Національний банк України не очікує прискорення інфляції в країні через випуск нових банкнот номіналом 1 тисяча гривень. Про запровадження в обіг такої банкноти з 25 жовтня цього року «Урядовий кур’єр» повідомляв в одному з попередніх номерів. Сьогодні розглянемо це більш розлого.
За словами Якова Смолія, голови правління регулятора, НБУ впроваджує не збільшення обігу тих чи тих банкнот, а проводить роботу, пов’язану з оптимізацією банкнот.
Безпосередньо в Нацбанку таке нововведення пояснюють тим, що «досить велике різноманіття банкнот та монет призводить до плутанини в гаманцях українців та забирає багато часу під час розрахунків готівкою». Там небезпідставно вважають, що через зростання доходів і цін (особливо через останнє) українці вже давно використовують купюри «великих чисел». Натомість останній раз збільшували номінал банкноти (500 гривень) 13 років тому.
Пан Смолій правий: нині, щоб видати середньомісячну зарплату, треба відрахувати щонайменше 20 купюр (включно з 500-гривневою). Зрештою і обсяги готівки, яка перебуває в обігу, останнім часом зросли більш ніж уп’ятеро.
Негативно чи позитивно таке нововведення позначиться на роботі економіки загалом і фінансів зокрема? Чи не пришвидшить це процеси інфляції та девальвації?
На думку Олега Пендзина, виконавчого директора Економічного дискусійного клубу, нові гроші справді зменшать нестачу готівки, вони не повинні вплинути на роздмухування процесу інфляції. «Це залежить від кількості грошової маси, яка перебуває в обігу, а не від номіналу банкнот. Адже 1000 гривень — це 30 з лишком євро. У ЄС значно більше, ніж в Україні, поширені безготівкові платежі. І за їхніх умов найбільша купюра становить лише 500 євро», — вважає експерт.
Єгор Киян, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, сказав «Урядовому кур’єру», що запровадження тисячної купюри теоретично поганий знак, однак в реаліях України про це казати дуже складно. «З одного боку, запровадження такої купюри спростить готівкові розрахунки у великих розмірах. А з другого — ми вже давно декларували, що переходимо швидко на безготівкові розрахунки. Це не спричиняє зростання цін. Вирішення всіх цих питань можна буде розглянути лише після того, як розпочнеться процес друкування таких купюр. Тоді можна буде проаналізувати, скільки «старих» банкнот інших номіналів доведеться вилучати з ринку», — додає він. А й справді, ще зарано говорити про можливі наслідки, коли тієї-таки купюри немає в обігу.
Погоджується з думкою керівників Нацбанку про те, що запровадження 1000-ї банкноти жодним чином не позначиться на роздмухуванні інфляції в країні, і Євгенія Ахтирко, аналітик Concorde Capital. На її думку, найвищий номінал національної валюти має бути збільшено принаймні з огляду на зручність обігу готівкових грошей. Адже ціни від часу запровадження купюри з найбільшим номіналом зросли майже в 2,5 раза.
Однак чи не найбільш збентежені цим нововведенням українські економічні науковці. Їхня думка також заслуговує на увагу. Так, за словами Євгена Бублика, старшого наукового співробітника відділу грошово-кредитних відносин ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ», це викликає подив з точки зору проголошених ініціатив Нацбанком України щодо стимулювання безготівкової економіки: «Вочевидь незручність готівкового обігу — один з дієвих стимулів переходу до електронних розрахунків. Крім того, наявність банкноти великого номіналу спрощує фінансування тіньової економіки та проведення незаконних фінансових операцій, відмивання грошей.
На його думку, бажання обмежити готівкові розрахунки та ускладнити незаконні фінансові операції стало причиною припинення з квітня 2019 року випуску банкноти номіналом 500 євро в ЄС. За даними Європейського центробанку, 39% вартості готівкової маси в єврозоні припадає на банкноту 50 євро, ще 20% — на 100 євро. Так само не стали поширеними і банкноти номіналом 1000 та 500 доларів у США. Натомість Україна експериментує з тисячогривневою банкнотою. Втім, за півроку бачитимемо, чи триватиме інфляція та девальвація та чи збільшаться обсяги відмивання «брудних» грошей.