МАКРОЕКОНОМІКА
Експерти вважають, що 2011-й має бути роком завершення реформі модернізації соціальної політики
Наприкінці кожного року експерти підбивають підсумки економічного життя країни і визначають шляхи подальшого крокування на рік майбутній. Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, президент Центру антикризових явищ Ярослав Жаліло 2010 рік визначає, як рік остаточної зупинки кризи в Україні.
"Ми твердо впевнені в тому, що другої хвилі кризових явищ в економіці вже не буде. Цього року зростали машинобудування, хімічна, нафтохімічна галузі. Відновлювалися також потоки інвестицій", - зазначає він.
Щодо покращення умов для іноземних капіталовкладень, то з цією думкою Ярослава Жаліла погождується виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устименко. Експерт зазначив, що його організація провела опитування інвесторів на початку і наприкінці 2010 року з метою прояснити їхнє ставлення до ризиків. "Якщо у січні інвестори скаржилися на великі політичні ризики, непомірну корупцію та перепони для роботи бізнесу, то у грудні більшість з них говорила про макроекономічну стабільність, поліпшення роботи фінансового сектору. Приблизно 60% інвесторів, які працюють в Україні, заявили, що збільшуватимуть капіталовкладення в нашу економіку", - констатує він.
Утім інші аналітики не так вже й оптимістично оцінюють економічне становище країни, яка увійшла у новий 2011 рік. Так, за словами керівника групи радників голови Національного банку України Валерія Литвицького, сьогодні ще не можна говорити, що криза минула. "Якби ми досягли рівня виробництва 2008 року, тоді б таке право мали. На сьогодні ще не подолано одного з головних показників економічної сталості - дефіциту бюджету. Адже показники в розмірі 3,5%, і 5%, які було закладено останніми роками, є досить високими. До того ж, у країні повинна існувати цінова стабільність, тобто річна інфляція не має перевищувати 3 -5 відсотків", - наголошує він.
Валерій Литвицький переконанний у тому, що в нашій країні протягом багатьох років тривають різні реформи. Нині країна стоїть на шляху реформування комунальної галузі та адміністративного управління. Тому, на думку експерта, криза хоча б в цих царинах існуватиме доти, доки не скінчаться реформи.
А от банкіри взагалі не бачать світла в кінці тунелю. Так, за словами президента Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, фінансові установи закінчили 2010 рік з шаленими обсягами боргів, які накопичили їхні позичальники. "На сьогодні ми маємо 150 млрд грн боргів клієнтів комерційних банків. За даними Київського національного економічного університету, цей показник, враховуючи девальвацію гривні, є набагато вищим - 500 млрд грн. Звісно, що ці борги тягарем увійшли у 2011 рік", - зазначає експерт.
Утім Олександр Сугоняко визнає і помилки банківської системи, відсутністя яких не спричинила б нагромадження таких боргових зобов'язань. Наприклад, масове кредитування рітейлу та іпотеки валютою, що за умови різкого падіння курсу гривні наприкінці 2008 - початку 2009 років призвело до штучного накопичення боргів.
Радник Президента України Роман Шпек вважає, що криза в Україні була б менш гострою протягом 2010 року, якби керівництво держави співпрацювало не з Міжнародним валютним фондом (МВФ), а зі Світовим банком (СБ). На думку експерта, кредити МВФ є дуже не вигідними, бо надаються терміном на 10 - 12 років, а позики від СБ є набагато "довшими" - до 25 років.
Таким чином, криза в Україні ще триває, а ті позитиви, що намітилися є лише непоганими тенденціями. Але не більше. Що ж повинна робити влада в 2011 році, аби закріпити ці крихкі здобутки року, що минув?
За словами Ярослава Жаліла, пріоритетними напрямками реформ у 2011 році мають бути якісні зміни в регуляторній політиці, розвиток внутрішнього ринку, реформування земельних відносин, завершення бюджетної реформи та модернізація соціальної політики.
На думку Валерія Литвицького, саме ці кроки спонукають до зменшення високої інфляції, дефіциту бюджету та приведуть до подальшого зростання ВВП. Експерти впевнені, ящо це вдасться вирішити, то рівень життя населення, який значно впав останніми роками, повинен поступово зростати.