Широкомасштабну прес-конференцію Петро Порошенко дав представникам вітчизняних та закордонних засобів масової інформації на сотий день свого президентства. Захід відбувся у Національному комплексі «Мистецький арсенал», тривав майже дві з половиною години і був мотивований бажанням глави держави винести на широкий загал головні пункти «Стратегії- 2020». Отже, згідно з нею за шість років цілком можливе збільшення частки ВВП на душу населення у 4 рази — до 16 тисяч доларів. Починаючи з 2015-го обсяг прямих іноземних інвестицій до України поступово зросте до 40 мільярдів доларів. Про це йшлося в прес-релізах, розданих журналістам. Вже з трибуни статистичні дані Петро Порошенко не озвучив — виклав свої думки щодо майбутнього держави та «поміж рядків» відповів на питання дня: «Бути Україні чи ні?»
Мир не за горами
Однак для повного врегулювання процесу керівництво нашої країни має подолати такі внутрішні виклики, як корупція, бідність, економічна відсталість — одне слово, союзників бойовиків та терористів ззовні. «Їхня мета — знищити нашу державу, стерти з лиця землі окрему та велику європейську націю, не дати стати нашій державі успішним проектом, гідним наслідування, — задав тону заходу Президент. — З реформами нам аж горить. Шлях непростих тектонічних змін нам треба пробігти. Політична воля на це в мене та у влади є, а от дороги назад немає».
Він наголосив, що України, яка була до Революції гідності, нашим співвітчизникам уже не побачити. Ворожі дії навпаки об’єднали українців (незалежно від етнічних, мовних чи конфесійних ознак), ствердили Українську націю та змусили її виборювати свободу, гідність право на майбутнє.
«Горітимуть у пеклі ті, хто пропонував розділити українців на три сорти! Те, що випало на нашу долю, згуртувало Європу та весь трансатлантичний простір. Ілюзія, ніби європейські цінності перемогли — стерта. Мир виявився занадто крихким, а конструкція, яка його забезпечувала — ненадійною», — так Петро Порошенко розповів, що саме Україна згуртувала весь світ, хоча й віддала за «омріяну поколіннями Європу» тисячі життів.
Він назвав «українську революцію 2013-2014 років» величним періодом у історії, який завершить процес демократичних революцій, розпочатих з Нідерландів.
Гарною новиною Президент вважає відчинені для нашої держави двері до членства в ЄС. Критичне відставання від держав-членів ЄС Україна повинна подолати за кілька років: досягти європейських стандартів життя і вже в 2020 році подати заявку на членство в ЄС. На переконання Президента, тільки реформи спроможні оновити державу, яка не здатна відповідати на запити громадян. «Від реформ залежить наше існування», — наголосив він, додавши, що країні слід нарешті замінити неофеодальну політико-економічну модель розвитку, а відтак стати країною «для всіх, а не обраних». Українців, за словами Петра Порошенка, має надихати приклад 25 останніх років, протягом яких західні сусіди замінили радянську шинель на вишукане європейське вбрання, тобто перейшли на вищий рівень життя.
Чим ми гірші?
Головна причина зволікання з реформами — звісно, війна. Президент переконаний, що його мирний план неодмінно спрацює, а найнебезпечніша частина цього протистояння з агресором відійшла у минуле. «Задовольнити оборонні потреби може сильна економіка. Одночасно з нею слід видозмінювати роботу всіх соціально-політичних та економічних інституцій. «Стратегія-2020» передбачає понад 60 реформ та спеціальних програм, які треба запускати одночасно», — наголосив глава держави.
На реформи він пішов, зважаючи на позицію українського народу. До розробки плану видозмін країни залучив найкращих фахівців, які й допомогли визначити щонайменше 8 пріоритетних сфер: це, зокрема, антикорупційна реформа оновлення влади та бюрократично апарату, судова, податкова реформа, реформа правоохоронних органів, децентралізація влади та реформа самоуправління, реформа системи безпеки й оборони.
Нагальними програмами Стратегії є енергонезалежність та подальша популяризація України в світі. Її Президент вважає за потрібне «конвертувати» в потужний пакет іноземних інвестицій. Суть судової реформи полягає в тому, аби в державі нарешті з’явилася неупереджена гілка влади. «Судова реформа, як і всі зміни в державному управлінні, — це передреформа. Бюрократія — перешкода для реформ. Реформам має передувати радикальне оновлення чиновницького корпусу», — такими словами Петро Порошенко доручив Кабміну підготувати до початку роботи нової Верховної Ради пакет законопроектів щодо старту пріоритетних перетворень. Попередній склад парламентаріїв він попросив 14 жовтня ухвалити закон «Про Національне антикорупційне бюро».
«Замало віддати наказ — потрібно мати бійців, які свідомо його виконуватимуть. Нам зараз потрібна регулярна армія реформаторів. Це завдання Нацради реформ», — наголосив він, додавши, що нині в Адміністрації Президента триває робота над механізмами залучення до державної служби представників приватного сектору.
Глава держави попросив українців покладатися на свої сили. Окремо запевнив присутніх, що особисто створить передумови для проведення якісних реформ — перші кроки ми вже знаємо: розпуск Верховної Ради, призначення позачергових парламентських виборів на 26 жовтня. Цього дня він очікує на появу «реформаторської більшості». Незабаром він планує підписати й закон «Про люстрацію», однак не в нинішній редакції. Громадськість може вплинути на цей процес протягом 15 діб, надіславши до АП пропозиції. «Нові люди мають будувати нову країну через нову Верховну Раду з новим Президентом», — резюмував Петро Порошенко.
