За рік повномасштабної війни росії проти України армія агресора вщент зруйнувала 174 медичні заклади, які доведеться відбудовувати з нуля, і ще 1151 істотно пошкодила. Якщо поділити суму цих цифр на кількість днів війни, то виходить, що рф щодня завдає ударів як мінімум по трьох медзакладах. Найбільше медична інфраструктура постраждала в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко називає ці цифри свідченням свідомого щоденного тероризму росіян, який вони вчиняють і щодо нашої медичної системи, і щодо наших медиків (з 24 лютого минулого року загинуло 106 медичних працівників, з них 33 — на робочому місці), і щодо пацієнтів.
«Чи не найбільших руйнувань медичної інфраструктури зазнають Херсон та деокупована частина області, що майже щодня потерпають від обстрілів окупантів. Тут раз на тиждень, а то й частіше фіксуємо жахливі руйнування закладів охорони здоров’я. Сума збитків через пошкодження та руйнування українських лікарень вже перетнула позначку 1,5 мільярда доларів.
Однак за рік повномасштабної війни Україні вже вдалося відбудувати частину медзакладів, зокрема тих, які зазнали незначних руйнувань (пошкодження вікон, фасадів, покрівлі). Загалом за останні 12 місяців повністю відбудовано 186 медзакладів та ще 297 перебувають на етапі відбудови. Нині найбільше відбудованих медоб’єктів на території Київської, Чернігівської, Житомирської та Дніпропетровської областей», — цитує слова Віктора Ляшка пресслужба МОЗ.
1 березня цього року набули чинності оновлені державно-будівельні норми (ДБН) «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я». Тож ремонти і будівництво вестимуть уже згідно з ними. Зміни стосуються і будівництва нових лікарень, і реконструкції вже наявних. Зокрема, норми поширюються на нове будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію будівель, зокрема пам’яток архітектури.
«Зміни стосуватимуться проєктування лікарняних відділень — вони більше не будуть хаотично розкиданими по лікарні, а розміщуватимуться відповідно до того, наскільки вони взаємопов’язані. Це істотно вплине на час та зручність доправлення пацієнта. Відділення невідкладної допомоги буде повністю адаптовано до міжнародних норм планування відділень emergency», — зауважує Віктор Ляшко.
У міністерстві зазначають, під час розроблення ДБН було використано ідеї таких всесвітньо відомих стандартів, як TAHPI (Total Alliance Health Partners International), IHFG (International Health Facility Guidelines). Тож усе відбудовуватимуть в рази кращим, ніж було, за найкращими світовими зразками.
Нову редакцію ДБН розробила робоча група в умовах воєнного стану за спрощеною процедурою. До її складу увійшли представники МОЗ, Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні, держустанови «Центр громадського здоров’я МОЗ», Державної служби з надзвичайних ситуацій, держустанови «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва», наукових інститутів, громадських організацій людей з інвалідністю.
Оновлені ДБН передбачають, що пацієнтів у лікарнях розміщуватимуть у просторих одно- або двомісних палатах, обладнаних душем та вбиральнею. Окремо буде облаштовано приміщення для відпочинку членів родин, які перебувають із пацієнтом. Біля головного входу в медзаклад будуть паркувальні місця для людей з інвалідністю. На території лікарні мають з’явитися паркувальні місця для автомобілів, велосипедів, мотоциклів, а також електрозарядні пристрої для електромобілів.
Акцент зроблено на інклюзивності всіх приміщень лікарні та її території загалом. Будівлі проєктуватимуть з урахуванням принципів безбар’єрності — із широкими коридорами та дверними отворами, облаштовуватимуть системами навігації, зокрема аудіопокажчиками. Для потреб маломобільних груп населення буде облаштовано окремі санітарно-гігієнічні приміщення.
«Нові ДБН спрямовано не лише на підвищення комфорту пацієнтів, якості надання меддопомоги, а й на поліпшення умов роботи медиків. Зокрема, для них буде передбачено зручні кімнати для повноцінного відпочинку. Тобто нові ДБН — перший крок до створення медзакладів нового рівня», — наголошує Віктор Ляшко.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков додає, що нові ДБН розроблено з урахуванням не лише принципів безбар’єрності, інклюзивності, а й згідно з нормами організації цивільного захисту та енергоефективності.
«Норми максимально наближені до європейських стандартів у частині об’ємно-планувальних рішень, вимог до вентиляції, можливості автономного та безперебійного функціонування окремих приміщень у разі відсутності електрозабезпечення», — каже Олександр Кубраков. Міністр констатує, що попереду велика робота з відновлення.