НАВЧАННЯ
У Борисполі готують висококласних фахівців з авіабезпеки
З огляду на те, яку увагу в світі приділяють безпеці в аеропортах, можна судити про нагальність цієї проблеми. Компанії витрачають мільйони на оновлення обладнання та підготовку персоналу, а пасажири заради успішного перельоту не протестують проти щоразу жорсткіших заходів контролю. Серед тих, хто гарантує безпеку в аеропортах країн СНД, Балтії й навіть Східної Європи, чимало фахівців, підготовлених у Навчальному центрі ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації) з авіабезпеки ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Лише торік тут пройшли навчання 5214 слухачів.
Попит диктує пропозицію
— Коли 1995 року в Україні функції гарантування безпеки в аеропортах від міліції перейшли до працівників служб авіаційної безпеки, — згадує нинішній директор бориспільського навчального центру ІКАО Сергій Рубанов, — одразу постала потреба у фахівцях, які стежать за доступом у контрольовані зони, зони обмеженого доступу, гарантують безпеку пасажирів, членів екіпажу та персоналу.
І вже наступного року в структурі служби авіабезпеки аеропорту «Бориспіль» створили навчальний центр з підготовки такого персоналу. Спочатку це були постійно діючі курси підготовки та перепідготовки, які на початку 1997-го Державна авіаційна адміністрація України сертифікувала. На сьогодні це один із двадцяти трьох світових центрів ІКАО з авіабезпеки аеропортів.
Спочатку найбільша потреба була в операторах, які працюють у пунктах контролю і гарантують безпеку за допомогою стаціонарних та ручних металодетекторів, а також рентгено-телевізійних установок. Також потрібні були фахівці, які стежили за доступом у контрольовані, стерильні зони та зони обмеженого доступу. Нині у Борисполі проводять перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу з авіабезпеки за 21 національною програмою та програмами ІКАО.
— Найзатребуваніший, — каже директор, — курс первинної підготовки з основ авіаційної безпеки. За цією програмою проходять навчання всі працівники, задіяні у контрольованих зонах та зонах обмеженого доступу аеропорту. Це своєрідний лікнеп для працівників летовища, які мають володіти елементарними навичками з питань авіабезпеки.
Ретельна перевірка — гарантія безпечного польоту. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Для власних і чужих потреб
Навчатися на курсах можуть громадяни України, які мають середню чи вищу освіту, спроможні за станом здоров’я здійснювати покладені на них функції, й іноземці. Під час відбору особливу увагу приділяють стану зору, розрізненню кольорів, запахів, хорошому слуху. Є й віковий ценз: кандидат має бути віком від 18 до 50 років. Однак лише з 21 року він зможе виконувати функції, пов’язані з використанням зброї.
— Якщо претендент іноземець, — пояснює директор центру, — на навчання за програмою ІКАО він заповнює спеціальну форму, одна з вимог якої — володіння російською мовою. Керівник підприємства надсилає її нам, а ми переправляємо в Європейське північноатлантичне бюро у Парижі. Це і є процедура зарахування на курси. Щоправда, за бажання іноземці можуть навчатись і українською.
Викладачі на курсах — високопрофесійні фахівці служби авіаційної безпеки Бориспільського аеропорту, які мають вищу освіту і стаж роботи у службі не менше трьох років. Сам центр повністю укомплектований обладнанням, технікою, комп’ютерами й відповідає міжнародним і національним стандартам. Для підготовки операторів спеціальних засобів контролю за безпекою використовуються комп’ю?терні тренажери (є три комп’ютерні тренажерні класи, де відпрацьовують практичні навички). Навчальний пункт контролю укомплектований подібно до того, який використовують у терміналах аеропортів України та за кордоном.
— До послуг курсантів — сучасний рентгено-телевізійний інтроскоп, стаціонарні й ручні металодетектори, — розповідає Сергій Рубанов. — Маємо достатню кількість імітаторів саморобних вибухових пристроїв та їх компонентів, різних запалювальних сумішей, із якими у роботі можуть зіткнутися фахівці з авіаційної безпеки. Нині у центрі удосконалюємо матеріально-технічну базу і триває розробка нових навчальних програм. Загалом же про наш внесок у систему навчання фахівців з авіабезпеки свідчить те, що майже на всіх міжнародних нарадах зустрічаємо чимало наших колишніх студентів.