"Ліквідатори нагадують про себе"

Микола ПЕТРУШЕНКО
21 червня 2011

ПРОБЛЕМА

Чи скоро обіцянки з нагоди 25-річчя аварії на ЧАЕС стануть ділом?

Без перебільшення, у квітні в епіцентрі уваги були події, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Збігло зовсім небагато часу, і висока хвиля оптимізму, піднята запевненнями та обіцянками, згасла. Про це з тривогою заявили учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції, проведеної організацією інвалідів «Союз Чорнобиль України».

Найбільшу тривогу викликає те, що за 20 років у чорнобильське законодавство вписали майже 60 поправок, які значно погіршили захист ліквідаторів аварії. Не сприймають вони й внесеного до Верховної Ради законопроекту про гарантування державою виконання рішень судів. Тим часом майже 200 тисяч чорнобильців відстоюють у судах України і Європейському Суді свої права. Досі немає загальнодержавної програми ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на 2011 і наступні роки. Значить, не визначені пріоритети, створюються додаткові проблеми та ускладнення, зокрема, з надання медичної допомоги, будівництва житла, відселення із забруднених територій.

— Прикро і дивно, — з болем говорить керівник Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» Юрій Андреєв, — що до цього часу в державі немає центральної структури, яка координувала б дії відомств щодо подолання наслідків аварії на ЧАЕС. Це призвело до безвідповідальності, порушення планів фінансувань або й повної їх ліквідації.

Конференція констатувала: в 2011 році встановлено найнижчий порівняно з попередніми роками рівень медичного забезпечення інвалідів, учасників ЛНА на ЧАЕС, постраждалого населення; вже протягом трьох років, через відсутність фінансування, не будується житло для сімей інвалідів та переселенців із зони безумовного відселення; з 2000 року не проводяться роботи з соціально-економічної реабілітації зон Чорнобильської катастрофи. Пропозиції стосовно штучного скорочення чисельності постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи і кількості населених пунктів, які належать до зон Чорнобильської катастрофи, є небезпечними для суспільства  і сприяють загостренню загальнодержавного соціального конфлікту. Аби його не допустити, конференція наполягає негайно вжити дієвих заходів щодо виконання Постанови Верховної Ради України за результатами парламентських слухань 16 березня 2011 року до 25-х роковин Чорнобильської катастрофи. Не можна відкладати удосконалення пенсійного забезпечення та визначення пріоритетності щодо пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також прийняття Закону «Про загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2011 - 2021 роки».

Учасники конференції вкотре звернули увагу на необхідність введення в дію лабораторного корпусу Наукового центру радіаційної медицини АМН. Оскільки там будівельники діяли не в межах закону, «Союз Чорнобиль України» звертається по допомогу до Генеральної прокуратури.

Одне слово, проблем дуже багато. Більшість з них відповідні міністерства і відомства обіцяли напередодні 25 річниці аварії на ЧАЕС включити до планів робіт. Час показав, що слово не стало ділом. Невже загальнонаціональна біда болить лише «Союзу Чорнобиль України»?



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua