нагоду не лише послухати захопливі розповіді про подвиги українських воїнів на Донбасі, а й доторкнутися до самих експонатів.

Ось Богдан Мінко, Арсеній Стрельнік, Борис Сапєлкін бережно передають із рук в руки обгорілий шолом з АТО, здивовано розглядають захисну пластину бронежилета, яку від надмірної ваги ледь можуть втримати. А побачивши кульові отвори, запитують, що це і чи можна в таких бронежилетах іти в бій.

Олександр Кузьменко, не приховуючи правди, розповідає, що такий захист було передано бійцям у 2015 році, і тепер його не застосовують в ООС через непридатність. Він додає, що за таку амуніцію, яка не витримувала навіть пострілу з пістолета Макарова, деяких посадовців Міноборони було притягнуто до відповідальності. І хлопці сприймають цю правду з розумінням і відчуттям взаємної довіри.

Серед численних експонатів кікімора — обманка для ворожих снайперів, і ялинка, зроблена умільцями з розтяжки, прапор 53-ї механізованої бригади, переданий музею офіцером з Донецька, розмальовані гільзи і… Одне слово, багато цікавих речей для дітвори.

А після екскурсії хлопці не просто діляться враженнями, а й висловлюють власне бачення незалежності та подій на Донбасі. Богдан Мінко вважає, що Україна нині незалежна ні від кого, бо має власні мову, культуру, економіку. А з агресором треба все-таки домовлятися про припинення війни та виведення російських військ зі сходу країни, просити допомоги в інших держав.

Борис Сапєлкін українських бійців АТО/ ООС називає тільки Героями, які віддають життя за незалежність, за нас, наше майбутнє. Арсеній Стрельнік зауважив, що ось коли вони підростуть… Одне слово, розберуться з агресором.

Із кімнати музею школярі виходили спохмурнілими і замисленими, бо правда життя не завжди солодка, але її треба знати. І пам’ятати свою історію.

Карантин — не завада патріотичному вихованню

Так вважають усі працівники бібліотеки і доводять це повсякденною роботою. Щоб долучити до цього процесу якомога більше дітей, цьогоріч до свят тут підготували інтерактивну виставку «Наша Україна вільна і єдина», яка приваблює дітей пізнавальністю та композицією. Інтерактивна мандрівка, за словами Романа Драгана, зацікавить дітей, які зможуть подорожувати країною з допомогою інстаграм, ютубу, фейсбуку та сайту бібліотеки. У книжках, на основі яких створено інтерактив, розміщено QR-код, сканувавши який, діти можуть переглянути в ютубі захопливі мультфільми про Україну. Роман каже, що дуже багато схвальних відгуків, а деякі мультфільми транслювали на телебаченні Білорусі в перекладі мовою цієї країни.

«У нас укладено багато угод про патріотичне виховання з різними навчальними та виховними закладами, — розповідає Роман. — Наша бібліотека започаткувала обласний патріотичний форум, до якого долучилися діти з Луганської та Донецької областей. У цьому форумі щороку беруть участь 400—500 учнів».

Як і щороку, бібліотека проводить конкурси дитячих листівок про Україну, якими обмінюється з такими самими закладами Західної України.

А найвагомішим здобутком серед численних нагород, перемог, грантів, за словами заступника директора бібліотеки, колектив вважає гран-прі Всеукраїнського огляду-конкурсу обласних бібліотек для дітей «За системну роботу з тимчасово переміщеними особами, виховання патріотизму і любові до Батьківщини, формування високого рівня світогляду, свідомої патріотичної позиції та обдарованих дітей», що проходив у межах цільового комплексного проєкту «Десять кроків назустріч миру».