Швидкого результату Президент не обіцяє, але це має бути: наявність роботи, гідна зарплата, висока стипендія, достойна пенсія, успішна й ефективна власна справа за умови вироблення якісного продукту. Сталий розвиток, безпека держави, бізнесу, громадян, соціальна справедливість — це також вектори Стратегії. Передумовою роботи Президент назвав суспільний договір між громадянським суспільством, владою та бізнесом.
Вибори потрібні як повітря
«Я нічого не боюся і ніколи не боявся, — так Петро Порошенко відповів на погрози з боку російського колеги. — Додаткових сил надає те, що я представляю потужну, велику державу з сильним народом. Гіпотетично спроби тиску на Україну бути можуть, але вони не будуть результативні».
Він спростував чутки, мовляв, Донбас може стати Придністров’ям. Сказав, що в країні, по-перше, навіть немає закону про спеціальний статус Донбасу — лише закон, який дає місцевому самоврядуванню особливий режим дій, однак навіть згідно з ним центр свої функції до двох східних областей не делегує. «Я забезпечу гарантії. Спеціальний режим місцевого самоврядування, децентралізацію — це ж частина реформ. Прокурори призначатимуться відповідно до закону «Про прокуратуру», народна міліція діятиме в рамках українського закону «Про міліцію». Досвід Осетії, Абхазії, Придністров’я дає мені підстави говорити, що ми збережемо суверенітет і цілісність Української держави», — повідомляє Президент.
Того дня на відеозв’язок виходив Маріуполь. Жителі цього міста почули про те, що в стислі терміни волонтери передадуть все необхідне на військові бази. Днями створено й суспільне об’єднання з більшості волонтерських організацій. Цей орган увійде до складу ради Міноборони та контролюватиме систему закупівель для потреб військових.
Президент розповів, що протягом трьох тижнів у Європі в багатосторонньому форматі він матиме зустріч із Володимиром Путіним. Однак цей захід та формат його проведення (Женевський чи то Нормандський) залежатиме від успішності реалізації мирного плану.
У Дебальцевому буде розташовано спеціальний центр, де працюватимуть спостерігачі від місії ОБСЄ. До Донбасу він пообіцяв приїхати після місцевих виборів, які мають відбутися 7 грудня.
Якщо ж вибори у Луганській та Донецькій областях не відбудуться в повній відповідності до українського законодавства, їх не визнає ані Україна, ані світ. «Ані, сподіваюся, Росія. Без виборів вирішення політичної кризи неможливе, — додав Петро Порошенко. — Плани Росії трансформуються. Я вірю в реальність мирного плану. У січні ніхто не міг уявити, що Європа в солідарності з Україною так далеко наважиться піти. А от щодо США сумнівів не було взагалі. Політика по-європейськи різниться від політики по-візантійські, як було на пострадянському просторі».
Наша країна має кулемети, танки, системи залпового вогню, щоб себе захистити, та вміє це все виробляти (нині на заводах Укроборонпрому щодня виробляють 30-40 одиниць бойової техніки). Наразі нам потрібне сучасне обладнання зв’язку, стійке до радіоперешкод, захисні механізми радарів. Україна вже отримала ліцензії-дозволи на закупівлю подібних систем безпеки. Завдяки ним армія знатиме про точне місце, звідки ворог планує завдати удару, та реагуватиме на всі загрози.
Днями у нас мають з’явитися й безпілотники. «Я хочу кардинально реформувати сектор оборони і безпеки. У нас склади забиті не бронетехнікою, а консервними бляшанками, до яких ніхто не підходив роками. Тому пишаюся, що за сто днів ми створили армію, яка довела, що ми вміємо захищати країну», — наголосив Президент.
Проблеми з курсом долара
Йшлося на прес-конференції й про несприятливу зовнішню кон’юнктуру для українського експорту. Зокрема, про падіння ціни на зерно на 40%, а на залізну руду — на 50%. Об’єктивним відображенням цих процесів глава держави називає коливання курсу долара, однак першочерговим чинником вважає внутрішню спекулятивну війну між чорними трейдерами. Це питання вже вирішують спільними зусиллями голова НБУ, Голова ВР, Прем’єр-міністр і Президент — обіцяють захистити вітчизняну гривню та українця від нестабільності й інфляції. «Збереження національної валюти — це теж форма захисту держави. Потрібно побудувати інвестиційний клімат, закінчити війну, залучити інвестиції, переглянути програму МВФ, внести корективи, залучити макрофінансову допомогу», — сказав Петро Порошенко. Такою допомогою буде мільярд євро від ЄС та ще мільярд доларів фінансових гарантій кредитів від США (аби безболісно пройти пікове навантаження на курс).
P.S. Прес-конференція відбулася в європейському форматі, без спеціальних «темників-запитань», без «зальотних» гостей. Захід пройшов у легкій формі, бо складалося враження, що Президенту подобалося давати відповіді на кожне з 27 гострих запитань. Він став цього дня своєрідним ініціатором демократичності прес-конференції. Навіть сам запросив до запитання журналістів російських каналів, щоб потім відслідкувати, як його слова передаватимуть на землі нашого північного сусіди.