РІШЕННЯ
Уряд вважає, що обмеження експорту зерна дасть змогу захистити внутрішній ринок
Протягом останніх двох місяців про потребу введення квот на експорт зернових говорило чимало урядовців. Пропонувалось безліч сценаріїв щодо обсягу квотування та його механізмів. Поки не було рішення, у глибині душі кожен експортер сподівався, що "пронесе". Адже Держмитслужба хоч штучно і обмежувала експорт зернових і впровадила його ретельну перевірку, за словами операторів ринку, продовольство потихеньку вивозилось з країни.
Та дива не сталося. І хоч міністр аграрної політики Микола Присяжнюк повідомляв, що уряд на засіданні 4 жовтня прийняв відповідне рішення, а 11 жовтня Мінекономіки оприлюднило проект постанови на своєму сайті, новина про введення квот стала шоком для аграріїв. Просто ніхто не очікував, що обмеження будуть такими жорсткими і торкнуться не лише ячменю та пшениці, а й кукурудзи, урожай якої цьогоріч перевищив минулорічний і становить близько 11,5 млн т.
Як розповів голова Української Зернової Асоціації (УЗА) Володимир Клименко, незважаючи, що постанова була опублікована і набрала чинності 19 жовтня, блокада суден із зерном у всіх українських портах Держмитслужбою почалася ще 16 жовтня.
- Вже в суботу зернотрейдери не могли дозавантажити судна і навіть ті, які були відправлені (тобто були у дорозі), повертали назад, посилаючись на постанову N938, яка ще не діяла, - каже він, зазначивши, що зараз уточнюються обсяги невідправлених вантажів та збитки зернотрейдерів. Проблема в тому, що кораблі законтрактовані, власники суден із різних країн, які купили це зерно, чекають на замовлення. У нас уже був прикрий випадок, коли корабель затримали в порту на 1,5-2 місяці, а потім вимушено заплатили $1,2 млн штрафних санкцій. Якщо завантажені судна не потраплять до зарубіжних замовників, буде міжнародний скандал, - переконаний В. Клименко.
Крім того, як показала юридична експертиза постанови, вона порушує норми СОТ, не відповідає зобов'язанням України в Міжнародній раді із зерна і суперечить нормам Конституції та цілій низці законодавчих актів. "Як така постанова взагалі могла з'явитися? Ми зараз готуємо запит у Мін'юст - чи візував він її", - скаржиться голова УЗА.
За словами В. Клименка, Україна зібрала хороший урожай і ще можна відправити на експорт як мінімум 15 млн т зерна. А на сьогодні навіть третину цього обсягу не експортовано, тому ніякої загрози для продовольчої безпеки немає. А ось на санкції СОТ можна нарватись.
Однак міністр аграрної політики Микола Присяжнюк переконаний, що жодні санкції з боку СОТ не загрожують.
- Це внутрішні проблеми держави і дії уряду передусім спрямовані на гарантування продовольчої безпеки, що є не лише його правом, а й обов'язком, - пояснив очільник аграрного відомства. - Це передбачено нормами СОТ і навіть у рамках сьогоднішніх протокольних узгоджень по зоні вільної торгівлі з Євросоюзом: якщо ми доходимо до мінімуму експортних можливостей, то маємо право запровадити квотування.
КОМЕНТАРІ
Марія КОЛЕСНИК, керівник аналітичного департаменту "Консалтингової агенції ААА":
- Оприлюднена постанова з точки зору обсягів квотування є найгіршим варіантом із тих, що пропонувались. Щодо механізму отримання квот, то, наскільки я розумію, з цієї постанови, він залишився непрозорим і спрогнозувати, хто саме матиме преференції - важко. Адже спочатку треба отримати довідку в Мінагрополітики, а потім йти з нею у комісію Мінекономіки, тобто на вирішення цього питання впливають два кола чиновників. Думаю, розмір "домовленостей" буде перекладений на плечі аграріїв. Цілком можливо, що дозвіл на експорт отримає якась нова компанія, яка ніколи раніше цим не займалась і не була присутня на ринку.
Чи застосує санкції СОТ важко сказати, усе залежатиме від того, яке обгрунтування надасть наш уряд. Щодо пшениці та ячменю можна ще на щось посилатися, а кукурудзи - навряд чи. Адже її урожай цьогоріч очікується на рівні 11,5 млн т (торік 10,7 млн). У минулому році на цей час вже було експортовано 5,4 млн т кукурудзи. Тому мені важко спрогнозувати, чи зможе уряд обгрунтувати обмеження експорту цієї культури.
Насправді шляхом уведення квот уряд планує дещо збити ціни, щоб зробити запаси в Аграрний фонд, бо за ринковими - це неможливо. Тобто проблема тут не в кількості, а виключно в грошах. Та це не є аргументом для СОТ. З огляду на те, який обсяг зерна зібрала Україна, підстав для введення квот не було. Ми можемо без будь-яких перешкод для внутрішнього споживання експортувати близько 16 млн т.
Це рішення найбільше вдарить по дрібних господарствах, які через брак обігових коштів змушені будуть продавати зерно за нижчими цінами. Якщо уряду вдасться таким чином наповнити Аграрний фонд, то після нового року інші, сильніші підприємства зможуть покрити свої збитки, бо ціна буде високою. Відповідно тоді можна буде експортувати. Головне, що обмеження експорту зернових підштовхне світові ціни ще вище і це призведе до ще більшого подорожчання сухого молока і масла, на яке уряд скасовує мито.
Володимир ЛАПА, генеральний директор Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ):
- Запровадження квотування - це вимушений захід. Таким чином хочуть приборкати інфляцію і зростання цін на зерно. Та нині скидатимуть ціну лише ті, у кого не буде вибору. Очевидно, що тут постраждають найслабші господарства. Великі ж спробують використати існуючі квоти, або подивляться, який режим експорту буде на 1 січня. Адже, виходячи з балансів, Україна з другої половини маркетингового року (з 1 січня по кінець червня 2011 року) мала б експортувати ще 6 млн т зерна. Якщо цю квоту виділять або ж буде безквотний режим, то ті, хто утримають зерно вдома, зможуть продати його за більш-менш пристойною ціною.
КOМПЕТЕНТНO
На сьогодні у портах не затримано жодного судна із зерном. Про це під час прес-конференції повідомив заступник голови Держмитслужби Степан Дериволков.
За його словами, у базі даних Держмитслужби немає жодної поданої, але не закритої декларації. "Є моменти, коли судна завантажуються, є моменти, коли судна завантажені, але ще не подано митну декларацію. Це не свідчить про те, що є затримка. Затримка починається з того моменту, коли судно завантажене, подано вантажно-митну декларацію до митного оформлення, а вона не оформлюється", - зазначив С. Дериволков.
Заступник голови Держмитслужби підкреслив, що митниця діє в рамках постанови Кабміну про квотування зерна. "При подачі митної декларації митниця інформує експортерів про постанову Кабміну про квотування зерна. І якщо у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності відсутня квота на вивезення зерна, то такі вантажі ми не оформлюватимемо", - заявив він.
ДOВІДКA "УК"
Згідно із постановою Кабінету Міністрів N938 від 4 жовтня 2010 р., квоти на пшеницю встановлено на рівні 0,5 млн т, ячмінь - 0,2 млн т, кукурудзу - 2 млн т, жито та гречку - по 1 тис. т. до 31 грудня 2010 р.