Окупація Росією частини території України у 2014 році розпочалася із захоплення її телерадіопростору. Жителям тимчасово окупованого Криму й непідконтрольної частини Донбасу заблокували українське мовлення. Водночас зі збройною агресією російська окупаційна влада вела інформаційну війну на захоплених частотах. Для захисту національного інформаційного простору в березні 2015-го було створено міжвідомчу комісію з питань забезпечення стабільного функціонування системи українського телебачення і радіомовлення при Міністерстві інформаційної політики. Якими нині здобутками може похвалитися комісія, що опікувалася розбудовою українського телерадіомовлення в Донецькій, Луганській областях та на півдні Херсонської області?
Як зазначає заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук, за чотири роки розбудовано нову телекомунікаційну інфраструктуру. Побудовано чотири радіотелевізійні вежі. У 2016 році у Краматорську Донецької області зведено щоглу заввишки 184 метри, у 2017-му — ще дві в Бахмутівці на Луганщині (висота 134 метри) за рахунок допомоги США та в Чонгарі Херсонської (150), у 2018-му — в Гірнику Донецької області (190), у 2019-му збільшено висоту вежі в Чаплинці Херсонської області з 92 до 133 м. На цей рік заплановано будівництво ще однієї вежі у Комишувасі Луганської області заввишки 150 метрів і створення телерадіопередавальної станції у Станиці Луганській.
У звіті наголошено, що географію покриття істотно збільшено, тепер сигнал охоплює частину тимчасово окупованих територій. Доступ до національного телебачення і радіо повернуто більш ніж чотирьом мільйонам українців. Це результат спрощення умов для здійснення мовлення на нових частотах: замість ліцензій видають тимчасові дозволи за скороченою втричі процедурою. Тож мовникам у стислі терміни було надано 120 FM-частот, 35 аналогових телевізійних каналів, 17 нових цифрових каналів. Стимулюють розвиток кабельних мереж. Для роботи в Луганській і Донецькій областях провайдерам надано 70-відсоткову знижку. Крім відновлення українського мовлення, його додатково організовано в 28 нових населених пунктах. На всю територію держави, зокрема на окуповані території, транслюють вітчизняні супутникові канали. Їхню кількість збільшено вдвічі, до 117 телеканалів. Завдяки технічній підтримці країн-союзників (США, Польщі, Словенії, Литви, Латвії) встановлено понад 40 телевізійних і радіопередавачів, 11 з яких — на лінії розмежування на Донбасі й на межі з Кримом.
Уляна Фещук уточнила, що в Луганській області охоплення сигналом українських мовців збільшилося більш ніж удвічі. FM-радіомовлення тепер доступне 1,7 мільйона громадян, цифрове телебачення — до 1,4 мільйона, аналогове — 1,7 мільйона. У Донецькій області фіксують збільшення в 1,5—2,5 раза, відповідні показники становлять 3,6, 2,8 та 3 мільйони громадян.
«На півдні Херсонської області доступність FM-радіомовлення зросла фактично вдесятеро — до 620 тисяч громадян, цифрового телебачення — в 1,5 раза — до 231 тисячі, аналогового — у 2,4 раза — до 470 тисяч. Сигнал іде на територію Криму і теоретично, без урахування можливості глушіння його Росією (а відомо про регулярні заходи глушіння українського телерадіомовлення), до FM-радіомовлення долучено 295 тисяч громадян, цифрового телебачення — 194 тисячі, аналогового — 371 тисяча. Також використовують середньохвильове мовлення. Його глушіння коштує дорого, тому воно найефективніше — принаймні, з території Криму повідомляють, що стабільно чують Україну. На підконтрольному та непідконтрольному Донбасі такий сигнал охоплює понад 7 мільйонів громадян, у Криму — мільйон», — додала Уляна Фещук.
Держава застосовує всі технології для забезпечення громадян вітчизняним мовленням, втілюючи стратегію інформаційної реінтеграції окупованих територій. У нацраді зауважують, що міжвідомча комісія працювала в умовах дефіциту державного фінансування, навчилася залучати до співпраці донорів, інвесторів, волонтерів, незалежних мовців. Навчилася досягати результатів за рахунок державно-приватно-громадського партнерства — в умовах війни така форма співпраці найширша. Комісія набула такого досвіду, якого не має жодна європейська держава. Цим досвідом готова ділитися з країнами, для яких актуальні військові ризики з боку держави агресора — РФ.