"Лікарню утримують жителі"

Владислав КИРЕЙ
19 березня 2011

ПРОТЕСТ

Пацієнти відстоюють своє право на якісні медичні послуги

Цибулівській дільничній лікарні, що на Черкащині, вже понад сто років. Як розповів селищний голова Володимир Кучеренко, ще до революції тут приймали пологи, лікували важкі хвороби, проводили складні операції. Традиційно місцеві медики здавна обслуговують жителів фактично всіх навколишніх сіл.

Пережила війну і розруху

Не завадили роботі лікарні ні громадянська та Велика Вітчизняна війни, ні розруха повоєнних років, ні різні політичні вітри уже в незалежній Україні. Хоч і не раз бувало скрутно, однак за підтримки селищної, районної та обласної влади медики якось виживали. Попри труднощі з новітньою лікувальною апаратурою та медикаментами, 37 фахівців тут надають кваліфіковану допомогу, компенсуючи певний дефіцит посиленою увагою до проблем хворих та досвідом.

Нині в закладі лишилося 10 стаціонарних ліжок. Лікування одержують в основному літні люди. Щоб потрапити сюди, каже одна з пацієнток, довелося довго чекати в черзі. Як пояснили в лікарні, заклад обслуговує близько 10 тис. жителів не тільки з Цибулева, а й 14 навколишніх сіл. І все було б більш-менш добре, якби одного дня, як грім серед ясного неба, селище не обійшла звістка: лікарню закривають. Чому? Хто? Виявляється, це передбачено заходами медичної реформи.

- Існування нашої дільничної лікарні, - розповів селищний голова Володимир Кучеренко, - не вписується в концепцію реформування закладів охорони здоров'я. Адже для цього потрібно щороку близько 800 тис. грн бюджетних коштів. На думку районної влади, стаціонарне відділення в селищі потрібно ліквідувати, передавши його обов'язки Монастирищенській районній лікарні, а тут залишити тільки амбулаторію. Передбачається відповідно скоротити й половину посад сільських медиків.

Сходка вирішила...

Така реформа селянам не до вподоби. Делегації з 14 навколишніх сіл з'їхалися до Цибулева на сходку. Переконати владу зберегти лікарню у делегатів не вийшло. Голова Монастирищенської райдержадміністрації Михайло Гончаров підсумував:

- Тут буде сімейна амбулаторія. Що б ви не казали, а буде так, як планується.

Робити нічого - селяни вирішили утримувати стаціонарне відділення за власний рахунок. Для цього треба збирати щомісяця по 60 гривень з двору. Що ж, міркують люди, хай і сутужно нині, але лікарня таки потрібна. До райцентру далеко, та й чи доб'єшся там чого?

- Про ситуацію в Цибулеві нам відомо, - розповів перший заступник начальника головного управління охорони здоров'я Черкаської облдержадміністрації Микола Клімов. - Відбувається реформування, адже на утримання дільничних лікарень бракує бюджетних коштів. Якщо громада береться допомагати в утриманні -хай допомагає.

За рахунок інших?

Подібну "оптимізацію" накреслено і в обласному центрі. Незабаром планується ввести в дію обласну дитячу лікарню. До нового закладу переведуть частину відділень міської дитячої лікарні. Крім того, за словами директора департаменту охорони здоров'я та соціальної політики Черкаського міськвиконкому Олега Стадника, в усіх закладах будуть скорочені ліжка, які пустують, а на них доводиться витрачати кошти.

- Адже нам заклали кошти відповідно до показників, доведених Мінфіном, і ця цифра становить 135 млн грн. При цьому мінімальна потреба галузі лише за захищеними статтями - 168 млн грн. Тож маємо дефіцит у розмірі понад 30 млн грн.

У планах - і переведення до обласної лікарні кардіологічного відділення із Другої міської лікарні та створення на її базі хоспису, що вже викликало в обласному центрі хвилю обурення, зокрема ветеранів, які могли порівняно дешево й ефективно лікуватися там. Звичайно, наголошують вони, ніхто не проти створення умов для невиліковно хворих людей, але навіщо робити це за рахунок інших хворих?..

Тим часом містом ширяться чутки, що в обласному центрі незабаром залишиться тільки один пологовий будинок. Ці та інші плани реформування охорони здоров'я Черкас зустріли, м'яко кажучи, нерозуміння насамперед серед лікарів. Приміром, головний лікар Першого пологового будинку Володимир Зеленько переконаний, що об'єднання двох закладів погіршить надання породіллям медичної допомоги.

Керівництво обох пологових будинків міста впевнене: якщо заявлених заходів таки буде вжито, це стане великим кроком назад. Працівники Другої міської лікарні налаштовані ще рішучіше. Завідувачка кардіологічного відділення Ірина Івашута називає плани міського керівництва "класичним рейдерським захопленням території лікарні".

Очевидно поки що тільки одне: подібне реформування до кінця як слід не продумане й не зважене. Рубати з плеча в такій чутливій соціальній сфері, як охорона здоров'я, просто не можна. Про це говорять як сільські, так і міські жителі, самі медики. Поламати створювану десятками років мережу та систему медичних послуг дуже легко. А чи дасть це очікуваний ефект? Aдже реформатори ставлять на меті не тільки вивільнити кошти, а й підвищити якість обслуговування. Логічно було б спочатку обговорити наміри з територіальними громадами, фахівцями. Як сказав Микола Клімов, відкидати думку громади не слід. Адже все це, зрештою, робиться для людей.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua