Міністр культури
Леонід НОВОХАТЬКО
Дата, про яку, поза сумнівом, незабаром говоритиме весь світ, — 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. В Україні, як відомо, до майбутнього ювілею почали готуватися заздалегідь, але зазвичай час спливає швидше, ніж вдається реалізувати задумане. Тому «УК» вирішив розпочати розмову з міністром культури Леонідом НОВОХАТЬКОМ з обговорення саме цієї теми.
— Леоніде Михайловичу, підготовка до відзначення знакової річниці Кобзаря виходить на завершальну стадію. Власне, лишилося трохи більше 100 днів. Чи не виникає іноді відчуття, що не все йде за планом?
— Здогадуюся, що ви маєте на увазі. Справді, через різні причини кілька років тому виконання поставлених завдань було, відверто кажучи, не надто плідним. Це дало підставу Президенту нашої держави у квітні 2012 року видати указ «Про додаткові заходи з відзначення ювілею Тараса Григоровича Шевченка» та провести спеціальне засідання Громадської гуманітарної ради у березні цього року в Каневі. Як ви знаєте, буквально днями чергове засідання Громадської гуманітарної ради при Президентові України також присвятили підготовці до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Отже, підготовка до ювілейної дати перебуває під особистим контролем глави держави.
У свою чергу, на початку жовтня ми присвятили питанням підготовки до цієї дати розширене засідання колегії міністерства, в якому вперше за останні 10–15 років взяли участь як високопосадовці, так і профільні заступники голів облдержадміністрацій. Я звернувся до керівників місцевих органів виконавчої влади з проханням особисто очолити відповідні організаційні комітети та провести засідання обласних громадських гуманітарних рад з цього питання.
— Ситуація з пам’ятками давнини в країні, а радше з браком коштів на їх збереження чи відновлення, відома. Чи не станеться так, що забракне фінансування і на проведення ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах, пов’язаних з життям і творчістю Тараса Шевченка?
— Одразу зазначу, що підгрунтям до початку активної підготовки до ювілейної дати стало ухвалення нормативних актів, передовсім пов’язаних з фінансуванням. Так, на проведення реконструкції та ремонтно-реставраційних робіт у Національному музеї Тараса Шевченка з держбюджету виділено 40 мільйонів гривень. Виконавцем робіт визначено Київську міськдержадміністрацію, у підпорядкуванні якої є відповідні виробничі і технічні ресурси — підрядні організації, фахівці, досвід проведення таких робіт. Затверджено проектну документацію, роботи розпочато. Передбачається, що в лютому наступного року музей змінить своє обличчя і відповідатиме світовим стандартам, зберігши при цьому «українську душу».
Такої ж позиції — наближати кошти до виконавців — дотримується міністерство і щодо інших об’єктів, пов’язаних з життям і творчістю Тараса Шевченка. Зокрема, це Шевченківський національний заповідник у Каневі, Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка».
Загалом на весь комплекс робіт з підготовки до ювілею меморіальних об’єктів по Черкаській області з державного бюджету передбачено майже 80 мільйонів гривень. Частина цих коштів уже перерахована Черкаській облдержадміністрації, решта надійде до кінця року.
Мабуть, доречно згадати і про такий факт, який свідчить, що підготовка до ювілею ведеться на всіх напрямках. Нещодавно ми з міністром інфраструктури Володимиром Козаком уклали угоду про системну співпрацю на 2013—2020 роки. Угода передбачає поліпшення стану доріг загального користування до пам’ятних місць України, і передусім до шевченківських місць.
Загалом спеціальні програми готують наші театри, концертні організації, декотрі митці, тематичні заходи — музеї, бібліотеки, Будинки культури. Тобто до ювілею готується вся культурно-мистецька спільнота.
Зрозуміло, світова фінансова криза трохи обрізає крила творчим задумам наших митців, але врешті-решт фінансові питання підготовки до відзначення ювілею розв’язуються. Я вдячний міністерствам фінансово-економічного блоку за підтримку. За розуміння того, що гідне відзначення цієї дати не лише завдання гуманітарних міністерств.
