Протистояння російській агресії — повсякдення для України, тоді як Захід поступово забуває про події на Донбасі, називаючи їх внутрішнім конфліктом, який є справою самих українців. Про це під час конференції «Збройний конфлікт на сході України», яку провели в Європарламенті, заявив євродепутат від Литви (фракція «Оновити Європу») Пятрас Ауштрявічюс. Він нагадав, що окуповані території невизнаних так званих республік перетворилися на «дикий схід, де не існує такого поняття, як права людини» і де викрадають, ґвалтують, катують людей та «коять інші злочини, які підпадають під визначення «злочини проти людства».

Щоб зупинити дії насильницької системи Кремля, ЄС має підтримувати українські й російські неурядові організації та зберігати санкційний тиск, а «не перезапускати відносини з Росією», заявив євродепутат-ліберал від Франції Рафаель Глюксманн. «Коли Путіна не зупинили в Чечні, він вирушив до Грузії, а потім — в Україну», — нагадав політик, наголосивши, що ЄС поступово втрачає з поля зору події в Україні.

Страшна статистика війни

Внаслідок п’ятирічного збройного конфлікту на Донбасі загинуло 13 тисяч людей, 30 тисяч зазнали поранень, майже 3 тисячі зникли безвісти, у країні з’явилося 3 мільйони тимчасово переміщених осіб. Ці дані учасникам конференції навів голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Українські правозахисники мають дані, що на непідконтрольних територіях Донбасу утримують у неволі понад дві сотні людей.

«Проте точної цифри, скільки ж насправді людей сидять у підвалах ОРДЛО, не знає ніхто», — повідомила виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова. Вона наголосила, що цих людей утримують у неволі у не пристосованих до цього приміщеннях: підвалах і гаражах, дехто перебуває у жахливих умовах уже п’ять років.

Щодо політичних в’язнів, то їх у російських тюрмах на сьогодні залишається понад 80. Майже всі з них, кому вдалося поспілкуватися з адвокатами й правозахисниками, заявляють про застосування тортур та емоційно-психологічний тиск російських правоохоронних органів. Олександра Романцова переконана, що політичні в’язні потрібні російській владі «як засіб тиску на Україну».

Щоб переговорний процес про обмін в’язнями був ефективним, необхідно залучити вище керівництво обох країн, потрібна активна участь громадянського суспільства й авторитетних міжнародних посередників. У цьому переконаний член правління російської правозахисної організації «Меморіал» Олександр Черкасов. Він пригадав, що під час війни у Південній Осетії обмін полоненими тривав ефективно, бо «правозахисники відразу стали складати відповідні списки, а до процесу було залучено міжнародну спільноту. Томас Хаммамберг (на той час Комісар Ради Європи з прав людини. — Авт.) сам їздив туди-сюди через лінію конфлікту й перевозив у власному джипі полонених», — розповів Олександр Черкасов.

Притягнути до відповідальності винних за злочини, скоєні внаслідок війни в Україні, заважає недосконалість міжнародного законодавства, зауважив Пятрас Ауштрявічюс. «Анексія Криму й окупація Донбасу поклали початок новій концепції війни — гібридної, якій бракує чіткого визначення в міжнародному праві. Мусимо визнати її існування, а не заперечувати реальність», — констатував депутат.

Нереальна формула

Покласти край страшним злочинам і повернути права людини на не підконтрольні українському урядові території могло б мирне врегулювання конфлікту хоч би на Донбасі, оскільки для діалогу про деокупацію Криму не створено жодних майданчиків. Чи сподіваються українські й світові правозахисники на успіх саміту глав держав нормандського формату, де мають обговорювати мирне врегулювання за так званою формулою Штайнмаєра?

На думку Євгена Захарова, реалізувати мінські угоди за формулою Штайнмаєра, зокрема провести на Донбасі місцеві вибори, «нереально», бо не можна за короткий час «вивести з окупованих територій російські війська, очистити їх від колабораціоністів, повернути Україні контроль над кордонами. Це будуть гібридні вибори і гібридна влада, й Україна не зможе притягнути до відповідальності тих, хто грабував і ґвалтував, бо вони опиняться у владі», — наголосив Євген Захаров.