ЗОНА РИЗИКУ
Громадськість вимагає взяти галузь естетичної медицини під жорсткий контроль
Кілька місяців тому країну сколихнула трагічна історія 25-річної Ксенії Михайлюти, яка під час мамопластики (простіше кажучи, збільшення грудей) померла на операційному столі. Відмовчатися в цій ситуації компетентним органам не вдалося. Створено комісію з розслідування, порушено кримінальну справу, клініку позбавили ліцензії.
Про наслідки —жодного слова
Це лише один з трагічних випадків, про які дізналося суспільство. Загалом достеменно ніхто не знає, скільки трагедій, пов’язаних із пластичними операціями, відбувається в нашій країні та скільком людям, скаліченим горе-хірургами, доводиться мучитися решту свого життя, потерпаючи від непоправних наслідків далеко не естетичного втручання. Чи розуміють ті, хто наважується поліпшити свій зовнішній вигляд, чим ризикують?
Ось лише три реальні історії. Тетяна вирішила омолодитися. Їй закачали гель у губи і носо-губні складки. Але препарат повів себе непередбачувано. Замість того, щоб тримати форму обличчя, він почав вільно мігрувати під шкірою. Коли Тетяна лягала, гель прямував угору, а коли вставала — перетікав униз. Відчуття, що обличчя пливе, було жахливим, від цього вона ледь не божеволіла. Тепер дівчина дивиться на себе у дзеркало з жахом.
Олена, симпатична жінка мініатюрної статури, постійно комплексувала через свій занадто великий і важкий бюст. От і вирішила його зменшити. У клініці її запевнили, що все буде добре, і незабаром прооперували. Звідки ж їй було знати, що перед такою операцією необхідно провести обстеження ендокринного статусу, проконсультуватися з онкологом, а після операції обов’язково провести гормонотерапію та адекватну терапію для відновлення мікроциркуляції крові — про це в солодкій рекламі жодного слова! Не сказали їй цього й у клініці. Коли під час чергової перев’язки Олена побачила свої груди, посмуговані грубими шрамами, — жахнулася! Рани не гоїлися, на їх місці утворилися свищі, з яких постійно сочився гній. Втім, жінку виписали додому.
Ще одна наша героїня, Ольга, прийшла в клініку з іншої причини — збільшити груди. «Жодних проблем», — запевнили її і зробили операцію (закачали в молочні залози спеціальний гель). Незабаром почався кошмар — гель розтікався, а потім збивався в грудки. Коли Ольга усвідомила, що накоїла, було вже пізно: її груди нагадували мішечок, набитий волоськими горіхами. Лікарі-мамологи повідомили, що є серйозний ризик виникнення злоякісної пухлини грудей. Видалити гель уже неможливо — про це сказали всі лікарі, до яких вона зверталася. Єдиний варіант — видалити груди.— Кількість жінок, скалічених подібними операціями, росте з кожним роком, — каже лікар-рентгенолог Людмила Крахмальова. — Результати такого втручання жахливі. Практично в усіх відбувається грубе переродження тканини молочної залози, в грудях створюється конгломерат різноманітних пухлин. Наслухавшись реклами, жінки поспішають у центри краси і віддають своє тіло невідомо в чиї руки. Причому найчастіше це молоді жінки, яким ще треба народжувати і годувати дитину грудьми. Як лікар заклинаю всіх, хто ще тільки замислюється про подібні пластичні операції: добре подумайте. Будь-яке медичне втручання на молочній залозі має бути стовідсотково обумовленим. Груди навіть масажувати не можна, адже найменша травма може стати пусковою кнопкою для переродження доброякісного ущільнення в злоякісну пухлину.
У клініці, куди кинулися знівечені жінки, їм нічим допомогти не змогли, а потім і зовсім відмовилися мати з ними справу. Домогтися справедливості в суді їм теж не вдалося, за скалічене життя цих жінок досі ніхто не відповів.
Перш ніж лягати під ніж, треба все зважити. Фото з сайту krasaru.ru
Професії «пластичний хірург» немає
В Україні сьогодні діють сотні центрів, клінік і відділень пластичної хірургії. Всі вони пропонують поліпшення зовнішності. Але на практиці якісні операції, які б повною мірою задовольнили вимоги клієнтів подібних закладів, відбуваються далеко не завжди.
— Приблизно 15% операцій з покращення зовнішності призводять до її спотворення. Іноді люди навіть не уявляють, якими можуть бути віддалені наслідки косметологічних процедур. Пацієнтки часто не можуть сказати, що їм зробили в салоні, який препарат вкололи, просто тому, що не цікавляться цим, — дивується голова Всеукраїнської ради захисту прав пацієнтів Віктор Сердюк. — Поцікавтеся у своїх знайомих, хто оформляє в нас у салонах медкарту і підписує договір? Ви таких не знайдете. Ось і виходить, що весь сектор косметологічних послуг у нас в тіні, до того ж абсолютно не регламентований. У разі ускладнень ніхто не відповість за заподіяну шкоду.
На думку фахівців, популярність косметологічних методик сьогодні продиктована не стільки їх ефективністю, скільки активністю продавців і менеджерів, зацікавлених у продажу препаратів або обладнання, яким частенько приписують не властиві їм якості. Не випадково пластична хірургія — переважно прерогатива приватного бізнесу.
