Найстрашніше, коли біда гонить з рідного дому, коли доводиться кидати все і шукати прихистку в інших краях. Саме це нині відбувається у Криму, звідки тікають люди: хто — від переслідувань, а хто — від нової реальності, з якою неможливо змиритися. Та материкова Україна їм турботливо простягає руку допомоги. Як облаштовуються новітні біженці, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра».
Черкащина. В Умані обладнують соціальний готель
Рятуючись від «визвольної» окупації, кримчани їдуть не тільки в західні, а й у центральні області України. На Черкащині про готовність прийняти біженців оголосила, зокрема, ініціативна група громадських активістів, про що розповів один із її учасників — координатор Черкаської самооборони Олександр Чигарьов. Також серед ініціаторів активісти організації «Правове поле», волонтери. Нині триває робота з організації майбутнього розселення кримчан у закладах готельного та санаторного типу, залучаються фермери і сільгосптовариства для надання продуктів, підприємці для допомоги грошима.
Умань прийняла першу сім’ю з півострова, яка жила у Сімферополі, мала невеличкий бізнес — авторемонтну майстерню. З появою російських озброєних військових жити стало не тільки складно, а й страшно. Вирішили тимчасово виїхати. Зупинилися в Умані, хоч тут знайомих чи рідних не було. Сім’я орендувала квартиру. З її оплатою допоможуть органи місцевого самоврядування. Міське управління праці і соцзахисту подбало про посуд, постільну білизну тощо. Чоловік уже влаштувався на роботу. А 4-річного сина, який виявляє великі здібності до акробатики, зарахували до Уманської дитячо-юнацької спортивної школи.
З ініціативи начальника міського управління праці і соцзахисту населення Галини Кучер при управлінні працюватиме координаційний центр, де приїжджим допомагатимуть із розселенням, виділенням коштів, працевлаштуванням. Підприємства і організації Умані виділяють приміщення, де прибулі зможуть зупинитися. У будівлях, що раніше належали військовій частині, обладнують соціальний готель.
Прикарпаття. І прихистять, і розважать
Івано-Франківщина готова прийняти 6 тисяч осіб з південно-східних областей і Криму. Уже прибули 70 людей. Нині область очікує ще сто тимчасових переселенців. Їх розмістять у місцевих інтернатних, освітніх закладах, санаторіях. До благородної справи долучаються власники прикарпатських пансіонатів, готелів, зелених садиб. Прийняти гостей у своїх родинах зголосилися й працівники соціальної сфери краю.
Колектив місцевої фірми «Надія» також вирішив підтримати мешканців півострова. «Ми готові забезпечити проживання в готелі сім’ям військовослужбовців з АР Крим на період ймовірних військових дій, — йдеться у повідомленні колективу готелю. — Також беремо на себе організацію спеціального тижневого туру для дітей військових із повним забезпеченням проживання, харчування та екскурсійного обслуговування.»
Департаменту промисловості та інфраструктури ОДА доручено забезпечити транспортне перевезення бажаючих приїхати в область, обласному УМВС — охорону громадського порядку і супровід ДАІ.
А влада Івано-Франківська вже підготувала для гостей оздоровчий позаміський центр «Лімниця» на 150 комфортних місць.
Міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, звернувшись через ЗМІ до кримчан і жителів сходу російською, пообіцяв їм щиру гостинність, цілковиту безпеку та закликав не вірити дезінформаторам, що поширюють відверту брехню про Західну Україну.
Львівщина. Кримських мігрантів консультуватиме представник ООН
У Львові консультаційну допомогу щодо надання притулку вимушеним втікачам з Криму та східних областей надаватиме радник з правових питань Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Дмитро Плечко, працюватиме також юрист Всеукраїнського благодійного фонду «Право на захист».
Невідкладні завдання з представниками УВКБ ООН обговорили заступник директора департаменту соцзахисту населення ОДА Оксана Яковець, представник МЗС України у Львові В’ячеслав Войнаровський, депутати Львівської облради.
Дмитро Плечко розповів про досвід роботи з біженцями, зокрема щодо облаштування пунктів прийому громадян та про особливості попереднього збору інформації про осіб, котрі виїжджатимуть з території АР Крим у зв’язку з небезпекою, пов’язаною із зовнішнім втручанням. Учасники зустрічі розглянули основні питання щодо взаємодії та координації роботи органів влади та громадськості, місця перебування кримчан в області.
Львівщина, як повідомила Оксана Яковець, прийняла понад тисячу кримчан, зокрема із Сімферополя, Севастополя, Ялти, Феодосії, Керчі. Їх розмістили в обласному центрі та в Пустомитівському, Кам’янка-Бузькому, Яворівському, Сколівському, Перемишлянському, Золочівському районах.
Приїжджають, за словами Оксани Степанівни, родини з дітьми. Наприклад, багатодітна сім’я пана Михайла із сімома дітьми різного віку, найменшому лише півтора місяця. Родинам, котрі хочуть тимчасово проживати в області, надано безкоштовне житло, необхідна медична допомога, органи влади сприяють у влаштуванні дітей у школи та садочки, здійснюється й соціальний супровід.