— У ЗМІ також широко обговорювалася проблема з виданням повного зібрання творів Шевченка…
— Відповім коротко: завдячуючи подвижницькій праці наших вчених, днями передано до видавництва останній, 12-й, том.
— Яка складова підготовчої роботи нині недостатньо працює?
— Інформаційна. Так, матеріали про тематичні заходи, підготовку до ювілею постійно наявні на шпальтах газет, в інтернет-виданнях, інколи — на радіо і телебаченні. Але інформаційна підтримка не стала масовою і всеохоплюючою. На вулицях міст, у громадському транспорті бракує соціальної реклами. Це та проблема, над розв’язанням якої нам ще треба попрацювати.
— Відомо, що Президент України звернувся до Організації Об’єднаних Націй з пропозицією проголосити 2014-й Міжнародним роком Тараса Шевченка. У разі позитивного рішення Україна має долучитися до організації заходів у тих чи тих країнах?
— Питання щодо внесення 200-річчя Шевченка до Календаря ЮНЕСКО незабаром розглядатиметься на сесії цієї організації. Маю всі підстави стверджувати, що рішення буде позитивним. Щодо відзначення цієї дати підписані відповідні угоди з міністерствами культури Литви і Казахстану, відповідний проект плану заходів розроблений у Росії — в цих країнах, як відомо, перебував Кобзар. Є порозуміння щодо цих питань з міністерством культури Польщі.
Наразі у Київському творчо-виробничому комбінаті «Художник» завершуються роботи з відлиття пам’ятника Т. Г. Шевченку, який буде переданий для встановлення у столиці Казахстану місті Астані.
— Леоніде Михайловичу, Шевченковому ювілею, поза сумнівом, відводиться в планах міністерства чільне місце. Але центральний орган виконавчої влади має концентрувати свої зусилля й на виконанні інших пріоритетних завдань. Які з них стануть визначальними в наступному році?
— План роботи міністерства поки що в стадії формування. В наступному році ми також відзначатимемо 70-річчя визволення України від фашистських загарбників, а в 2015-му — 70-річчя Перемоги. Це, звичайно, ставить перед нами дуже відповідальні завдання. Тим часом, на моє глибоке переконання, план роботи міністерства не повинен бути просто набором заходів. Основою плану має стати стратегія гуманітарного розвитку держави, до речі, дуже змістовно і конкретно визначена у Щорічному посланні Президента України до Верховної Ради, а кожен захід ставати соціально значущим.
Стратегічну мету нашої діяльності я б визначив таким гаслом: «Культурним бути престижно». Адже в сучасних умовах роль культури зростає. Вона перетворюється з окремої галузі на одну з головних рушійних сил суспільного розвитку. Ми повинні усвідомити цю відповідальність і будувати свою роботу по-новому.
— А з цього місця, будь ласка, докладніше…
— Треба визнати, що культурне середовище формується не лише людьми, які працюють у державних або комунальних закладах. Форми художнього самовираження, творчої реалізації активно змінюються. Нині багато форм дозвілля молоді існують на перетині мистецтва, спорту, новітніх матеріалів і технологій. Наш шлях — або активно контактувати з цим творчим середовищем, підтримувати і запроваджувати сучасні досягнення і технології у так звані традиційні сфери, або опинитися на узбіччі цивілізаційного розвитку.
Опинитися на узбіччі ми, звичайно, не хочемо, тому оголосили про проведення Ярмарку ідей для культури. Ми хочемо залучити до формування плану роботи на 2014 рік ініціативи громадських організацій, фондів, митців і культурологів. Міністерство готове виділити наступного року певні кошти на підтримку таких ініціатив. Ярмарком ідей також планується започаткувати серйозну дискусію в суспільстві, результати якої будуть враховані у формуванні стратегії розвитку української культури.
