У Києві відбулася презентація книжки члена Національної спілки письменників, заступника командира добровольчого батальйону ОУН у 2014 році, голови Української військової організації Бориса Гуменюка «Вірші з війни», виданої у перекладі кримськотатарською мовою. Нагадаю, цю збірку Держкомтелерадіо висунув на здобуття Національної премії імені Тараса Шевченка.
Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак вважає закономірним, що вперше цю книжку перекладено саме кримськотатарською. «До війни ми із кримськими татарами були сусідами і відносини будували як із сусідами, — зазначив він. — Під час війни, коли на нашу землю прийшов московський окупант і насамперед загарбав Крим, зрозуміли, що ми тепер не сусіди, а кровні брати і сестри».
Книжка побачила світ у видавництві «Ярославів Вал». Її наклад — 500 примірників, 400 із яких найближчим часом автор має намір передати у Крим.
Видання «Віршів з війни» кримськотатарською радник міністра інформаційної політики України з питань Криму Еміне Джеппар назвала символом солідарності з її народом. «Окупаційна влада Криму почала широку інформаційну кампанію з дискредитації України — що Україна забула про кримських татар. Але Україна — не лише політики, чиновники. Україна — це люди, зокрема такі, як Борис Гуменюк. І його робота — ще один доказ того, що Україна не забула про Крим, що люди за свою батьківщину борються. Те, що ця книжка з’явиться в Криму, — велика підтримка», — зазначила Еміне Джеппар.
Переклала «Вірші з війни» поетеса із псевдонім Maye Safet. Ім’я її не розголошують, оскільки вона живе у Криму і може зазнати переслідувань. Спілкування автора і перекладача відбувалося за допомогою Фейсбуку. Знавці кримськотатарської мови стверджують, що переклад досконалий, у ньому збережено дух і ритм верлібрового вірша Бориса Гуменюка.
«Вірші з війни» Борис Гуменюк писав у планшеті на передовій, куди пішов добровольцем. Коли з’являвся інтернет, розміщував їх на своїй сторінці у Фейсбуці. На той час він був єдиним із письменників, хто брав участь у бойових діях.
Реакція читачів на вірші приголомшувала. Друзі-літератори зібрали тексти і зробили ще влітку 2014-го першу невелику книжечку. Відтоді книжка витримала кілька перевидань, які миттєво розкуповують.
Про письменника Бориса Гуменюка кажуть, що він «переїхав танком усю українську літературу». Його «Вірші з війни» — це квінтесенція думок, почуттів і емоцій щодо війни на сході, перша літературна спроба осягнути цю сторінку новітньої історії України. Його поезія страшна і сильна, правдива і часом безжальна, без брехливих метафор та фальшивого пафосу. Ці вірші справжні, як і сам автор — воїн і поет: «Поступово мій білий вірш міняється на лиці Рядки беруться чорним від люті Від образи наливаються кров’ю Вірш стає мокрим і солоним Як кінці хустки згорьованої матері».
Саме у Фейсбуці вперше прочитала вірші Бориса Гуменюка ініціатор перекладу засновник і директор СМАРТ Бізнес Академії Ельвіра Булат. Уже в Києві, куди Ельвіра була змушена переїхати з окупованого Криму, вона мала змогу прочитати всю книжку Бориса Гуменюка. «Я вирішила, що потрібно перекласти ці вірші кримськотатарською мовою. Основна ідея: донести біль, який є у книжці, до кримських татар, тому що в нас спільна доля з українцями і спільний ворог. Треба, щоб два народи більше любили один одного і розуміли, що вони справді брати», — наголосила Ельвіра Булат.
Світлана БОЖКО
для «Урядового кур’єра»