Прихисток кримчанам надають і санаторно-курортні заклади. Жителі області та місцеві підприємці діляться з гостями всім необхідним, адже більшість виїжджала поспіхом, тож залишилися без речей, одягу, взуття. Розглядаємо, каже Оксана Яковець, можливості продовження навчання студентів у львівських вишах, також погоджені питання щодо забезпечення соцвиплат та пенсій для гостей з Криму. Втім, скільки їх прибуде на Львівщину, невідомо. Нині ж область готова прийняти у санаторно-курортних закладах понад 1200 осіб.
— Ваш приклад організації роботи заслуговує на повагу. Усі в захваті від гостинності Західної України, — сказав Дмитро Плечко.
У його робочих планах — низка ділових зустрічей, зокрема, щодо облаштування координаційного штабу та можливості безвізового перетину українсько-польського кордону для біженців.
ВІД РЕДАКЦІЇ
Переселення тимчасове чи постійне?
Нині в Україні маємо явище, якого досі не було, — хвиля, так би мовити, внутрішніх біженців, які рятуються від окупації півострова. Якщо мирні громадяни виїжджають, не витримуючи тиску обставин, то родини українських військових у Криму агресори нахабно виселяють. Як повідомили у Держприкордонслужбі, днями прикордонникам відділів «Чорноморське», «Євпаторія» та «Севастополь», які відмовились присягнути на вірність так званій «новій владі», було поставлено ультиматум про виселення разом із сім’ями зі службових квартир. І це не єдиний такий випадок. Лише за тиждень агресори примусово виселили з відомчого житла 11 прикордонників та 19 членів їхніх сімей, з яких 9 дітей.
Втім, масова евакуація з півострова показала, що українці стурбовані ситуацією і що вони щиро прагнуть допомогти тим, хто опинився в біді. Відкривають перед кримчанами двері власних домівок, місцеві органи влади та бізнесмени теж роблять усе, що можуть, дехто залучає і психологів, адже зрозуміло, що їхня підтримка біженцям потрібна не менше, ніж матеріальна. А на Херсонщині створили пункти прийому та табори для біженців — на залізничних станціях Новоолексіївка і Херсон, у Генічеському, Скадовському і Каланчацькому районах.
Однак не варто забувати, що це лише перші кроки. Люди приїхали, трохи оговтались, заспокоїлись… А що далі, якщо вони з якихось причин не зможуть повернутися додому? Зрозуміло, що в оздоровницях, готелях, приватних помешканнях вони не зможуть жити постійно. Тож державі разом з органами місцевого самоврядування гостинних регіонів доведеться вирішувати питання і щодо забезпечення біженців роботою та постійним житлом. Вочевидь, останнє найважче. Втім, не секрет, що є місцевості в Україні, де пропозиція житла переважає над попитом — це села глибинки. Там немало будинків роками стоять порожніми, і власники продають їх за копійки. Але там з роботою складно.... Однак вирішувати цей комплекс питань якось доведеться. Сподіваємось, з часом ситуація проясниться.
Хоч деякі кримчани, які хочуть втекти з півострова від окупації, намагаються спочатку знайти роботу і житло. Ось що повідомила в соцмережі кримчанка Ніяра: «Сил моїх більше немає тут знаходитись. Те, що в невизнаній світом республіці нам нічого не світить, — однозначно. Терміново шукаю роботу в Херсоні, Києві, Львові. Бажано з житлом, адже в мене дитина 9 років. Що можу? Працювати ревізором у мережі санаторіїв, є досвід в оформленні повітряними кульками…» До речі, з повідомлення ми зрозуміли, що в Ніяри є практика роботи в Москві. Однак туди вона не їде.
Натомість Держприкордонслужба повідомила про факт «руху в зворотному напрямку». 17 березня в одному з пунктів пропуску на держкордоні України попросила політичного притулку громадянка Росії, жителька Москви, яка пояснила, що хоче отримати статус біженця, бо боїться переслідувань на території Росії. Тож, вочевидь, потрібно буде реагувати й на такі ситуації.
Куди звертатися за виплатами
Мінсоцполітики бере під особистий контроль забезпечення державною соціальною підтримкою жителів Криму, які у зв’язку з політичною ситуацією переселяються до інших регіонів України, за місцем їх тимчасового перебування. «Для отримання всіх видів державної соціальної підтримки, зокрема пенсії, допомоги, компенсації тощо, вам необхідно звернутися до найближчого органу соцзахисту населення або управління Пенсійного фонду в зручний для вас час.
Основні документи, які необхідно мати при собі (за наявності): паспорт; посвідчення отримувача пенсії, допомоги, пільговика; довідку про присвоєння ідентифікаційного коду. Там вам також допоможуть отримати інформацію з усіх питань, зокрема щодо розселення, медобслуговування, організації навчання та виховання дітей, а також щодо працевлаштування», йдеться у повідомленні прес-служби Мінсоцполітики.
«Гарячі» телефони:
Урядова «гаряча лінія» — 0800 507 309
Пенсійний фонд — 0800 503 753
Державний центр зайнятості — 0800 505 060, з мобільного телефону — 730
Фонд соцстрахування з тимчасової втрати працездатності — 0800 501 892
«Телефон довіри» Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань — 0800 501 383
Матеріали підготували Інна КОСЯНЧУК, Владислав КИРЕЙ,
Світлана ІСАЧЕНКО, Оксана МЕЛЬНИК, «Урядовий кур’єр»