Те, що в банках України нині існують чималі проблеми, пов’язані з крадіжками коштів клієнтів на різних етапах і різними «виконавцями», вже потроху обговорюється у ЗМІ та Інтернеті.
Так, наприкінці вересня цього року деякі джерела поширили інформацію про те, що найближчим часом фінустанови будуть вимушені переобладнати приміщення і розпочати стеження за своїми працівниками, адже Нацбанк вже начебто розіслав банкам нову редакцію «Правил обладнання інженерної інфраструктури банків України». Зрозуміло, що фінустановам на це доведеться викласти чималі кошти.
Лише Нацбанк відповів
Щоб розібратися, в чому тут річ і взагалі чи існує така проблема в банківській системі, довелося розіслати запити в чотири комерційних банки з проханням прокоментувати цю ситуацію та стан їхнього ознайомлення з редакцією нових Правил. Проте жодна з фінустанов так і не надала відповіді.
Редакція одержала відповідь лише Нацбанку України. «Слід зазначити, що проект Правил на сьогодні перебуває на розгляді у банків України і процес їх узгодження наразі триває, тому здійснювати оцінку можливих витрат на переобладнання серверних та інших приміщень банків, які потребують відповідного захисту, є передчасним. Проектом Правил передбачено, що банки мають забезпечити відеоспостереження за дверима та підходами до приміщень серверних та електронних архівів. Функції «стеження за працівниками» не передбачено», — сказано в офіційній відповіді головної фінансової установи держави. І далі зазначено, що проект цього документа стосується питань технічного захисту приміщень з обмеженим доступом та спрямовано на підвищення надійності інженерної інфраструктури та інформаційних систем банків у частині доступності та можливості оперативно відновити свою працездатність у випадках аварій або катастроф.
Отже, цей поки що неузгоджений документ аж ніяк не стосується таких нюансів, як запобігання крадіжкам співробітниками банків.
Статистика — річ уперта
Проте, як вважають деякі небанківські фахівці, звичайні працівники фінустанов насправді практично не займаються такими справами. «Зловживання більш притаманні людям, наближеним до керівництва установ. До таких можна віднести, наприклад, отримання хабарів при списанні заборгованості», — зазначив «УК» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.
Хоча, приміром, слід нагадати, що статистика МВС за 2009 рік (напевно, тоді навіть самі банки активно стежили за цим й інформацію надавали громадськості) свідчить про те, що департамент держслужби боротьби з економічними злочинами викрив близько 1,5 тисячі порушень різного роду у фінустановах. І далеко не всі вони були скоєні керівними посадовцями.
А от більш свіжі дані від Генеральної прокуратури України: в 2012 році судами країни було розглянуто близько 500 кримінальних справ стосовно працівників фінустанов. Загальна сума завданих банкам збитків становила 62,5 мільйона гривень.
Що стосується питань технічного переоснащення банків, яке буде спрямовано на підвищення надійності інженерної інфраструктури, то юрист компанії «Кравець та партнери» впевнений в тому, що це не дасть позитивного результату і зароблять на ньому лише охоронні фірми.
Тут можна поставити доречне запитання: чи не перекладуть банки витрати, пов’язані з такими діями, на своїх клієнтів? Експерти вважають, що таке може цілком статися. Наприклад, може піднятися плата за користування системами інтернет-банкінгу, за допомогою якого клієнти сплачують відсотки за кредитами, а також комунальні послуги.
Знімайте всі кошти з карток
Іншою поганою «справою», від якої потерпають пересічні люди, є незаконне зняття їхніх коштів з банківських карток. Причому деякі фахівці дають таку досить невтішну статистику: кількість зчитуючих незаконних пристроїв у банкоматах зросла за січень—вересень цього року в 3,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Однак самі банки не коментують цих питань. Утім, регулятор надав «УК» такі відомості: надання інформації про заволодіння грошовими коштами з банкоматів Правилами організації статистичної звітності, що подається до Нацбанку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19.03.2003 № 124, не передбачено.
Однак з усього видно, що регулятор неабияк переймається цим питанням, адже згідно з повідомленням його прес-служби, для протидії шахрайству з використанням платіжних карток департамент платіжних систем розробив зміни до річної статистичної форми звітності, яка, зокрема, міститиме інформацію про обладнання, що використовувалось під час здійснення шахрайських дій з використанням платіжних карток.
Поки що і банкіри, і експерти радять бути дуже пильними. Так, Ростислав Кравець зазначає, що тут справді працюють високі професіонали, бо більшість з них є колишніми банківськими працівниками або фахівцями служб охорони фінустанов.
У зв’язку з цим юрист радить знімати одразу всю заробітну плату, яка поступає клієнтам на їхні картки. «Треба усвідомити одне правило: у випадку крадіжок коштів з карток банки практично ніколи не несуть відповідальності за це. І таким чином, ви залишитеся біля розбитого корита сам на сам. До того ж я раджу не користуватися банкоматами, які розташовані на вулицях, а не в закритих приміщеннях», — зазначає він.
З цього приводу у Нацбанку зазначили, що часта зміна ПІН-коду убезпечить держателів платіжних карток від шахрайських операцій за їхніми поточними рахунками з використанням електронних платіжних засобів, але така вимога має бути передбачена у внутрішніх правилах банку та у договорах між банком та клієнтом.
Проте, не кожна фінустанова надасть своїм клієнтам таку можливість. Що стосується автора статті, то нещодавно йому та й іншим співробітникам редакції від обслуговуючого банку надходили такі пропозиції за невеличку платню.
Отже, заслін крадіжкам особистих коштів громадян на всіх етапах банківського обслуговування та всіма «учасниками» злодійських намагань поставити можна.
Звісно, що для цього повинна бути воля керівництва фінустанов та регулятора. А люди просто повинні бути пильними та прислухатися до порад.