Нині прийом проектів і пропозицій, а загалом їх надійшло понад 120, офіційно закінчено, проводиться їх реєстрація, занесення до спільної бази даних, уточнюються контакти тощо. Річ у тому, що деякі проекти містять цікаві думки, але не пропонують шляхів конкретного втілення, тож ми контактуємо з авторами, отримуємо додаткову інформацію.
— Гадаю, нинішнім і потенційним учасникам акції цікаво знати, якою буде технологія добору проектів?
— Для цього створено експертну раду з відомих фахівців, які допоможуть нам краще зорієнтуватися в розмаїтті ідей, підкажуть вектор розвитку, підтримуватимуть дискусію у суспільстві щодо реалізації запланованого.
Кожен експерт ознайомиться з проектами, відбере на його погляд найцікавіші. Їх авторів ми запросимо взяти участь в обговоренні, в тому числі й через скайп, Інтернет — усе відбуватиметься у відкритому форматі.
Зведену інформацію про подані проекти (авторів, назву, короткий опис) ми попередньо розмістимо на нашому сайті, щоб широкий загал мав змогу ознайомитися з ними. Можливо, запровадимо й рейтингове голосування.
— Нагадайте, хто входить до складу експертної ради?
— Переважна кількість членів ради ніякими формальними стосунками з міністерством не пов’язана. Це відомий журналіст, який пише на теми культури, — Олег Вергеліс, один з провідних фахівців у сфері «паблік рилейшнз» Георгій Почепцов, колишній заступник міністра культури, а нині академік Академії мистецтв України Ганна Чміль, відомий телевізійний продюсер Єгор Бенкендорф, президент асоціації арт-галерей України Віктор Хаматов, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, актор Театру імені Лесі Українки народний артист України Кирило Кашліков.
— Чи можете оцінити попередні результати?
— Насамперед скажу, що вони стали для нас дещо несподівані навіть з точки зору статистики. Оголошуючи конкурс, ми сподівалися отримати ідеї й проекти від незалежних творчих організацій, митців, громадських організацій. Але їх переважна кількість — до 70% — надійшла від закладів культури — бібліотек, музеїв, заповідників, театрів. Не завжди це інновації — часто це просто заходи, що проводяться в регіоні традиційно, але були поза увагою міністерства. Є прохання допомогти грошима на ремонт або придбання нового обладнання. Але є справді нові, цікаві пропозиції. Особливо радує, що активно відгукнулися районні заклади і навіть сільські бібліотеки.
Не даватиму їм оцінку — це прерогатива експертної ради.
Загалом у конкурсі взяли участь близько 30 громадських організацій і приватних осіб та компаній — арт-галереї, ініціативні творчі групи, комп’ютерні фірми та навіть видавництва. Очевидно, наші потенційні партнери з громадянського сектору просто ще не звикли працювати безпосередньо з міністерством і читати новини на нашому сайті. Впевнений, це тимчасове явище.
Якщо говорити про змістовну складову, то переважна кількість поданих пропозицій стосується проведення заходів — фестивалів, конкурсів, конференцій, культурологічних та виховних заходів. Близько 20% спрямовані на запровадження нових інформаційних технологій — створення сайтів, віртуальних музеїв, електронних видань, копій експонатів і документів, навчальних і пізнавальних програм. Але майже половина проектів у тій чи тій мірі використовує новітні технології.
Також близько 20% проектів орієнтовані на формування культурного іміджу країни в світі — насамперед шляхом проведення міжнародних заходів. Тож щиро вдячний усім, хто відгукнувся на нашу пропозицію.
Наталя БОРОДЮК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Леонід НОВОХАТЬКО. Народився 1954 року в селі Вечірки Полтавської області. Закінчив Полтавський державний педагогічний інститут імені В.Короленка, аспірантуру та докторантуру Київського університету імені Тараса Шевченка. Працював на викладацьких посадах, заступником начальника Головного управління інформації та зв’язків з пресою і громадськістю Кабінету Міністрів, керівником Служби з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента, заступником і першим заступником міністра культури і мистецтв. Доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України.