— Останнім часом Міністерство охорони здоров’я видало 3,5 тисячі ліцензій на право займатися медичною діяльністю. З них 2,5 тисячі припадають на приватний сектор, — зазначила керівник управління з контролю за якістю медичної допомоги МОЗ Ольга Худошина. Скільки ліцензій видано саме на естетичну хірургію, невідомо, оскільки ліцензії видаються на хірургічну діяльність взагалі.
Більше того, в реєстрі медичних спеціальностей МОЗ немає професії «пластичний хірург», а в медичних інститутах — паспорта спеціальності «пластична хірургія». Як наслідок, часто естетичною медициною займаються люди, які мають до цього дуже віддалений стосунок. Тож не дивно, коли в цій сфері трапляються парадокси: клініки охоче беруться за збільшення бюстів, накачують силіконом губи, старанно підганяючи українських жінок під якісь незрозумілі стандарти. Втім, коли людина справді потребує кваліфікованої допомоги (скажімо, її обличчя спотворено внаслідок травми), багато з цих «фахівців» відмовляються від операції. Один з останніх випадків — історія знівечених дівчаток, яких покусав собака. Батьки зверталися до багатьох клінік естетичної хірургії, але їм відмовили.
За косметикою — в аптеку
— На Заході до косметолога або дерматолога направляє сімейний лікар, а косметику виписує сімейний дерматолог за рецептом, і вона купується в аптеці, а не в продавців мережевого маркетингу, — зауважує президент Українського товариства естетичної хірургії, доктор медичних наук, професор Віктор Цепколенко. — Естетична медицина часто не враховує загального стану пацієнта, що може завдати непоправної шкоди здоров’ю. Наприклад, деякі «чудодійні» коктейлі для схуднення містять гормони щитовидної залози, які можуть бути вам протипоказані, або кофеїн, здатний спровокувати гіпертонічний криз. Жирові відкладення в нижній частині тіла часто мають гормональне походження, за цим може стояти фіброміома матки або кіста яєчника. В салоні жінці призначають вакуумні процедури або теплові укутування, а з таким діагнозом це протипоказано! Естетична хірургія — це лікування хвороб, що мають зовнішній прояв. Запорука ефективного лікування — правильна постановка діагнозу, а більшість косметологічних центрів порушують цей принцип.
Тож перш, ніж зважитися на будь-яку косметологічну процедуру, людина повинна ретельно обстежитися в лікарів.
— Сьогодні естетична медицина розвивається швидкими темпами, в Україну приходять нові технології, але проблеми накопичуються швидше, ніж держава і професійне товариство встигає на них реагувати, — вважає Віктор Сердюк. — Естетична медицина — чи не єдиний напрямок медицини, яка не має розроблених та затверджених МОЗ вимог до кваліфікації працівників. Трапляється, що послуги надають «фахівці», які не мають жодного стосунку до медицини, запрошуються навіть закордонні «гастролери», використовуються несертифіковані матеріали та обладнання.
У зв’язку з цим Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів разом із Міністерством охорони здоров’я ініціює створення громадського моніторингового комітету з безпеки медицини, який візьме під жорсткий контроль естетичну галузь. До його складу увійдуть фахівці з естетичної медицини, науковці, практики, пацієнти.
— Буде проведено реєстрацію фахівців у цій галузі, до кінця року робоча група розроблятиме вимоги і стандарти, потрібні для того, щоб естетична медицина стала справді безпечною, а пластичні хірурги мали відповідати за свої дії, — зазначив Віктор Сердюк.
ВАРТО ЗНАТИ
♦ Перш ніж погоджуватися на косметологічну процедуру або операцію, переконайтеся, що клініка має ліцензію на медичну діяльність, а маніпуляції виконує лікар з відповідною спеціальною підготовкою.
♦ Не погоджуйтеся робити це вдома. Всі процедури лікар повинен виконувати у спеціально обладнаному приміщенні, де є умови для надання невідкладної медичної допомоги.
♦ Обов’язково укладіть договір про надання медичних послуг, ознайомтеся з його змістом і переконайтеся, що він захищає не тільки клініку, а й ваші інтереси.
♦ Дізнайтеся в лікаря, чи зареєстровані в Україні препарати, які він збирається використовувати. У кожного препарату є показання до застосування, протипоказання і побічні дії, зазначені в інструкції, тож уважно прочитайте її. Навіть при використанні офіційних препаратів обов’язкове проведення алергічної проби.
♦ Простежте, щоб у клініці належним чином оформили медичну картку. Крім цього, ведіть паралельну історію хвороби (в зошиті відзначайте число, час проведення процедури, найменування препарату, номер серії, назву процедури, яку робив медпрацівник, його ім’я). Попросіть лікаря, щоб він подивився і розписався. Відмовляється підписувати? Шукайте такого фахівця, який за ваші гроші погодиться і всі процедури виконати, і розписатися в історії хвороби.
ДО ВІДОМА ПАЦІЄНТІВ
Розпочав роботу контакт-центр для пацієнтів, лікарів та клінік естетичної медицини. Він працює цілодобово, на звернення відповідають кваліфіковані лікарі, юристи. Реєстрація звернень проводиться з дотриманням конфіденційності. Тел. 0-800-301-300 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів по Україні).